Номер провадження: 11-сс/813/1604/25
Справа № 523/15580/25 1-кс/523/4889/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
01.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 04.08.2025, якою в межах к/п № 62025150020002540 від 13.06.2025 стосовно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Жовтневе Болградського р-ну Одеської обл., громадянина України, з вищою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 України, застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання ст. слідчого в ОВС ДСВ (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_8 та стосовно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, а також ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважає її необґрунтованою та незаконною з огляду на те, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра необґрунтована, встановлені ризики недоведені, слідчий суддя не обґрунтував неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а, також, не врахував наявність постійного місця роботи та дотримання умов застосованих раніше запобіжних заходів.
За таких обставин захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та винести нову, якою застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, при цьому прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Захисник та підозрюваний не заперечували щодо розгляду справи за відсутності прокурора, вважаючи його неявку такою, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги сторони захисту.
Враховуючи наведене, колегія суддів, на підставі вимог ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позиції захисника та підозрюваного, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За наслідками апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався не в повній мірі з огляду на наступне.
За приписами ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктами 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики ЄСПЛ передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, ЄСПЛ повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
За обставинами даного кримінального провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 України за кваліфікуючими ознаками: несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах) та автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненого повторно.
Пред'явлена ОСОБА_7 підозра полягає в тому, що у невстановлені під час досудового розслідування дату, час, місці та спосіб, але не пізніше 10 год 41 хв 05.09.2023 під час спілкування у месенджері WhatsApp, ОСОБА_7 дізнався від свого знайомого ОСОБА_9 колишнього працівника поліції, про те, що останньому потрібно отримати конфіденційну інформацію про особу, тобто інформацію з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах) та автоматизованих системах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства, а саме наявні дані про власника автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Так, не пізніше 06.09.2023 ОСОБА_7 отримав у своє розпорядження інформацію з ІКС «ІПНП» у вигляді фотографій робочого вікна зі службового комп'ютера чергового Чергової частини ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_10 , щодо повних анкетних даних (ПІБ, дати народження), адреси проживання, РНОКПП власника автомобіля з держ. номером НОМЕР_2 , а саме ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також усіх реєстраційних даних щодо автомобіля Infiniti M37, зареєстрованим за вищевказаним державним номерним знаком.
У подальшому, 06.09.2023 об 11 год. 54 хв. ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно (обвинувальний акт направлено до суду за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України 02.08.2022) надіслав ОСОБА_9 повідомлення у месенджері WhatsApp, попередньо виконаних фотографій із конфіденційною інформацією стосовно ОСОБА_11 , яка містила дані про ПІБ вказаної особи, дату народження, місце народження, РНОКПП, а також усі реєстраційні відомості щодо автомобіля Infiniti M37 д.н.з. НОМЕР_3 яка зберігалась в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах) та автоматизованих системах - ІКС ІПНП.
Обґрунтованість пред'явленої підозри підтверджується: протоколом обшуку у офісі 406 за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2а; матеріалами оперативного підрозділу Одеського управління ДВБ НП в Одеській області від отриманими на виконання доручення слідчого; протоколом огляду мобільного телефону IPhone Xs Max, що належить ОСОБА_9 від 02.12.2024; відповіддю з ДІАП Національної поліції України з додатками; відповіддю з УІАП ГУНП в Одеській обл. з додатками; протоколом допиту ОСОБА_11 , іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.
Отже, на даній стадії розслідування сукупності зібраних органом досудового розслідування доказів достатньо для формування переконання про наявність в діях ОСОБА_7 ознак складу інкримінованого йому злочину, тобто на даному етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра. Тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи захисника.
Одночасно, апеляційний суд зауважує, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
За приписами ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частина 1 ст. 176 КПК України визначає перелік запобіжних заходів, які можуть бути застосовані, зокрема особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, що є нетяжким злочином відповідно до класифікації ст. 12 КК України.
Слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора виходив з наявності підтверджених ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з чим погоджується апеляційний суд.
Разом з тим, на переконання апеляційного суду, слідчий та прокурор належним чином не довели обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину не можуть бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Так, твердження про те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування/суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є припущенням, адже у клопотанні слідчого, окрім загальних формулювань, не зазначено, якими доказами підтверджуються такі ризики.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, специфіка інкримінованого діяння не обумовлює висновку про наявність підвищених ризиків за ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний раніше не судимий, а крім того, ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 04.08.2025 ОСОБА_7 був тимчасово відсторонений від посади ст. дільничного інспектора поліції Сектору превенції ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській обл., що в сукупності не виправдовує застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
З клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слідчий звернувся до суду за спливом 13 днів з моменту пред'явлення підозри, будь-яких обставин, зокрема щодо неналежної поведінки підозрюваного або вчинення підозрюваним дій з перешкоджання розслідуванню кримінального провадження слідчим наведено не було, що свідчить про відсутність підвищеного ступеню ризиків в даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачений перелік обов'язків, які повинен виконувати підозрюваний/обвинувачений за ухвалою слідчого судді/суду.
За ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не може обиратися підозрюваному на певний строк, натомість строк дії мають лише покладені на підозрюваного в кожному конкретному випадку обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, оскільки на даній стадії досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, враховуючи специфіку інкримінованого діяння, характеристики особи підозрюваного ОСОБА_7 , в якого відсутні судимості, його поведінку, на переконання суду апеляційної інстанції достатнім, виправданим, обґрунтованим та справедливим буде застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього певних обов'язків на строк до 15.09.2025, що в достатній мірі зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час проведення досудового розслідування.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З врахуванням вище наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді від 04.08.2025 - скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого та застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням певних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 182, 183, 194, 199, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 04.08.2025, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання ст. слідчого в ОВС ДСВ (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_8 про застосування до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 України запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Застосувати до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки:
- не відлучатися з м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати (за наявності) на зберігання до ГУ ДМС в Одеській обл. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали, в частині покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків, до 15.09.2025 включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4