Справа № 304/1932/25 Провадження № 3/304/1013/2025
02 вересня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ВАД №695480 від 24.08.2025), що надійшов з відділення поліції ВП №1(м.Перечин) Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Перечин Перечинського району Закарпатської області, не заміжньої, має на утриманні неповнолітніх дітей, працюючої в ТОВ «Самвер», фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , моб.тел: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
24 липня 2025 року близько о 22-00 год. ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , доглядаючи їх в стані алкогольного сп'яніння та в неналежних умовах проживання. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про день та час проведення судового засідання повідомлялася судом належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення від 29.08.2025 року, що міститься в матеріалах справи (а.с.7), проте про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки, ОСОБА_1 суду не надано, будь-яких заперечень на складений протокол про адміністративні правопорушення на адресу суду не подано.
Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши надані матеріали справи, письмові пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що в діях останньої вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 695480 від 24.08.2025 року (а.с.1); рапортом інспектора чергового ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП України в Закарпатській області Лазара В.П. від 24.08.2025 (а.с.2); письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 24.08.2025 року (а.с.3); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.08.2025 року, та з яких вбачається, що остання заперечувала проти фактичних обставин, викладених у складеному відносно неї протоколі, вказуючи, що належним чином здійснює свої батьківські обов'язки, поте факт вживання алкогольних напоїв 24.08.2025 року нею не заперечувався (а.с.4).
Дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до наступних висновків.
Диспозиція частини першої ст.184 КУпАП, що описує об'єктиву сторону складу адміністративного правопорушення, є бланкетною нормою, та відсилає до положень законодавства, якими визначені обов'язки батьків щодо виховання дітей, забезпечення необхідних умов життя, навчання.
Такими нормами є норми Сімейного Кодексу України, зокрема норми Глав 13-15 СК України.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Приймаючи до уваги характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, суд враховує особу правопорушника, її вік, матеріальний та сімейний стан, а також приймає до уваги ті обставини, що на теперішній час ОСОБА_1 працює в ТОВ «Самвер», як зазначено у складеному протоколі, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку у виді заробітної плати, особою з інвалідністю не являється, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, при цьому суд враховує, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст.184 КУпАП вперше, раніше до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягувалася, оскільки інших відомостей матеріали справи не містять, вчинила правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, що суд відносить до обставин, що обтяжують відповідальність, та з урахуванням вищенаведеного, а також матеріального та сімейного стану особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у штрафу у мінімальних розмірах, передбачених санкцією частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.184 ч.1, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що відповідає сумі - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).
Адміністративний штраф сплачувати за наступними банківськими реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача - казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області : Сидоренко Ю. В.