Справа № 465/7763/25
Провадження 2-о/465/315/25
Іменем України
05.09.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Рудакова Д.І.,
з участю секретаря судового засідання Стефанишина О.В.,
представника заявниці Водопийко Х.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Водопийко Х.Т., заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
Представник ОСОБА_1 - адвокат Водопийко Х.Т. звернулася досуду іззаявою провидачу обмежувальногоприпису, за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 .
В обґрунтуваннязаяви зазначає, що заявниця проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з рідним братом ОСОБА_2 . Вказує, що протягом останніх років ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство відносно своєї сестри ОСОБА_1 , яка є інвалідом ІІІ групи довічно. Постановами Франківського районного суду м.Львова від 13.12.2002 року 11.04.2023, 10.06.2025 та 16.07.2025 року ОСОБА_2 визнанно винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.173 КУпАП, також 15.06.2025 року був винесений терміновий заборонний припис серії АА №473589. Окрім цього, 26.06.2025 року суддею Франківського районного суду м.Львова було винесено рішення про видачу обмежувального припису, згідно якого ОСОБА_2 на строк 2 місяці визначено заходи тимчасового обмеження його прав, а саме зоборонено перебувати в місці спільного проживання з постраждалою ОСОБА_1 . Однак, такий ОСОБА_2 неодноразово порушував, за що йому повдомлено про підозру за ст390-1 КК України. Як зазначає заявниця у заяві, ОСОБА_2 продовжує вчиняти домашнє насильство відносно неї, а відтак заявниця змушена звертатись до суду з заявою про видачу обмежувального припису.
Враховуючи вищевикладене, просить видати обмежувальний припис строком на 6 місяців, яким вжити заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 з покладенням на нього заборони перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник ОСОБА_1 - адвокат Водопийко Х.Т. в судовому засіданні заяву підтримала, просила таку задоволити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки про виклик до суду SMS повідомленням на його контактний номер телефону, яка ним отримана 04.09.2025 року, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток "Viber" від 04.09.2025 року.
Відповідно до ч.9 ст.128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Враховуючи вимоги щодо повідомлення особи у справах про видачу обмежувального припису, визначені ч.9 ст.128 ЦПК України, а також здійснення судом усіх можливих заходів щодо повідомлення ОСОБА_2 у судове засідання, суд вважає, що останній був повідомлений належним чином, визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки осіб у судове засідання та за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Заслухавши пояснення захисника заявниці, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень глави 13 Розділу IV ЦПК України справи про видачу і продовження обмежувального припису розглядаються судами в порядку окремого провадження.
Згідно з п.1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
За змістом п.п. 2, 3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства. Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Частиною 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
За змістом ч.2 ст.26 ЗаконуУкраїни «Прозапобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Згідно вимог ч.3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Пунктом четвертим частини першої статті 18 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що до завдань у сфері запобігання домашньому насильству належать: формування в суспільстві нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини.
При розгляді справи судом встановлено, що При розгляді справи встановлено, що заявниця ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживає також заінтересована особа - брат заявниці ОСОБА_2 .
Згідно постанови Франківського районного суду м. Львова від 13.12.2022 року ОСОБА_2 05.10.2022 року о 17:15 год. за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_1 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурними словами, шарпав її за одяг, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. За вчинене ОСОБА_2 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Також відповідно до постанови Франківського районного суду м. Львова від 11.04.2023 року ОСОБА_2 23.02.2023 року близько 19:31 год. за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру до своєї сестри ОСОБА_1 , а саме виражався в її сторону нецензурною лайкою та погрожував їй фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП. За вчинене ОСОБА_2 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
За змістом протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.06.2025 року заявниця ОСОБА_1 просила працівників поліції прийняти міри до її рідного брата ОСОБА_2 , який 24.05.2025 року по місцю проживання вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, виражався в її сторону грубою нецензурною лайкою, словесно погрожував.
15.06.2025 року працівниками УПП у Львівській області винесено терміновий заборонний припис серії АА №473589, відповідно до якого 15.06.2025 року о 13:10 год. гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї сестри ОСОБА_1 , а саме: виражався в її сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та штовхав. Даний припис був виданий терміном на 5 діб, а саме з 15.06.2025 року до 20.06.2025 року, із забороною кривднику ОСОБА_2 в будь-який спосіб контактувати із постраждалою ОСОБА_1 , перебувати у місці спільного проживання із постраждалою особою та зобов'язанням залишити місце проживання постраждалої особи.
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 26.06.2025 року видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав з покладенням на нього заборони перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 (два) місяці.
В подальшому, за порушення обмежувального припису, згідно витягів з ЄРДР, ОСОБА_2 повідомлено про підозру та до суду направлено обвинувальний акт за ст.390-1 КК України.
Відтак, з урахуванням встановлених фактичних обставин та за наслідками оцінки ризиків в їх сукупності, суд вважає, що вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства носить тривалий та систематичний характер та в подальшому існує ризик можливого продовження таких дій ОСОБА_2 , а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а саме слід видати обмежувальний припис строком на шість місяців з метою захисту заявниці від домашнього насильства, і запобігання можливим повторним спробам вчинення такого з боку ОСОБА_2 .
Також, суд зважає і на те, що вжиттям заходів, про які йшлося обмежуються права ОСОБА_2 , зокрема, право на користування житлом, майном (зокрема, залишеним у квартирі), тощо.
Однак, такі заходи, як вбачається із наведени хвище норм закону та практики ЄСПЛ є виправданими, оскільки таких прав заінтересована особа не позбавляється, а такі лише законно тимчасово обмежуються з метою забезпечення реалізації та захисту прав постраждалих від домашнього насильства осіб, а саме прав на життя, здоров'я, безпеку, житло, свободу, тощо, що слід вважати мають у даному випадку пріоритет.
Такі заходи відповідно є законними, переслідують законну мету та слід вважати є пропорційними до мети, що переслідується (необхідними в демократичному суспільстві) та зважаючи на викладені вище обставини справи є виправданим у даному випадку та таким, що покликаний мінімізувати ризики негативної поведінки заінтересованої особи у майбутньому або і виправити таку його негативну поведінку.
Згідно правового висновку, зробленого Верховним Судом усправі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях. Таким чином, видача обмежувального припису не ставиться в залежність від набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили, оскільки захисна і превентивна функція такого припису покликані убезпечити потерпілу особу від можливого повторного вчинення щодо неї протиправних дій до часу прийняття відповідних остаточних рішень, зокрема і в адміністративних провадженнях.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, оскарження не зупиняє його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 247, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, ст.ст.1, 18, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд
Заяву ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Водопийко Х.Т., заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задоволити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав з покладенням на нього таких обов'язків: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити строк дії обмежувального припису 6 (шість) місяців.
Строк дії обмежувального припису обчислювати з дня ухвалення рішення.
Копії рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну адміністрацію за місцем проживання (перебування) заявника.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Рудаков Д.І.