Іменем України
01 вересня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 4823/456/25
Апеляційне провадження № 22ск/4823/9/25
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Мамонової О.Є.,
із секретарем: Герасименко Ю.О.,
учасники третейського розгляду:
позивач: Кредитна спілка «Гарантія-Кредит»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи у залі суду справу за заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Юрбізнескон» у складі судді Негоди А.М. (одноособово) від 16 березня 2023 року (місце третейського розгляду: місто Ічня) у справі №02/2023 І та визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу,
У липні 2025 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду та визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, в якій просять:
- визнати поважними причини пропуску та поновити їм строк на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «»Юрбіснескон» від 16.03.2023 у справі №02/2023 І;
- скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Юрбіснескон» від 16.03.2023 у справі №02/2023 І в частині задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Чернігівського апеляційного суду від 05.12.2023 у справі №4823/631/23 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» заборгованості за договором кредиту в сумі 59 481,22 грн та витрат по оплаті третейського збору в сумі 600 грн;
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Чернігівського апеляційного суду від 05.12.2023 у справі № 4823/631/23 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» заборгованості за договором кредиту в сумі 59 481,22 грн та витрат по оплаті третейського збору в сумі 600 грн;
- судові витрати покласти на Кредитну спілку «Гарантія-Кредит».
Заяву обґрунтовували тим, що 09.10.2019 між Кредитною спілкою «Гарантія-Кредит» (далі - КС «Гарантія-Кредит») та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №15 з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за укладеними ним з КС «Гарантія-Кредит» кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №15 від 09.10.2019. Оскаржуваним рішенням третейського суду від 16.03.2023 у справі №02/2023 І задоволено позов КС «Гарантія», стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Гарантія-Кредит» заборгованість по договору кредиту в сумі 59 481,22 грн.
Заявники зазначають, що оскільки кредитний договір №15 від 09.10.2019 є договором споживчого кредитування, а ОСОБА_1 як позичальник за цим кредитним договором є споживачем банківських послуг в розумінні Законів України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування» та «Про третейські суди», спір щодо стягнення коштів за таким договором з позичальника і поручителів, незважаючи на наявність арбітражного застереження, був непідвідомчий третейському суду, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Звертають увагу, що ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 23.01.2024 у справі №4823/830/23, якою скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «»Юрбіснескон» від 16.03.2023 у справі №02/2023 І в частині позовних вимог КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , встановлено факт віднесення кредитного договору №15 від 09.10.2019 до договору споживчого кредиту та зроблено висновок, що така справа не підвідомча третейському суду.
Указують, що оскільки рішення третейського суду підлягає скасуванню, існування відкритих виконавчих проваджень відносно заявників порушує їх права та законні інтереси, виконавчі документи були видані помилково та мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню.
Одночасно у заяві про скасування рішення третейського суду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заявили клопотання про визнання поважними причини пропуску та поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, посилаючись на те, що вони участі у розгляді справи третейським судом не брали, про розгляд справи належним чином не були повідомлені, судове рішення в установлені законом строки не отримували. Стверджують, що про існування оскаржуваного рішення їм стало відомо у березні 2025 року, після виявлення ОСОБА_4 накладення арешту на його банківські рахунки в межах виконавчого провадження та звернення до адвоката Карапиша Б.В. У подальшому адвокат виявив факт стягнення коштів і з інших поручителів. Копію оскаржуваного рішення третейського суду адвокат заявників отримав 17.04.2025.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04.08.2025 відкрито провадження у даній справі.
Витребувано з Постійно діючого третейського суду при асоціації «Юрбізнескон» належним чином завірену копію рішення від 16.03.2023 у справі № 02/2023 І та матеріали третейської справи № 02/2023 І.
Запит про витребування матеріалів третейської справи третейський суд отримав 07.08.2025 (а.с. 47), однак на запит жодним чином не зреагував, матеріали третейської справи суду не надав.
Належним чином завірена копія рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023 у справі № 02/2023 І міститься у матеріалах цивільних справ № 4823/631/23 за заявою КС «Гарантія-Кредит» про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023 та № 4823/830/23 за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Карапиша Б.В., який підтримав заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали цивільних справ №4823/631/23 (провадження №22ВК/4823/3/23) та №4823/830/23 (провадження № 22-ск/4823/21/24), суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що 09.10.2019 між Кредитною спілкою «Гарантія-Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту, №15 на умовах надання кредиту частинами (відновлювана кредитна лінія), за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 30 000 грн на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 12 місяців, розпочинається з 09.10.2019 і закінчується 09.10.2020 (п. 2.1. договору) (а.с. 11-13, цивільна справа №4823/631/23 а.с. 5-7)
09.10.2019 між Кредитною спілкою «Гарантія-Кредит» (кредитодавець) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (поручителі) було укладено договір поруки №15, за умовами якого поручителі зобов'язались перед кредитодавцем відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1 , що витікають із договорів кредиту №15, №15/2, №15/3, №15/4, №15/5 від 09.10.2019 року на суму 30 000 грн, укладеного між кредитодавцем та боржником (а.с. 14, цивільна справа №4823/631/23 а.с. 8).
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023, ухваленим у складі судді третейського суду Негоди А.М. у справі №02/2023 І, позов Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу у 59 481,22 грн задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» заборгованість по договору кредиту в сумі 59 481,22 грн та суму витрат пов'язаних з оплатою третейського збору 600 грн (а.с. 15-16, цивільна справа №4823/631/23 а.с. 3-4).
У серпні 2023 КС «Гарантія-Кредит» звернулася до Чернігівського апеляційного суду з заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023 про стягнення боргу за договором №15 від 09.10.2019 солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Гарантія-Кредит» заборгованість по договору кредиту в сумі 59 481,22 грн, витрати пов'язані з оплатою третейського збору в сумі 600 грн та з оплатою судового збору (матеріали цивільної справи № 4823/631/23).
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 16.08.2023 відкрито провадження № 22вк/4823/3/23 у справі № 4823/631/23 за вищевказаною заявою КС «Гарантія-Кредит» та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи (а.с. 13 цивільної справи № 4823/631/23).
Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 02.09.2023, 23.09.2023 ОСОБА_3 особисто отримав судові повістки про виклик у судові засідання на 13.09.2023 та 27.09.2023 відповідно, які направлялися за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 37, 67 цивільної справи № 4823/631/23).
Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення 02.09.2023, 23.09.2023 ОСОБА_4 особисто отримав судові повістки про виклик у судові засідання на 13.09.2023 та 27.09.2023 відповідно, які направлялися за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 38, 68 цивільної справи №4823/631/23).
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 27.09.2023 заяву КС «Гарантія-Кредит» про видачу виконавчого документа задоволено.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023, ухваленого в складі третейського судді Негоди А.М., у третейській справі №02/2023 І за позовом КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за договором кредиту в сумі 59 481,22 грн та витрат по оплаті третейського збору в сумі 600 грн (а.с. 64-66 цивільної справи № 4823/631/23).
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023 у справі №02/2023 І за позовом КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості (матеріали цивільної справи № 4823/830/23).
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13.12.2023 відкрито провадження №22ск/4823/29/23 у справі №4823/830/23 за вищевказаною заявою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи (а.с. 40-41 цивільної справи № 4823/830/23).
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 23.01.2024 заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» у складі судді Негоди А.М. від 16.03.2023 у справі Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» №02/2023 І за позовом КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задоволено частково.
Скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» у складі судді Негоди А.М. від 16.03.2023 у справі Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» №02/2023 І, в частині задоволених позовних вимог КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 (а.с. 76-81 цивільної справи №4823/830/23).
Згідно з наявними у матеріалах вказаної справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень ОСОБА_3 особисто отримав копію заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду, процесуальні документи та судові повістки про виклик до суду за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 53, 54, 55 цивільної справи №4823/830/23).
Під час розгляду даної цивільної справи, відповідно до наданих ордерів про надання правової допомоги, адвокат Сакун І.А. представляла інтереси в тому числі ОСОБА_3 (ордер №1074833 від 23.01.2024) та Салка В.В. (ордер № 1074834 від 23.01.2024) у Чернігівському апеляційному суді та брала участь у судовому засіданні 23.01.2024, в якому було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали Чернігівського апеляційного суду від 23.01.2024. Повний текст судового рішення адвокат отримала у свій електронний кабінет (а.с. 70, 72-75, 82, 83 цивільної справи №4823/830/23)
З досліджених копій матеріалів виконавчого провадження номер за АСВП 73604738 відносно боржника ОСОБА_3 вбачається, що постановою старшого державного виконавця Ічнянського ВДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хвіст Ю.Ю. від 14.12.2023 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №4823/631/23 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за договором кредиту в розмірі 59 481,22 грн та витрат по оплаті третейського збору в розмірі 600 грн.
Матеріали вказаного виконавчого провадження свідчать, що ОСОБА_3 особисто з'являвся до державного виконавця та особисто подав заяву про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій від 03.07.2024, до якої додав довідку банку про відкриття рахунку.
З досліджених копій матеріалів виконавчого провадження номер за АСВП 73604974 відносно боржника ОСОБА_4 вбачається, що постановою старшого державного виконавця Ічнянського ВДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хвіст Ю.Ю. від 14.12.2023 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №4823/631/23 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за договором кредиту в розмірі 59 481,22 грн та витрат по оплаті третейського збору в розмірі 600 грн.
Матеріали вказаного виконавчого провадження свідчать, що ОСОБА_4 особисто з'являвся до державного виконавця та особисто подав заяву про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій від 06.03.2024, до якої додав довідку банку про відкриття рахунку.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, тобто спір, який або вже існує, або може виникнути у майбутньому між сторонами договору.
Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VІІІ ЦПК України «Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів».
Відповідно до частини першої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом (частина третя статті 454 ЦПК України).
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою громадянки Російської Федерації ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п'ятої, частини сьомої статті 454 Цивільного процесуального кодексу України № 2-р(II)/2022 від 06 квітня 2022 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 1 частини п'ятої, частину сьому статті 454 Цивільного процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається стороною, третьою особою у справі, розглянутій третейським судом, протягом дев'яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - протягом дев'яноста днів з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п'ята статті 454 ЦПК України).
Згідно з частиною сьомою статті 454 ЦПК України заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою або шостою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1-3 і 6 частини першої статті 186 цього Кодексу, а також у разі якщо рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу оскаржено (оспорено) з підстав, не передбачених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (частина восьма статті 454 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що: «Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
«Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
У цій справі національне законодавство на час подій не обмежувало дискреційні повноваження судів щодо часу або підстав для поновлення пропущеного строку. Сама концепція «поважних причин», згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46-48, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року);
«Саме до повноважень національних судів належить вирішувати питання про будь-яке поновлення строку на апеляційне оскарження, такі повноваження не є необмеженими. Національні суди зобов'язані навести підстави. У кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 824/84/23 (провадження № 61-8937ав23) зазначено, що: «здійснюючи тлумачення положень частини сьомої статті 454 ЦПК України, Верховний Суд зазначає, що зазначена норма процесуального права не є імперативною, цей строк не є преклюзивним (присічним), оскільки не містить заборони на поновлення цього строку, як, наприклад, це передбачено у частині другій статті 358, частині третій статті 394, частині третій статті 424 ЦПК України та інших нормах. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України). Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 126 ЦПК України). За частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення».
У заяві про скасування рішення третейського суду заявники зазначали, що про існування оскаржуваного рішення їм стало відомо лише у березні 2025 року, після виявлення ОСОБА_4 накладення арешту на його банківські рахунки в межах виконавчого провадження та звернення до адвоката Карапиша Б.В., який у подальшому виявив факт стягнення коштів і з інших поручителів, а копію оскаржуваного рішення третейського суду адвокат заявників отримав лише 17.04.2025.
Аналіз матеріалів цивільної справи №4823/631/23 свідчить про те, що про розгляд Чернігівським апеляційним судом 27.09.2023 заяви КС «Гарантія-Кредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання оскаржуваного рішення третейського суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були обізнані.
Також заявники були обізнані про розгляд цивільної справи №4823/830/23 за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023 у справі №02/2023 І, особисто отримували судові повістки про виклик до суду та брали участь через представника - адвоката Сакун І.А., яка була присутня у судовому засіданні 23.01.2024 при оголошенні вступної та резолютивної частин рішення суду, а повний текст судового рішення отримала у свій електронний кабінет.
Крім того, згідно з матеріалами виконавчих проваджень номер за АСВП 73604738, 73604974 відносно боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з примусового виконання виконавчих документів, виданих на виконання оскаржуваного рішення третейського суду, останні обізнані про примусове виконання рішення третейського суду, з'являлись до державного виконавця, де надали свої особисті/персональні та банківські дані та фактично почали виконувати оскаржуване рішення третейського суду.
Зокрема, як зазначалось вище, із заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій до відділу ДВС Халдай Ф.В. звернувся 03.07.2024, а ОСОБА_4 - 06.03.2024.
Таким чином, є підстави вважати, що про оскаржуване рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023 у справі №02/2023 І за позовом КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення боргу у 59 481,22 грн за кредитним договором №15 від 09.10.2019 заявники були обізнані: ОСОБА_3 - щонайменше з 03.07.2024, а ОСОБА_4 - щонайменше з 06.03.2024.
Також, суд звертає увагу на те, що згідно з паспортними даними, відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання (а.с. 8, 9) зареєстроване місце проживання ОСОБА_8 - АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 - АДРЕСА_2 . За вказаними адресами Чернігівський апеляційний суд під час розгляду цивільної справи №4823/631/23 про видачу виконавчого документа на підставі оскаржуваного рішення третейського суду та цивільної справи №4823/830/23 про скасування рішення третейського суду за заявою ОСОБА_6 направляв судову кореспонденцію, яка отримувалась боржниками або поверталась до апеляційного суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» чи «адресат відмовився».
Дані адреси заявники/боржники вказували при укладенні договору поруки №15 від 09.10.2019, а також надавали державному виконавцю при зазначенні своїх персональних даних при поданні заяв.
Ті ж самі адреси зазначені заявниками і в справі, що наразі розглядається.
Згідно ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України» (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine).
Таким чином, встановивши, що про оскаржуване рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023 у справі №02/2023 І за позовом КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення боргу у 59 481,22 грн за кредитним договором №15 від 09.10.2019 заявники були обізнані: ОСОБА_3 - щонайменше з 03.07.2024, а ОСОБА_4 - щонайменше з 06.03.2024, із заявою про скасування рішення третейського суду вони звернулись 15.07.2025 (згідно поштового штампу на конверті), тобто з пропуском строку більше ніж на 9 місяців ОСОБА_3 та на 1 рік - ОСОБА_4 , доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку останні не надали, їх клопотання про поновлення строку для звернення до суду з заявою про скасування рішення третейського суду підлягає залишенню без задоволення, а заява про скасування рішення третейського суду - без розгляду.
Щодо вимог про визнання виданих на виконання рішення третейського суду виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.
За ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 2 статті 432 ЦПК України визначено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У Постанові Верховного суду у справі №2-4671/11 від 20.02.2019 наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, які поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у ст. 432 ЦПК України.
При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 24 червня 2020 року у справі №520/1466/14-ц, провадження №61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20, провадження №61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі №2-118/2001, провадження №61-1762ав22.
Ефективний захист прав заявника - це процес, що передбачає вибір адекватного способу захисту відповідно до законодавства та інтересів особи, який забезпечує реальне відновлення або запобігання порушенню прав, свобод чи інтересів. Ефективність визначається тим, наскільки обраний спосіб досягає цілей захисту, будь то судовий процес, звернення до органів державної влади або інший законний механізм, що призводить до усунення порушення та відновлення правопорядку. Принципами ефективного способами захисту є законність, відповідність інтересам, реальне відновлення порушених прав, доступність.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі №925/642/19).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 82 ЦК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом у даній справі встановлено, що ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 23.01.2024 заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» у складі судді Негоди А.М. від 16.03.2023 у справі Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» №02/2023 І за позовом КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задоволено частково. Скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» у складі судді Негоди А.М. від 16.03.2023 у справі Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» №02/2023 І, в частині задоволених позовних вимог КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 (а.с. 76-81 цивільної справи № 4823/830/23).
Постановляючи дане судове рішення апеляційним судом було констатовано, що ОСОБА_1 є споживачем банківських послуг (послуг кредитної спілки), спір між сторонами стосується виконання договору споживчого кредиту, тому третейському суду, у відповідності до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», така справа не підвідомча і у такому випадку таке рішення третейського суду підлягає скасуванню.
На підставі вказаної ухвали Чернігівського апеляційного суду від 23.01.2024 у цивільній справі № 4823/830/23 старшим державним виконавцем Ічнянського ВДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хвіст Ю.Ю. 06.03.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа № 4823/631/23, виданого 05.12.2023 Чернігівським апеляційним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за договором кредиту в розмірі 59 481,22 грн та витрат по оплаті третейського збору в розмірі 600 грн. (а.с. 84-85)
Таким чином, зі встановлених обставин справи вбачається, що фактично рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» у складі судді Негоди А.М. від 16.03.2023 у справі Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» №02/2023 І за позовом КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості є неправомірним, тобто таким, що не може породжувати подальших пов'язаних з його прийняттям зобов'язань, зокрема, видача виконавчих документів на його підставі є помилковим.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для визнання виконавчих листів виданих 05.01.2023 Чернігівським апеляційним суду на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 16.03.2023, ухваленого в складі третейського судді Негоди А.М., у третейській справі № 02/2023 І за позовом КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за договором кредиту в сумі 59 481,22 грн та витрат по оплаті третейського збору в сумі 600 грн, такими, що не підлягають виконанню щодо боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 126, 127, 454 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поновлення строку на оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Юрбізнескон» від 16 березня 2023 року у справі № 02/2023 І - відмовити.
Заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Юрбізнескон» від 16 березня 2023 року у справі № 02/2023 І - залишити без розгляду.
Заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий лист виданий 05 грудня 2023 року Чернігівським апеляційним судом на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 16 березня 2023 року, ухваленого в складі третейського судді Негоди А.М., у третейській справі № 02/2023 І за позовом Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за договором кредиту в сумі 59481 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн 22 коп та витрат по оплаті третейського збору в сумі 600 (шістсот) грн, таким, що не підлягає виконанню щодо боржника ОСОБА_3 .
Визнати виконавчий лист виданий 05 грудня 2023 року Чернігівським апеляційним судом на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 16 березня 2023 року, ухваленого в складі третейського судді Негоди А.М., у третейській справі № 02/2023 І за позовом Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за договором кредиту в сумі 59481 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн 22 коп та витрат по оплаті третейського збору в сумі 600 (шістсот) грн, таким, що не підлягає виконанню щодо боржника ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 05 вересня 2025 року.
Суддя О.Є. Мамонова