604/475/25
1-кп/604/130/25
08 вересня 2025 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження №12025216100000042 від 15 квітня 2025 року стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, не депутата, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
15 квітня 2025 року приблизно о 09:35 годин ОСОБА_3 , перебуваючи на вулиці Зарічна в с. Іванівка Пдволочиської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи цілеспрямовано, перебуваючи навпроти ОСОБА_5 , умисно наніс їй три удари кулаком правої руки по обличчі.
Внаслідок умисних, кримінально-протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця нижньої повіки правого ока, повік лівого ока, садна правої щічної ділянки, синця в проекції тіла нижньої щелепи справа, що належить до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково. Пояснив суду, що з потерпілою ОСОБА_5 вини сусіди, перебувають у не дуже добрих відносинах, кілька років не спілкуються. Зазначив, що того дня зранку йшов по вулиці, коли надійшла потерпіла та зачепила його розмовою про камінці біля огорожі, сталася сутичка, потерпіла замахнулася на нього сумкою, а він її швидше за все, що пальцями руки зачепив, але не бив її навмисне. Далі пішов додому, а за ним на подвір'я прийшла потерпіла і щось кричала до його дружини, а він хотів її вигнати. Цивільного позову не визнав, вважає, що не завдав моральної шкоди потерпілій. Пробачення не просив.
Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , його винуватість доводиться наступними дослідженими доказами в сукупності.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_3 вони сусіди та з 2017 року конфліктують через межі господарства ОСОБА_3 . Так, 15 квітня 2025 року близько 9:30 год вона йшла по мамину пенсію на пошту дорогою між будинками і зустріла обвинуваченого. Вона думала що втече, однак він відразу почав розмову і напав першим, почав бити кулаками, махав руками, царапнув. Потерпіла хотіла відштовхнути обвинуваченого. Після конфлікту ОСОБА_3 пішов, а потерпіла пішла за ним до його дружини та повідомила, що обвинувачений бив її. З синяком ходила до церкви, що спричинило їй чималий дискомфорт. Такі дії обвинуваченого викликали у неї страх та хвилювання за стан здоров'я. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.
Свідок ОСОБА_7 , яка є дружиною обвинуваченого, показала суду, що з потерпілою у них постійно виникають сварки. 15 квітня 2025 року ОСОБА_3 прийшов додому, а за ним прийшла ОСОБА_5 і сказала, що обвинувачений її вдарив, казала навчити його розуму. Далі чоловік ще щось почав говорити і розмахувався до потерпілої, однак свідок стала на заваді і вигнала сусідку з подвір'я. Слідів ударів на потерпілій не бачила. Далі приїхали поліцейські.
Згідно з висновком експерта №265 при судово-медичній експертизі, проведеній з 16 по 18 квітня 2025 року, у ОСОБА_5 виявлені синці нижньої повіки правого ока, повік лівого ока, садно правої щічної ділянки, синень в проекції тіла нижньої щелепи справа, що належить до легких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупих предметів близько за 1-2 доби до її експертного огляду, не виключено у вказаний у постанові термін події, та належать до легких тілесних ушкоджень.
Даний висновок експерта відповідає вимогам законодавства, є науково-обґрунтованим, з наданням повних відповідей на поставлені питання, переконливим, зробленим кваліфікованим експертом, узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження, водночас базується і відповідає доказам по провадженню, і сумнівів у суду не викликає.
Відповідно до пояснень ОСОБА_5 , які зафіксовані в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15.04.2025 року, ОСОБА_8 15.04.25 близько 10:00 год на вулиці в с. Іванівка вчинив з нею словесний конфлікт, в ході якого ображав, наніс декілька ударів по обличчю, чим завдав фізичного болю і спричинив тілесні ушкодження. Аналогічні пояснення містяться в заяві ОСОБА_5 від 16.04.25, поданої на ім'я начальника ВП №5.
Під час надання доказів прокурором в судовому засіданні сторонами не робилося зауважень щодо не відкриття доказів, їх неналежності чи недопустимості.
Враховуючи в сукупності встановлені в даному провадженні відомості про розвиток подій в ході конфлікту, застосовану обвинуваченим силу впливу на потерпілу, яка є жінкою пенсійного віку, нанесення ударів обвинуваченим потерпілій та об'єктивну обстановку на місці події, суд приходить до переконання, що обвинувачений застосовуючи фізичне насильство до потерпілої, передбачав можливість заподіяння зазначених тілесних ушкоджень і бажав їх спричинити, тобто діяв з прямим умислом.
Дослідивши докази, які не є суперечливими, доповнюють один одного, є логічними та послідовними, враховуючи в сукупності встановлені в кримінальному провадженні відомості, суд приходить до переконання, що дії обвинуваченого відносно потерпілої були спрямовані на заподіяння їй тілесних ушкоджень, а тому кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що діяння, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого (пенсіонер, раніше не судимий, на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання до нього зауважень немає), який вину у скоєному визнав частково, конкретні обставини справи, позицію потерпілої, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 125 КК України, та вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді штрафу.
Призначення іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним.
До початку судового розгляду кримінального провадження від потерпілої ОСОБА_5 поступив цивільний позов з покликанням на ЦК України, в якому просить відшкодувати 175000 гривень моральної шкоди.
Згідно вимог ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Нормами ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 81 ЦПК); доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Очевидним є те, що потерпіла зазнала значних моральних переживань та страждань у зв'язку з вчиненим щодо неї насиллям, та до цього часу перебуває в стані пригніченості та відчуває небезпеку з боку обвинуваченого, про що зазначила сама в судовому засіданні.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить із засад розумності, виваженості, справедливості та враховує характер та обсяг страждань, яких зазнала потерпіла, її моральні переживання, зміну звичного ритму життя, характер взаємовідносин між нею та обвинуваченим, причини і наслідки неправомірних дій обвинуваченого, поведінку обвинуваченого в судових засіданнях, і приходить до висновку, що сума в розмірі 5000,00 гривень є достатньою компенсацією за спричинені моральні страждання.
Потерпіла заявила до стягнення 1700,00 гривень витрат на правничу допомогу, однак на підтвердження понесення таких жодних доказів не надала, представника у судові засідання не залучала, а тому у їх стягненні необхідно відмовити.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 84, 91, 128, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 (шістсот вісімдесят) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
В решті позовних вимог та стягненні судових витрат на правову допомогу ОСОБА_5 відмовити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1