05.09.2025
Справа № 607/3749/25
05 вересня 2025 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Покотило Юрій Володимирович, про визнання судового наказу, виданого 04 березня 2025 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі №607/3749/25, таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 04 березня 2025 року у справі №607/3749/25.
В обґрунтування вимог заявник вказав, що 04 березня 2025 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області винесено судовий наказ, яким стягнуто з нього в користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини його доходів. Вважає, що судовий наказ слід визнати таким, що не підлягає до виконання, оскільки він проживає разом із стягувачем та неповнолітнім сином. Саме він має постійне місце роботи, доходи, несе всі витрати на утримання та виховання сина, утримання житла, що підтверджується платіжними документами.
Також зазначає, що між сторонами існує спір з приводу не лише участь батька в утриманні дитини, а й щодо наявності підстав для стягнення аліментів, який може бути вирішено виключно у позовному провадженні. На момент подання заяви між сторонами вже існував спір щодо поділу майна подружжя. Посилаючись на наведене, відсутність підстав для стягнення аліментів, помилкову видачу судом наказу, просив заяву задовольнити.
Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити виходячи із наступного.
Положеннями ст. 186 ЦПК України визначено підстави відмови у відкриті провадження у справі.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Таким чином, необхідність застосування п.2 ч.1 ст.186 ЦПК обумовлена, зокрема, неприпустимістю розгляду судами одного і того ж спору двічі.
Встановлено, що ОСОБА_1 раніше 07 квітня 2025 року вже звертався до суду із аналогічною заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на ті ж підстави, а саме проживання батька разом з сином, наявність постійного місця роботи, доходу, участь в утриманні сина, наявність спору щодо підстав для стягнення аліментів, який може бути вирішено виключно у позовному провадженні (а.с. 31-53).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 травня 2025 року провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 про визнання судового наказу №607/3749/25 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 04 березня 2025 року таким, що не підлягає виконанню - закрито на підставі пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України.
Роз'яснено ОСОБА_1 його право звернутися до суду із вказаними позовними вимогами у порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження.
Закриваючи провадження у даній справі, виходячи із аналогічних доводів боржника, суд дійшов висновку про те, що стаття 432 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору. Наявність спору між сторонами щодо підстав стягнення аліментів не може бути перешкодою для звернення до суду із заявою в порядку наказного провадження про стягнення аліментів, із позовом про звільнення, припинення стягнення аліментів, бо у світлі практики ЄСПЛ це означало би порушення права на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказана ухвалу суду не оскаржувалась та набрала законної сили.
Таким чином, зазначені ОСОБА_1 у заяві від 01 вересня 2025 року підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а саме: він проживає разом із стягувачем та неповнолітнім сином; він працює, має постійне місце роботи, доходи, несе всі витрати на утримання та виховання сина, утримання житла, що підтверджується платіжними документами; наявність між ними спору щодо підстав для стягнення аліментів, який може бути вирішено виключно у позовному провадженні, вже були предметом дослідження і по них судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав, в якому вже постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, яка набрала законної сили, а тому у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Керуючись наведеним та ст.ст. 10,11, 186, 260, 261,353-356 ЦПК України, суд,-
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Покотило Юрій Володимирович, про визнання судового наказу, виданого 04 березня 2025 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі №607/3749/25, таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення строку апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 05 вересня 2025 року.
Головуюча