Справа № 950/1769/25
2-о/950/120/25
07 серпня 2025 року м.Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.
а участю секретаря - Гладкової С.В.,
представника заявника - адвоката Васильця С.О., представника заінтересованої особи - Кулябкіна І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат - Василець Сергій Олексійович, заінтересована особа - Лебединська міська рада Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення;
Представник заявника звернувся до суду з вищевказаною заявою, просить суд встановити юридичний факт спільного постійного проживання із спадкодавцем, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на день її смерті та відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) фактично постійно проживала по АДРЕСА_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В судовому засіданні представник просив задовольнити вимоги в повному обсязі пояснив, що протягом останніх років життя ОСОБА_2 тяжко хворіла і не могла обходитися без стороннього догляду, у зв'язку з чим заявниця змушена була переїхати проживати до матері та проводити догляд за нею.
Представник заінтересовавної особи, не заперечив проти задоволення вимог ОСОБА_1 .
В судовому засіданні встановлені факти та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Вороніж Шосткинського району Сумської області, а її батьками являються ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 18 грудня 1973р.
09 січня 1993 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, який було зареєстровано Охтирським міськвиконкомом Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 09 січня 1993р. У зв'язку з укладенням такого шлюбу заявниця змінила своє прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
В подальшому шлюб заявниці з ОСОБА_5 було розірвано і 24 квітня 2020 р. заявниця уклала шлюб з ОСОБА_9 , який було зареєстровано Охтирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 від 24 квітня 2020р. У зв'язку з укладенням такого шлюбу заявниця змінила своє прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_10 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Межиріч Лебединського району Сумської області померла мати заявниці - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 від 15 травня 2025р.
У власності ОСОБА_2 перебував житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з погосподарської книги №5 Межиріцької сільської ради, наданим Межиріцьким старостинським округом виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 30 квітня 2025р. вих.№120/15.1-13.
По АДРЕСА_1 ОСОБА_2 була зареєстрована одна, але фактично з 2005 року по 2007 рік постійно проживала без реєстрації донька - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_7 (після шлюбі - ОСОБА_12 була зареєстрована та проживала з 1977 року по 1995 рік, що стверджено довідкою , що видана старостою Межиріцького старостинського округу від 06.08.2025 року № 15.1-26/53.
Згідно ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За ст.1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Ст.1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 Цивільного кодексу України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 Цивільного кодексу України).
Ст.1220 Цивільного кодексу України встановлено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Ст.1221 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Ч.3. ст.1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Ч.1 ст.1269 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
У п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам надано роз'яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
З відомостей, що надані державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Лисенко В.Ф. встановлено, що після смерті ОСОБА_2 померлох ІНФОРМАЦІЯ_5 спадкова справа не заводилася.
Згідно правової позиції, викладеної зокрема у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019р. у справі №471/601/17 (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020р. у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) та від 19 травня 2021р. у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620 св 21) зроблено висновок про те, що державна реєстрація особи у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження.
Ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
П.5 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Ч.1 ст.316 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована по АДРЕСА_1 , її вік становив 68 років, що підтверджується записом у свідоцтві про смерть серія НОМЕР_5 від 15 травня 2025р. Протягом останніх років життя ОСОБА_2 тяжко хворіла і не могла обходитися без стороннього догляду, у зв'язку з чим заявниця змушена була переїхати проживати до матері та проводити догляд за нею. Заявниця проживала по АДРЕСА_1 разом з матір'ю до дня смерті останньої, тому суд доходить до висновку, що має бути встановлено юридичний факт спільного постійного проживання із спадкодавцем, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на день її смерті та відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) фактично постійно проживала по АДРЕСА_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, вказані обставини, а саме те що на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 підтверджені показами свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Керуючись ст. 3 СК України, ст. 1261, 1264, 1268 ЦК України, ст. 13, 76-81, 89, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ст. 315, 354 ЦПК України, суд,-
Ухвалив:
Вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат - Василець Сергій Олексійович, заінтересована особа - Лебединська міська рада Сумського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити юридичний факт спільного постійного проживання із спадкодавцем, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на день її смерті та відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) фактично постійно проживала по АДРЕСА_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Роман БАКЛАНОВ