Справа № 274/6217/25
Провадження № 1-кп/0274/854/25
05 вересня 2025 року місто Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 13.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065480000287, про обвинувачення
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердичеві Житомирської області, є громадянином України, здобув середню освіту, непрацевлаштований, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 24.06.2024 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_3 12.08.2025 року близько 16 години, перебуваючи поблизу заправки «Енерджі», що розташована по вул. Елінг в м. Бердичеві, на обочині дороги під одним із кущів на землі виявив зіп-пакет з білою кристалічною речовиною зовні схожою на психотропну.
В цей же час та день, в цьому ж місці та за вказаних обставин у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, реалізуючи який, ОСОБА_3 взяв вказаний зіп-пакет та помістив його до правої кишені своїх шортів, тим самим незаконно придбавши психотропну речовину та незаконно зберігав її при собі без мети збуту.
В подальшому, 12.08.2025 в період часу з 16.35 год. по 17.00 год. під час огляду місця події неподалік будинку № 8 по вул. Елінг в м. Бердичеві Житомирської області, працівниками поліції Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області у ОСОБА_3 було вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якого в представленій речовині становить 0,4055 грама, яку він незаконно придбав, зберігав без мети збуту та добровільно видав працівникам поліції.
Кримінальна відповідальність за кримінальний проступок, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнається винуватим, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, передбачена ч. 1 ст. 309 КК України.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
До обвинувального акту долучена письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, є кримінальним проступком.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, сторона обвинувачення не встановила.
Обвинувачений ОСОБА_3 є непрацевлаштований, неодружений, раніше судимий за вчинення кримінального проступку, під час відбування покарання за який на шлях виправлення не став та вчинив новий тотожний кримінальний проступок. За місцем проживання обвинувачений характеризується з посередньої сторони, скарги від громадян на нього не надходили, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що буде справедливим та достатнім обрати обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, яке буде відповідати не лише тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Окрім того, призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу та виправних робіт не є можливим у зв'язку із тим, що обвинувачений не працевлаштований, наявність у нього офіційних джерел доходів не підтверджена. Покарання у виді пробаційного нагляду обвинуваченому не може бути призначене з огляду на положення ч. 5 ст. 59-1 КК України, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення під час відбування цього ж виду покарання, призначеного вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.06.2024 строком на 2 роки.
Призначаючи обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, суд визначає мінімальний розмір такого покарання, передбачений КК України, строком один рік, при цьому враховує обставини події та посткримінальну поведінку обвинуваченого, а саме: беззастережне визнання своєї вини та згоду з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Правових підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, оскільки обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, судом не встановлено.
Суд також не вбачає підстав для застосування правового інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки обвинувачений під час відбування покарання знову вчинив кримінальне правопорушення.
З урахуванням того, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.06.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки, до повного відбуття якого вчинив нове кримінальне правопорушення, суд при призначенні покарання керується вимогами ст. 71, ст. 72 КК України та до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не подано.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
Долю речового доказу слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, зважаючи на відсутність клопотань з цього приводу, суд не вбачає.
Керуючись статтями 302, 368, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.06.2024, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на один рік три місяці.
Строк визначеного судом ОСОБА_3 остаточного покарання обчислювати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_3 - не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати, пов'язані із залученням експерта під час досудового розслідування, в розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок.
Речовий доказ у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили, а саме: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 0,4055 г, яку відповідно до постанови дізнавача від 21.08.2025 передано на зберігання в спеціальне приміщення ГУНП в Житомирській області, - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його отримання. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1