Справа № 357/6696/25
3/357/3204/25
08.09.2025 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 2 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
23 квітня 2025 року о 16 годині 13 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, Білоцерківський район, с. Дрозди по вул. Польова, 3, керував транспортним засобом, електромопедом «FADA FDEB 03LA-48», без державного реєстраційного номера, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 7510, прилад АRLM-0372, результат 0.54% проміле. З результатами огляду згоден, від проходження огляду в найближчому медичному закладі водій категорично відмовився, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, пояснив, що 23.04.2025 року випав келих пива і їхав на електромопеді давати ліки онучці. По дорозі його зупинили працівники поліції, які повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння, нащо він погодився, пройшов огляду, результат 0.54% проміле з результатом огляду він погодився, в скоєному розкаявся, запевнив, що більше такі дії не повторяться, просив не позбавляти права керування транспортними засобами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, назвали ознаки сп'яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо останній погодився, перевір мундштук, прилад драгер, пройшов огляд, результат 0.54% проміле. Крім того останній повідомив працівникам поліції, що випив пива Тетерів. Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 , чи згоден він з результатами огляду та запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння у медичному закладі, нащо останній повідомив, що з результатами огляду згоден, оскільки вживав алкоголь та відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у медичному закладі. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з яким останнього в подальшому було ознайомлено.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши копію постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, довідку щодо наявності посвідчення водія, витяг з ІПНП, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 23.04.2025 року, висновок газоаналізатора «Алкотест 7510», тест № 1318, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат 0.54% проміле, акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Враховуючи викладене, до ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами, на строк один рік.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО