Справа № 932/8973/25
Провадження № 3/932/3333/25
03 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Клепка Л.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділу поліції №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , за ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Згідно протоколу серії ВАД №859602, 14 липня 2025 року о 13 годині 56 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись в громадському місці, поводячи себе неадекватно, голосно висловлювалась нецензурною лайкою на адресу свекрухи та у бік оточуючих, які робили зауваження. Своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилася, клопотань, пов'язаних з розглядом справи, суду не надала. Приймаючи до уваги наведене, положення статті 268 КУпАП, а також обов'язок особи самій з розумним інтервалом цікавитися ходом відомої їй справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
За змістом ст. 173 КУпАП, об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм, моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза-юридичних чинників і відображається у безпеці громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Отже, дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу; особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства.
Проте, як слідує зі змісту протоколу, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м.Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 119 голосно висловлювалася нецензурною лайкою на адресу свекрухи. Якими діями ОСОБА_1 порушила громадський порядок та в чому це полягає, у протоколі не зазначено, пояснень від неї при складанні протоколу не відбиралося.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано лише службовий рапорт працівника поліції, з якого вбачається, що 14.07.2025 між ОСОБА_1 , її співмешканцем ОСОБА_2 та її свекрухою ОСОБА_3 виник конфлікт через неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , які останнім часом проживають зі своєю бабусею ОСОБА_3 та яких, згідно розписки ОСОБА_3 , вона забрала до себе через неналежне виконання батьками своїх батьківський обов'язків.
Разом з тим, при оформленні адміністративного матеріалу та складанні протоколу заходів на встановлення обставин правопорушення, що мають істотне значення для розгляду справи, працівниками поліції не було вжито, жодної особи не опитано, очевидців не встановлено, характер, мотиви і причину конфлікту, відносини між сторонами не з'ясовано, що не дозволяє суду встановити спрямованість умислу ОСОБА_1 саме на порушення громадського порядку та спокою громадян, а не виникнення конфлікту на ґрунті особистих неприязнених взаємовідносин.
Натомість, саме наявність відповідного умислу та мотивів, якими керувався правопорушник, дозволяють відрізнити дрібне хуліганство від інших суміжних правопорушень.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП. Орган, уповноважений на складання протоколу, повинен довести вину особи належними та допустимими доказами, які б не залишали жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а лише фіксує обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені долученими до протоколу доказами.
Згідно статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, суду не надано, а сам суд позбавлений можливості виходити за межі змісту протоколу з метою відшукання доказів вини, провадження відносно неї підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 245, 247, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя Л.І. Клепка