Справа №751/6791/25
Провадження №1-кп/751/318/25
08 вересня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорf у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12025270340001928 від 01 липня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, проживаючого однією сім'єю без укладення шлюбу, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 , такого, що на підставі ст. 89 КК України судимості не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263,
ч. 1 ст. 309 КК України,
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05 грудня 2025 року № 114 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду старшого стрільця-оператора 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 3 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30 червня 2025 року, солдат ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
12 жовтня1992 року № 576, у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб, придбав, обернувши у своє володіння, предмет, зовні схожий на гранату «РГН» та чотириста дванадцять предметі,в зовні схожих на патрони, після чого, переніс до свого місця проживання за адресою:
АДРЕСА_2 , де продовжив зберігати вказані предмети, без передбаченого законом дозволу.
30 червня 2025 року ОСОБА_4 за місцем свого проживання взяв предмет, зовні схожий на гранату «РГН» та, зберігаючи при собі в кишені штанів, прийшов на відкриту ділянку місцевості, що розташована неподалік буд. № 11 по вул. Дмитра Самоквасова в м. Чернігові, тим самим вчинив носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, де побоюючись бути викритим, працівниками поліції, тримаючи в руці предмет, зовні схожий на гранату «РГН», жбурнув її в рослинні насадження, після чого з місця події зник.
Того ж дня, в період часу з 17 години 30 хвилин по 18 годину 30 хвилин працівниками поліції під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, що поблизу буд. №11 по вул. Дмитра Самоквасова в
м. Чернігові, в рослинних насадженням на земляному покриві виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на гранату «РГН», яка згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи від 09 липня 2025 року № СЕ-19/125-25/9252-ВТХ є наступальною осколковою ручною гранатою «РГН», яка є вибуховим пристроєм та відноситься до категорії боєприпасів, придатна до проведення вибуху, яку ОСОБА_4 зберігав без передбаченого законом дозволу.
01 липня 2025 року в період часу з 01 години 05 хвилин по 02 годину
37 хвилин працівниками поліції під час проведення обшуку за адресою:
АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено:
триста вісімдесят два предмети, зовні схожі на набої, які згідно висновку судової експертизи зброї від 09 липня 2025 року № СЕ-19/125-25/9264-БЛ є боєприпасами, двісті двадцять три патрони є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулями зі сталевими сердечниками, три патрони є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулями підвищеної пробивної здатності, сто сорок два патрони є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з трасуючими кулями, шість патронів є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулями підвищеної пробивної здатності, сім патронів є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з бронебійними кулями, один патрон є бойовим 7,62 мм проміжним патроном з кулею зі сталевим сердечником, тридцять предметів, зовні схожих на патрони, які згідно висновку судової експертизи зброї 18 липня 2025 року № СЕ-19/125-25/9263-БЛ є боєприпасами, двадцять чотири патрони є бойовими патронами для гвинтівки з кулями «ЛПС» зі сталевими сердечниками, три патрони є бойовими проміжними патронами з кулями зі сталевими сердечниками, три патрони є патронами для гвинтівки з кулями зі свинцевими сердечниками, патрони виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби, які ОСОБА_4 зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.
Крім того, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 30 червня 2025 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в парку по вул. Дмитра Самоквасова в м. Чернігові, у невстановленому досудовим розсуванням місці, діючи умисно, незаконно, придбав шляхом обернення у своє володіння знайденого на землі полімерну ємність з кришкою закруткою, всередині якої знаходилась психотропна речовина, яку ОСОБА_4 поклав до кишені та залишив зберігати при собі, для власного вживання без мети збуту.
30 червня 2025 року ОСОБА_4 , зберігаючи при собі полімерну ємність з кришкою закруткою, всередині якої знаходилась психотропна речовина, прийшов на відкриту ділянку місцевості, що розташована неподалік
буд. № 11 по вул. Дмитра Самоквасова в м. Чернігові, де побоюючись бути викритим працівниками поліції, тримаючи в руці полімерну ємність з кришкою закруткою, всередині якої знаходилась психотропна речовина, жбурнув її в рослинні насадження, після чого з місця події зник.
Того ж дня, у період часу з 17 години 30 хвилин по 18 годину 30 хвилин працівниками поліції під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, що поблизу буд. № 11 по вул. Дмитра Самоквасова в
м. Чернігові, в рослинних насадженням на земляному покриві виявлено та вилучено полімерну ємність з кришкою закруткою, всередині якої знаходилась психотропна речовина, яка згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 10 липня 2025 року № СЕ-19/125-25/9255-НЗПРАП містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,5980 грама, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1
ст. 309 КК України, визнав повністю та беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, зокрема надав показання про те, що він з лютого 2022 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил України, виконував бойові завдання, у тому числі в Донецькій області та Курській області РФ, має поранення та статус учасника бойових дій. Через конфлікт з командуванням в лютому 2025 року самовільно залишив військову частину та перебував в м. Чернігові. Гранату «РГН» та патрони калібру 5,45 мм та 7,62 мм придбав коли проходив військову службу, які зберігав дома за адресою:
АДРЕСА_2 . 30 червня 2025 року приблизно о 17 годині зупинили працівники поліції, при ньому була граната «РГН», яку він взяв на рибалку та хотів там позбутися, а також при ньому була психотропна речовина «сіль» - PVP, яку напередодні він знайшов в парку по вул. Дмитра Самоквасова в м. Чернігові. Злякавшись працівників поліції, він викинув гранату «РГН» та «сіль» в кущі, а сам втік додому, де ховався на горищі. Виліз з горища через кілька годин, працівники поліції його повезли спочатку до управління поліції на
вул. Старобілоуська в м. Чернігові, а після того вже 01 липня 2025 року приблизно о 01 годині ночі за місцем його проживання за адресою:
АДРЕСА_3 , провели обшук, в ході якого вилучили біля 400 патронів калібру 5,45 мм та 7,62 мм, які знаходились в дальній кімнаті в сумці і на місце розташування яких він вказав сам. Зазначив, що всі події він детально показав працівникам поліції під час проведення слідчого експерименту.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що щиро розкаюється у вчиненому, жалкує про подію і готовий понести відповідне покарання.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють обставини кримінального провадження і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції останнього, за згодою всіх учасників процесу, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням процесуальних документів щодо руху кримінального провадження, процесуальних витрат і речових доказів, а також матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у кримінальному провадженні. Судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому розгляд кримінального провадження проводився щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у межах пред'явленого йому обвинувачення. За встановлених обставин, оцінюючи зібрані докази, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у придбанні, носінні та зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, суд кваліфікує за
ч. 1 ст.309 КК України.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Європейський Суд з прав людини також неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому
ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 263 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є відповідно кримінальним проступком та тяжким злочином, конкретні обставини їх вчинення, дані про особу
ОСОБА_4 , який на підставі ст. 89 КК України не судимий, офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має статус учасника бойових дій, за місцем проходження служби характеризується негативно.
Встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного призначення покарання, тому суду необхідно всебічно досліджувати матеріали провадження щодо наявності таких обставин і у вироку наводити мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Так, щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним злочину, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою провину і розкаявся у вчиненому, надавши критичну оцінку своїй поведінці.
Під активним сприянням розкриттю злочину необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав на те, що після затримання він детально розповів про вчинені ним кримінальні правопорушення та показав все на слідчому експерименті. Крім того,
ОСОБА_4 зазначив, що під час проведення обшуку сам він показав місце знаходження патронів. Сторона обвинувачення підтвердила зазначені обставини.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
За таких обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахувавши ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309,
ч. 1 ст. 263 КК України, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вбачає підстави для призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік та в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Остаточне покарання ОСОБА_4 суд вважає слід визначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила кримінальне правопорушення, залежно від особливостей цього кримінального правопорушення і його суб'єкта.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Частиною першої ст. 75 КК України передбачено, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При вирішенні питання про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням суду потрібно належним чином дослідити і оцінити всі обставини, які мають значення для справи. Суд має обґрунтувати можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.
Таким чином, враховуючи всі зазначені вище обставини кримінального провадження в сукупності з тим, що ОСОБА_4 визнав повністю свою вину та розкаявся у вчиненому, під час досудового розслідування детально повідомляв органу досудового розслідування про обставини вчинених кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який на підставі ст. 89 КК України не судимий, проживає сім'єю без укладення шлюбу та має на утриманні малолітню дитину, має статус учасника бойових дій, що в свою чергу свідчить про міцні соціальні зв'язки, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень можливо без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 та пунктами 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України.
Застосування судом інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням у даному конкретному випадку, на переконання суду, перебуває у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами вчиненого кримінального правопорушення і даними про особу винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався і суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65-67, 70, 75, 76, 263, 309 КК України, статтями 2, 94, 100, 368-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
-за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю
2 роки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 та пунктами 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз:
-судової вибухово-технічної експертизи (висновок експерта від 09 липня 2025 року № СЕ-19/125-25/9252-ВТХ) у сумі 2 674 гривні 20 копійок;
-судової експертизи зброї (висновок експерта від 09 липня 2025 року
№ СЕ-19/125-25/9264-БЛ) у сумі 7 131 гривня 20 копійок;
-судової експертизи зброї (висновок експерта від 18 липня 2025 року
№ СЕ-19/125-25/9263-БЛ) у сумі 4 457 гривень;
-судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта від 10 липня 2025 року № СЕ-19/125-25/9264-НЗПРАП) у сумі 1 782 гривні 80 копійок, а всього в сумі 16 045 гривень 20 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-наступальну осколкову ручну гранату «РГН» знищити (акт знищення вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, від 08 липня 2025 року
№ 912);
-триста вісімдесят два патрони: двісті двадцять три патрони, які є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулями зі сталевими сердечниками, три патрони, які є бойовими 5.45 мм проміжними патронами з кулями підвищеної пробивної здатності, сто сорок два патрони, які є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з трасуючими кулями, шість патронів, як є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулями підвищеної пробивної здатності, сім патронів, які є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з бронебійними кулями, один патрон, який є бойовим 7,62 мм проміжним патроном з кулею зі сталевим сердечником, передати в розпорядження Міністерства оборони України на потреби Збройних Сил України;
-тридцять патронів: двадцять чотири патрони, які є бойовими патронами для гвинтівки з кулями «ЛПС» зі сталевими сердечниками, три патрони, які є бойовими проміжними патронами з кулями зі сталевими сердечниками, три патрони, які є патронами для гвинтівки з кулями зі свинцевими сердечниками, передати в розпорядження Міністерства оборони України на потреби Збройних Сил України;
-особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,5980 грама, знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1