Справа № 577/5336/25
Провадження № 2/577/1926/25
"05" вересня 2025 р.
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачем не дотримані вимоги частини 1 статті 177 ЦПК України за правилами якої у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
За змістом частин 6, 7 статті 43 ЦПК - процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте, позивач подав до суду заяву та документи, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, не надавши доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Крім того, за змістом ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2, 3 ст. 4 Закону за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач повинен сплати судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Суд зауважує, що посилання на статус учасника бойових дій, як підставу звільнення від сплати зазначеного платежу, не заслуговує на увагу з огляду на таке.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (далі по тексту Закон № 3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, згідно з пунктом 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пунктом 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.
Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
З наведеною нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI за яким від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відтак, конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, у яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.
При цьому слід зауважити, що якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.
Зазначена норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов'язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, що встановлені Конституцією України та іншими законами.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У поданому зверненні ОСОБА_1 , який є учасником бойових дій, просить розірвати шлюб.
Означений спір не пов'язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та у даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов'язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 18 грудня 2019 року у справі №ЗП/9901/4/19 і від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.
Судовий збір повинен бути сплачений за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Сум. обл/Конотопська МТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404
Банк отримувача Казначейство України (EАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача (IBAN) UA788999980313161206000018530
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Найменування коду класифікації доходів бюджету
Судовий збір (Державна судова доходів бюджету адміністрація України, 050)
З огляду на викладене, заяву слід залишити без руху для усунення наведених недоліків, як то передбачено ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись: ст. 185 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Копію ухвали для виконання направити ініціатору звернення роз'яснивши, що вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня вручення ухвали.
Ухвала не оскаржується.
СуддяВ. О. Кравченко