Справа № 522/20077/25-Е
Провадження № 2-аз/522/26/25
08 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., дослідивши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Казнєвського Владислава Олеговича про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення,
До Приморського районного суду м. Одеси 04.09.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , який поданий адвокатом Казнєвським Владиславом Олеговичем, до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення.
Також до Приморського районного суду м. Одеси 04.09.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Казнєвського В.О. про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію рішення ГУ ДМСУ в Одеській області № 5101100100000529 від 25.08.2025 року про примусове видворення з України громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 , до ухвалення рішення суду в справі.
Заява обґрунтована тим, що враховуючи те, що рішенням № 5101100100000529 від 25.08.2025 року зобов'язано ОСОБА_1 примусово видворити з території України, а дія вказаної рішення перешкоджає йому взяти участь у розгляді цієї справи, вважають, що існують підстави для зупинення дії рішення про примусове видворення з території України № 5101100100000529 від 25.08.2025 року на час судового розгляду справи.
Матеріали заяви суддя отримала 05.09.2025 року.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення.
Разом з тим, пунктом 1.10 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (в редакції, яка була чинна на час прийняття оскаржуваного рішення та звернення до суду), рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб'єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 256, 288 КАС України,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Казнєвського Владислава Олеговича про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення.
Суддя Домусчі Л.В.