Справа № 209/9141/24
Провадження № 2/209/2015/25
Іменем України
08 вересня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Кам'янського у складі:
головуючого судді Багбая Є.Д.
за участі секретаря Полухіної Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ТОВ «Іннова Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 27 лютого 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений договір про надання грошових коштів у позику за № 3190080224, цей кредитний договір укладений між його сторонами в електронній формі у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», він підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором і разом із Правилами надання споживчих кредитів договір про надання грошових коштів складають єдиний договір, в якому визначені всі його істотні умови, з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов договору ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» надало відповідачу кредит в розмірі 8000 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач взяв на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме: тип позики - кредит; мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; строк Позики (строк дії Договору) - 360 днів; процентна ставка позаакційна (базова) - в день 2,2% на день. Відповідач отримані в кредит за вищевказаним кредитним договором грошові кошти не повернув, а також не сплатив інші платежі, передбачені умовами договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 56048 гривень 00 копійок, яка складається із: 1) заборгованості за кредитом в сумі 8000 гривень 00 копійок; 2) заборгованості по відсоткам в сумі 48048 гривень 00 копійок, що й послугувало підставою для звернення до суду із позовом. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість за договором позики у розмірі і 56048,00 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
07 січня 2025 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження..
11 березня 2025 року прийнято заочне рішення по справі, згідно якого позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі.
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року заочне рішення від 11 березня 2025 року по цивільній справі № 209/9141/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було скасовано.
Представник відповідача в судове засідання не з'явися, долучив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі, проте враховуючи, що суд вже відкладав справу за клопотанням представника відповідача, причина за якою він не мав можливості з'явитися в судове засідання не визнана поважною. Крім того, відповідач та його представник не скористалися своїм процесуальним право на надання відзиву по справі, тому суд вбачає, що сторони свідомо затягують судовий процес, не долучаючи додаткових доказів по справі, тому вважає, що є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, та можливо розглядати справу у відсутності відповідача та його представника по справі.
У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.
27 лютого 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений договір про надання грошових коштів у позику за № 3190080224 /а.с. 7-17/, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (6х1еdu8с3) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що зазначено у п. 5.5 вказаного договору.
Відповідно до умов договору ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» надало відповідачу кредит в розмірі 8000 гривень 00 копійок шляхом перерахунку зазначеної суми на банківський рахунок (банківську картку) № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою /а.с.24/.
Як вбачається із додатку №1 до договору № 3190080224 від 27 лютого 2024 року сторонами узгоджений графік розрахунків за кредитом та його сукупна вартість /оберт а.с.17-18/, а саме: реальна річна процентна ставка 103110,358 % та загальна вартість позики становить 71360 гривень 00 копійок.
За розрахунком, проведеним позивачем (наведеного ним у позовній заяві), внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язання станом на день подання до суду позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем 56048 гривень 00 копійок, яка складається із: 1) заборгованості за кредитом в сумі 8000 гривень 00 копійок; 2) заборгованості по відсоткам в сумі 48048 гривень 00 копійок.
Згідно довідок /а.с.79-83/ ОСОБА_1 проживає у гуртожитку АДРЕСА_1 та він є студентом денної форми навчання та з 12 вересня 2024 року по 08 квітня 2025 року працював у ТОВ «Сільпо-Фуд» в м. Києві.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк ... зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплене визначення, згідно якого електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (п.13ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Приписами, закріпленими у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як з'ясовано судом, договір про надання грошових коштів у позику за № 3190080224 від 27 лютого 2024 року, укладений його сторонами в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію", і він підписаній особисто відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. В договорі, укладеному між його сторонами, викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, а тому відповідач був ознайомлений з умовами кредитування.
Підписавши договір про надання грошових коштів у позику, позичальник відповідно до статей 3 та 627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-ІІІ від 12.07.2001 року договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону: заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, шо підписується в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону: вчинення дій, шо вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розмішено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Можливість укладення договору вищевказаним способом також підтверджується правовою позицією Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі N0 404/502/18 провадження N0 61-8449св19 від 23 березня 2020 року (Верховний Суд практично застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на вебсайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, лише електронний договір).
Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-УІІІ договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», № 851-ІУ а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» № 675-УІІІ.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-УШ зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-ІУ).
Відповідно до частин сьомої - дев'ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Доводи представника відповідача про те, що станом на 29 липня 2025 року невідомими особами шайхрайським шляхом оформлено 68 кредитних договорів на відповідача, втому числі і кредитний договір 3190080224 від 27 лютого 2024 суд не приймає до уваги, оскільки лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку їх здійснення покладається як на банк, так і на користувача такого засобу, однак на останнього така відповідальність може бути покладена у разі доведення, що саме його дії чи бездіяльність призвели до втрати, незаконного використання належної йому інформації, яка дає змогу ініціювати відповідні платіжні операції.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Крім того, відповідач стверджує, що він звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушеня відносно нього, проте відповідні докази так і не були долучені до матеріалів справи. Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача по справі на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 526, 611, 629, 634, 638, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (місце знаходження -м. Київ, вул. Болсуновської, буд.8 поверх 9) до ОСОБА_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за кредитним договором №3190080224 року і яка становить 56048,00 (п'ятдесят шість тисяч сорок вісім гривень ).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі двадцять дві) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дніпровського районного суду
м. Кам'янського Є.Д. Багбая