Справа № 302/1097/24
Закарпатський апеляційний суд
04.09.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , захисників-адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді у режимі відеоконференції судове провадження 11-сс/4806/239/25 за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26.03.2025.
Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхній Студений Закарпатської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого священнослужителем, мешканця АДРЕСА_1 , несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 07.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071110000154.
Цією ж ухвалою постановлено після затримання підозрюваного ОСОБА_7 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця проведення досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Клопотання мотивовано тим, що СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке 07.08.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024071110000154 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що наприкінці липня та початку серпня 2024 року ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті здійснити незаконне переправлення осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, яким у зв'язку з Указом Президента України від 24.02.2022 за № 69 «Про загальну мобілізацію», заборонено виїзд через державний кордон України та отримати винагороду, почав підшуковувати осіб, які мають на меті здійснити перетин кордону поза офіційними пунктами пропуску державного кордону.
Надалі, переслідуючи корисливу мету, 23.07.2024 на залізничному вокзалі у селищі Воловець Мукачівського району Закарпатської області ОСОБА_7 , за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , якого відвіз по місцю свого проживання для очікування подальшого переправлення через кордон.
-2-
30.07.2024 на залізничному вокзалі у селищі Воловець Мукачівського району Закарпатської області ОСОБА_7 , за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_3 , якого також відвіз по місцю свого проживання для очікування подальшого переправлення через кордон.
В подальшому, маючи корисливий мотив та з метою отримання більшого збагачення за рахунок кількості осіб, ОСОБА_7 почав підшуковувати осіб, які мають на меті здійснити перетин кордону поза офіційними пунктами пропуску державного кордону по місцю свого проживання в с. Торунь Хустського району Закарпатської області, де на початку серпня 2024 року мав декілька зустрічей та розмов з місцевими мешканцями, а саме з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , під час яких обумовлювали грошову винагороду за успішне перетинання кордону та надавав інформацію щодо зручних маршрутів, часу і місця незаконного перетинання та рекомендував взяти з собою плавзасоби, які можуть полегшити досягнення мети у виді переплаву через річку Тиса до однієї з іноземних країни і за вказані послуги повідомив, що їм необхідно сплатити грошові кошти в сумі 4000 доларів США з кожного, на що останні погодились, а ОСОБА_12 запропонував, як оплату за вказані послуги в організації незаконного переправлення через державний кордон України, надати ОСОБА_7 свій автомобіль «Nissan Terrano» номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 , що і зробив надалі перед безпосереднім виїздом.
Окрім того, всім особам, яких ОСОБА_7 планував переправити через державний кордон України, під час особистих зустрічей, здійснюючи організацію незаконного переправлення даних осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, роз'яснив, що рух буде на транспортному засобі марки «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_2 , він особисто відвезе їх до населеного пункту Солотвино Тячівського району Закарпатської області, де їх буде передано іншій невстановленій особі для подальшого переправлення через державний кордон по річці Тиса та дасть необхідні вказівки і поради, щодо його перетину, при цьому забезпечить безперешкодний проїзд через блок пости, які встановлені на маршруті їх руху з с. Торунь Хустського району Закарпатської області до селища Солотвино Тячівського району Закарпатської області.
Реалізовуючи свій план, ОСОБА_7 07.08.2024 близько о 05 год, разом зі всіма особами, які мали намір у незаконному перетині кордону, а саме з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та іншими двома особами, перебуваючи за кермом автомобіля марки «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_2 , умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, виїхав із с. Торунь Хустського району Закарпатської області по автодорозі Р21 Долина-Хуст.
Прямуючи по дорозі, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи, що перетин державного кордону буде здійснюватися незаконно, поза пунктом пропуску, передбачаючи можливість їх затримання працівниками прикордонної служби, під час руху на автомобілі марки «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_2 , проінструктував ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 про не повідомлення про організацію ним переправлення через державний кордон України та повідомив, що при зупиненні автомобіля на блокпостах, він буде вести діалог сам, а в разі чого всі повинні повідомити, що рухаються в с. Липчу Хустського району Закарпатської області, будувати монастир разом з іншими двома особами, а саме ОСОБА_13 та ОСОБА_14
06.08.2024 близько 06 год ОСОБА_7 , супроводжуючи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , на автомобілі марки «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_2 та при спробі перетину блокпосту в с. Сойми Хустського району Закарпатської області був викритий працівниками прикордонної
-3-
служби та затриманий разом з особами, які намагалися незаконно перетнути державний кордон України.
Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України.
11.09.2024 ОСОБА_7 оголошено про підозру в порядку ст. 111 КПК України у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також встановлено, що в ході досудового розслідування слідчим 11.09.2024 було надіслано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_7 на 10 год 17.09.2024 для проведення процесуальних дій, зокрема проведення допиту. Однак, в зазначений час ОСОБА_7 не з'явився, про причини неявки орган досудового розслідування не повідомив. 11.12.2024 з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України отримано відомості, що в базі даних щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України підозрюваним ОСОБА_7 , інформації щодо останнього не виявлено. Проте, на виконання доручення № 22/106/28-2-2025 від 04.02.2025, УСБ України в Закарпатській області отримано інформацію про те що, ОСОБА_7 11.09.2024, за невстановлених обставин покинув територію України і на даний час оселився в м. Міловіце (Чеська Республіка), де отримав дозвіл на проведення богослужінь в храмі ОСОБА_15 . Факт перебування та проведення літургій ОСОБА_7 в чеському містечку підтверджується протоколом огляду від 11.02.2025 місцевих ЗМІ на офіційному Чеському Інтернет-ресурсі https://www.seznamzpravy.cz. 25.03.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук. Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування, а також те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам, визначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України, за твердженням слідчого, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В ухвалі слідчий суддя зазначила, що погоджується з обґрунтованістю підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, існуванням заявлених ризиків, і що відомостей, які б свідчили про можливість гарантувати належну поведінку підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, не встановлено. Окрім того, слідчий суддя визнала доведеним і той факт, що ОСОБА_7 перетнув державний кордон України, виїхав з території України та оголошений в міжнародний розшук, тому з урахуванням ч. 6 ст. 193 КПК України, розглянула клопотання у відсутності підозрюваного й прийняла рішення про розгляд питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за участю підозрюваного після його затримання.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає ухвалу необґрунтованою та незаконною, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Заявлені органом досудового розслідування ризики
-4-
взагалі відсутні, поза як він не вчиняв та не має намірів чинити будь-яких дій, направлених на переховування від слідства та суду, як і не має намірів впливати на свідків, будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню. Посилання у клопотання на Інтернет-ресурс є неналежним і недопустимим доказом, оскільки це не є офіційним документом, який підтверджує місцезнаходження особи. Також стверджує, що розгляд клопотання відбувся без його та його захисника участі. Слідчий і прокурор не вжили достатніх заходів щодо повідомлення його про досудове розслідування. В той же час йому не надходило будь-яких процесуальних документів у даному кримінальному провадженні, в тому числі і повісток, а тому він не міг бути обізнаним про вчинення за його участю будь-яких процесуальних заходів. Також просить поновити йому строк на апеляційне оскарження узвали слідчого судді від 26.03.2025, оскільки такий ним пропущено з поважних причин.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора та підозрюваного, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді. Заяв та клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавали, причини неявки не повідомили. Також приймається до уваги заява підозрюваного ОСОБА_7 про можливість розгляду апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників-адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_7 з огляду на положення ст. 395 КПК України не пропущений, однак його апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.
-5-
В порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини,які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати,що існує хоча б один із ризиків,передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотрималася вказаних вимог закону при розгляді клопотання про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідила та перевірила наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, які власне викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке 07.08.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024071110000154 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
-6-
11.09.2024 ОСОБА_7 оголошено про підозру в порядку ст. 111 КПК України у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Постановою заступника начальника СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП В Закарпатській області від 09.10.2024 досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, а підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук.
09.10.2024 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою разом із клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді від 09.10.2024 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою приводу до Міжгірського районного суду Закарпатської області для участі підозрюваного в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу встановлено до 09.04.2025.
11.12.2024 з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України отримано відомості про те, що в базі даних щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України підозрюваним ОСОБА_7 , інформації щодо останнього за період часу з 11.08.2024 по 19.12.2024 не виявлено.
На виконання доручення № 22/106/28-2-2025 від 04.02.2025 у кримінальному провадженні УСБ України в Закарпатській області отримано інформацію про те, що 11.09.2024 ОСОБА_7 за невстановлених обставин покинув територію України. На даний час ОСОБА_7 оселився в місті Міловіце (Чеська Республіка), де отримав дозвіл на проведення богослужінь в храмі Святої ОСОБА_16 . Факт перебування та проведення літургій ОСОБА_7 в чеському містечку підтверджується протоколом огляду від 11.02.2025 місцевих ЗМІ на офіційному Чеському Інтернет-ресурсі https://www.seznamzpravy.cz
Постановою заступника начальника СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 25.03.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук.
При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність слідчим обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
-7-
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Як встановила слідчий суддя, і це підтверджується матеріалами судового провадження, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, доведена слідчим і прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 у вчиненні цього кримінального правопорушення на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення з НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України від 07.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 08.08.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 16.08.2024; журналом судового засідання № 3213772 під час проведення допиту свідка в суді в порядку ст. 225 КПК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.08.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 20.08.2024; журналом судового засідання № 3213467 під час проведення допиту свідка в суді в порядку ст. 225 КПК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.08.2024; журналом судового засідання № 3213258 під час проведення допиту свідка в суді в порядку ст. 225 КПК України; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 від 07.08.2024; протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 від 07.08.2024; протоколом огляду предмета (мобільного телефону) свідка ОСОБА_12 від 07.08.2024; протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 07.08.2024; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 07.08.2024; протоколом огляду предмета (мобільного телефону) свідка ОСОБА_11 від 07.08.2024; протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 07.08.2024; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 07.08.2024; протоколом огляду предмета (мобільного телефону) свідка ОСОБА_10 від 07.08.2024; протоколом огляду предмета (мобільного телефону) ОСОБА_7 від 08.08.2024; протоколом огляду місця події (транспортного засобу марки «Nissan Terrano» номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 ) від 12.08.2024; протоколом огляду місця події (транспортного засобу марки «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_2 ) від 10.08.2024 та іншими матеріалами провадження.
-8-
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що перевірка порядку вручення повідомлення про підозру не входить до предмету судового розгляду на стадії розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Порядок оскарження повідомлення про підозру регламентований ст. 303 КПК України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги підозрюваного на предмет відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається заступник начальника слідчого управління у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадження, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
При цьому, ризик не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Надаючи оцінку можливості ОСОБА_7 переховуватися від органу досудового розслідування та суду, апеляційний суд вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та з урахуванням характеру цього правопорушення, яке має особливу суспільну небезпечність та вчинене в умовах воєнного стану.
Разом з тим, в п. 11 ч. 1 ст. 67 КК Украі?ни закріплено, що вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану є обставиною, яка обтяжує покарання. Тобто, покарання для осіб, визнаних винними у вчиненні кримінальних правопорушень в період воєнного стану, суд повинен призначати з урахуванням цієї обтяжуючої обставини.
-9-
Таким чином, в супереч доводам підозрюваного ОСОБА_7 , апеляційний суд вважає, що останній, розуміючи особливості відповідальності, за кримінальне правопорушення у якому він обґрунтовано підозрюються може свідомо вдаватись до позапроцесуальної поведінки.
Окрім того, підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку, про що свідчить постанова слідчого від 25.03.2025.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Обґрунтовано слідчий суддя визнала доведеним і ризики вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з огляду на те, що ОСОБА_7 володіє навичками організації незаконного перетину державного кордону, зв'язками з особами, які сприяли йому у вказаній незаконній діяльності та можуть бути співучасниками у даному кримінальному провадженні, а отже він може сприяти приховуванню вказаної діяльності та перешкоджати органу досудового розслідування у встановленні вказаних осіб.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що оскільки існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, то на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, обставини його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність, існуючі в даному провадженні ризики, особу підозрюваного, апеляційний суд приходить до висновку, що в супереч доводам апеляційної скарги слідчим та прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції була повністю доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, що в своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу обґрунтовано прийняла до уваги слідчий суддя.
Щодо посилання підозрюваного на дані про його особу, зокрема про його сімейний стан, відсутність судимості та особисті якості, то на думку апеляційного суду, з огляду на суспільну небезпечність інкримінованого кримінального правопорушення, вони не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному ОСОБА_7 більш м'якого виду запобіжного заходу, в тому числі визначення розміру застави, оскільки не зменшують встановлені ризики та не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
-10-
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування на даній стадії обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, наявності в зазначеному провадженні ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При прийнятті рішення апеляційний суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», тому апеляційний суд вважає необхідним обрання на даній стадії досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177, 178, 182, 183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26.03.2025 щодо нього, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді