Справа № 303/7535/19
02.09.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: захисника - адвоката - ОСОБА_5 , прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/729/20 за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 202 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.158-1 КК України
Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 202 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 158-1 КК України та виправдано через недоведеність вчинення нею кримінального правопорушення.
Речові докази по справі - уточнені списки виборців на виборчих дільницях №№ 210683, 210208, 210206, 210172, 210711, 210327, 210312, 210344, 210306, 210332, 210317, 210329, 210348, 210304 - залишено при матеріалах кримінального провадження (у прокурора).
Згідно з вироком, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
21 липня 2019 року в період часу з 08 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв., ОСОБА_8 , будучи членом дільничної виборчої комісії № 210332 (далі - ДВК) одномандатного виборчого округу № 69 з виборів народних депутатів України, знаходячись за місцем розташування цієї ДВК, а саме в приміщенні актового залу будівлі школи, що за адресою АДРЕСА_2 , діючи всупереч складеної нею присяги члена комісії щодо додержання Конституції України та виборчих законів України, грубо порушуючи приписи, встановлені статтею 8 Закону України «Про вибори народних депутатів України», якими визначено, що кожний виборець голосує на виборах особисто, голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється, а також вимоги статті 85 цього Закону, якою встановлено, що при проведенні голосування на виборчій дільниці член дільничної виборчої комісії за умови пред'явлення виборцем одного з документів, яким посвідчується особа та наявності виборця у списку виборців на відповідній виборчій дільниці надає виборцю список для підпису, після цього другий член дільничної виборчої комісії у позначених місцях на контрольних талонах виборчих бюлетенів для голосування у загальнодержавному окрузі та в одномандатному окрузі вписує своє прізвище, ініціали, розписується та проставляє номер, за яким виборця внесено до списку виборців на дільниці, виборець розписується за отримання виборчих бюлетенів у списку виборців та визначених місцях на контрольних талонах виборчих бюлетенів для голосування у загальнодержавному окрузі та одномандатному окрузі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і те, що мешканці села Лалово Мукачівського району, а саме:
1) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , який був включений до уточненого списку виборців на ДВК 210332 під номером 54;
2) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , який був включений до уточненого списку виборців на ДВК 210332 під номером 55;
3) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , який був включений до уточненого списку виборців на ДВК 210332 під номером 56;
4) ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований в АДРЕСА_4 , який був включений до уточненого списку виборців на ДВК 210332 під номером 64;
5) ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований в АДРЕСА_5 , який був включений до уточненого списку виборців на ДВК 210332 під номером 100;
6) ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований в АДРЕСА_5 , який був включений до уточненого списку виборців на ДВК 210332 під номером 107;
7) ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована в АДРЕСА_6 , яка була включена до уточненого списку виборців на ДВК 210332 під номером 119, до дільничної виборчої комісії № 210332 для проведення голосування не приходили, документів, які б посвідчували їх особу, не пред'являли, оскільки вищевказані особи в цей час перебували за межами України, а громадяни ОСОБА_10 , 1961 року народження та ОСОБА_10 , 1988 року народження до ДВК не з'явилися, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 години 21.07.2019 року, видала виборчі бюлетені для голосування у загальнодержавному та одномандатному виборчому окрузі невстановленим слідством особам.
Зокрема, ОСОБА_8 , являючись членом дільничної виборчої комісії № 210332, будучи відповідальною за роботу з аркушами №№ 1-2 уточненого списку виборців по вказаній ДВК, в період з 08.00 години по 20.00 годину 21.07.2019 року видала виборчі бюлетені для голосування у загальнодержавному та одномандатному виборчому окрузі невстановленим особам, які не мали право отримувати такі бюлетені на ім'я наступних осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які були включені до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці № 210332 та які станом на день голосування 21.07.2019 року перебували за межами території України, та на ім'я громадян ОСОБА_10 , 1961 року народження, ОСОБА_10 , 1988 року народження, які також були включені до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці № 210332, однак для голосування не з'явилися.
Вказані дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 158-1 КК України, як надання виборчого бюлетеня особам, які не мають право їх отримувати, вчинене членом виборчої комісії, за попередньою змовою групою осіб.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що вирок суду є незаконний, необґрунтований та невмотивований. Вказує на те, що обвинувачена в судовому засіданні повідомила про особу, з якою вона працювала в ДВК, які можуть бути відомі істотні обставини вчинення злочину, однак дана особа не допитана, у зв'язку із чим залишились недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Зазначає і про те, що в матеріалах справи міститься беззаперечний доказ вини ОСОБА_8 , а саме спец пакет із уточненими списками виборців, на яких на кожній сторінці наявний підпис ОСОБА_8 , однак суд його не проаналізував і не навів мотиви, з яких його відкинув. Просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 158-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років із позбавленням права обіймати посади у виборчих дільницях, бути членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, довіреною особою кандидата на виборах, представником політичної партії чи місцевої організації політичної партії у виборчій комісії чи комісії з референдуму, уповноваженою особою політичної партії чи місцевої організації політичної партії, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем на виборах або референдумі, строком на 2 роки і на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання, якщо вона протягом 2 років іспитового строку не вчинить новий злочин, і виконає обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України.
У запереченнях на апеляційну скаргу захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 , зазначає, що вирок суду є законним та обґрунтованим. Зазначає, що ОСОБА_8 вину не визнала, та заперечила про причетність до цього кримінального правопорушення. Також показання допитаних свідків не доводять пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення, не доводять (не підтверджують) об'єктивну сторону складу злочину. Просить вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
02.09.2025 до початку апеляційного розгляду, на адресу Закарпатського апеляційного суду від ОСОБА_8 та її захисника-адвоката ОСОБА_5 надійшло письмове клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_5 , яка підтримала клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження, думку прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу та не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту щодо звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття у зв'язку з цим кримінального провадження щодо неї, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи клопотання, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.03.2020 суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність того, що ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 2 ст. 158-1 КК України та виправдав останню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю того, що в діянні обвинуваченої є склад даного кримінального правопорушення. Разом з тим, незалежно від висновків, наведених в оскаржуваному вироку, а також тієї обставини, що обвинувачена ОСОБА_8 під час судового розгляду в суді першої інстанції заперечувала свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 158-1 КК України, колегія суддів, з огляду на наявність клопотання захисника про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, не вбачає достатніх правових підстав для продовження апеляційного розгляду, оскільки закриття кримінального провадження, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності є обов'язком, а не правом суду.
Подаючи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, встановлених ч. 1 ст. 49 КК України, сторона захисту, у тому числі обвинувачена ОСОБА_8 надала свою згоду на закриття кримінального провадження з цієї підстави, незважаючи на те, що вказана підстава для закриття кримінального провадження не є реабілітуючою.
Зазначене узгоджується із позицією Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеному у постанові від 02.04.2024 (справа № 760/6513/17,провадження № 51-5496 км 21), де окрім іншого вказано, що суд апеляційної інстанції, з урахуванням приписів ст. 286 КПК України, зобов'язаний невідкладно розглянути клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, ухваливши рішення про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
При цьому, апеляційним судом роз'яснено обвинуваченій ОСОБА_8 як право та підстави на звільнення від кримінальної відповідальності за спливом строків давності, так і наслідки такого звільнення, у тому числі й те, що така підстав для закриття кримінального провадження не є реабілітуючою.
Відповідно до вимог, передбачених ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує вирок і закриває кримінальне провадження.
Згідно з приписами, передбаченими п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною першою статті 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Приписами ст. 285 КПК України установлено загальні положення кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності: особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність; особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення; підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Тобто звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 158-1 КК України, мало місце у липні 2019 року, відомості про те, що ОСОБА_8 з указаного періоду вчинила інше кримінальне правопорушення відсутні, не надані такі данні й суду апеляційної інстанції, а тому перебіг строків давності не переривався. Також, відсутні будь-які відомості про зупинення досудового чи судового провадження у зв'язку з ухиленням ОСОБА_8 від досудового розслідування або суду з указаного вище періоду. Тому підстав вважати, що строки давності були зупинені, а отже вони на даний час не спливли, немає.
Таким чином, з дня вчинення ОСОБА_8 зазначеного кримінального правопорушення і до цього часу, враховуючи ту обставину, що вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 202 року не набрав законної сили, минули строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з чим обвинувачена ОСОБА_8 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки остання надала свою згоду на її звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, про що свідчить подане стороною захисту до апеляційного суду відповідне клопотання, підтримане обвинуваченою, і яке, відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, має бути розглянуто невідкладно.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, тому вважає за необхідне клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 , задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та звільнити обвинувачену ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо неї, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України, закрити.
У зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 202 року відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.158-1 КК України, - скасувати.
На підставі ст. 284, ст. 417 КПК України, ст. 49 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді