Справа № 199/9778/25
(1-кс/199/1018/25)
08.09.2025 року слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівка Олександрівського району Донецької області, громадянина України, з середньо освітою, не одруженого, не маючого нікого на утриманні, військовослужбовця військової служби за контрактом із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання, який перебуває на посаді стрільця 3 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , солдата, раніше неодноразово судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -
Слідчий, як сторона кримінального провадження, звернулась з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 10 вересня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025052230000666 від 13 липня 2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Ухвалою слідчого судді від 15 липня 2025 року підозрюваному обрано запобіжний захід тримання під вартою строком до 10 вересня 2025 року.
Однак, закінчити досудове розслідування у двомісячний строк не видалось можливим, у зв'язку із чим, строк досудового розслідування постановою керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону продовжено до 14.10.2025 року.
У зв'язку із складністю вказаного кримінального провадження, яка обґрунтовується необхідністю проведення великої кількості слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому, які в подальшому будуть використані як докази в ході судового розгляду, закінчити розслідування у встановлений строк немає можливості. Заявлені раніше ризики, передбачені п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися за час проведення досудового розслідування, тому слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
14 липня 2025 року у кримінальному провадженні №12025052230000666 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
15 липня 2025 року ОСОБА_4 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 вересня 2025 року включно з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місцем дислокації АДРЕСА_2 , обчислюючи строк запобіжного заходу з 13 липня 2025 року, без визначення застави.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 , підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено речові докази, які мають значенняу кримінальному провадженні; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; слідчим експериментом за участі свідка ОСОБА_7 , протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_4 в ході проведення якого останній розповів про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення та визнав свою провину у його вчиненні; протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 в ході проведення якого він показав механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
04 вересня 2025 року постановою В.О керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону продовжено строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 14.10.2025..
Вирішуючи заявлене слідчим клопотання та враховуючи вимоги ч.2 ст.177 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, суд виходить з наступного.
На виконання вимог положень ч.1ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 121 КК України.
Суд вважає обґрунтовано доведеним наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років. Крім того, ОСОБА_4 на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей або осіб похилого віку не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зав'язків за місцем свого мешкання, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що основними свідками у кримінальному провадженні є особи, які проживають поряд з ОСОБА_4 . Покази цих свідків мають істотне значення у кримінальному провадженні для доведення винуватості підозрюваного у вчиненні вказаного злочину. Однак, ці особи відомі підозрюваному з якими він підтримує прямий контакт, що свідчить про те, що останній може вжити заходи щодо здійснення прямого як фізичного так і психологічного впливу на них, шляхом вмовляння, залякування, підкупу, з метою надання завідомо неправдивих показань, або безпідставної відмови від їх дачі. Крім того, беручи той факт, що слідство триває лише другу добу, частина свідків ще не встановлена та не допитана слідчим, що у свою чергу дасть можливість підозрюваному незаконного впливу і на них аналогічним чином, що у свою чергу може призвести до уникнення підозрюваним законного справедливого покарання. З огляду на положення ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань судом), судом будуть братись до уваги саме ті покази, які свідки нададуть безпосередньо суду, а не слідчому на стадії досудового розслідування. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
-вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього може самовільно залишити місце служби, що утворює склад іншого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Крім того, незаконні дії щодо свідків можуть зумовити вчинення інших злочинів проти життя та здоров'я особи.
Таким чином, судом встановлено наявність ризиків, передбаченого п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, та вони доведені слідчим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні, підозрюваний є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Крім того, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави, оскільки останньому повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись вимогами статей 177,178, 182,183,186,194,196,197,395 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 14 жовтня 2025 року включно з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації в АДРЕСА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1