Справа № 454/1911/25
(заочне)
05 серпня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання дитини,
Позивач звернулася в суд з позовом та просить суд стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на навчання в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно і до досягнення нею 23 річного віку.
Свої вимоги мотивує наступним.
Позивач є донькою відповідача. Згідно рішення Сокальського районного суду Львівської області з ОСОБА_2 стягувалися аліменти в користь колишньої дружини на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 1/2 частки від всіх його доходів. Однак у зв'язку із досягненням позивачкою повноліття стягнення аліментів на її тримання припинилося, проте вона продовжує навчання у Львівському національному університеті ім. І.Франка денної форми навчання тому потребує матеріальної допомоги від батька. Батько не заперечує надавати допомогу на навчання дочці, однак через перебування на військовій службі позбавлений можливості добровільно сплачувати кошти. Позивач самостійно не має змоги забезпечити усім необхідним - проїзд до навчання, оплата вартості навчання, харчування та покупка одягу, а тому змушена звернутися до суду із даним позовом.
Позивач в судове засідання не прибула, її представник - адвокат Брух А.О. надав заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, не повідомив суд про причини неявки, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
Заочним рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 09.06.2017р. №454/397/17 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розмірі 1/2 частини всіх його доходів щомісячно починаючи з 15.02.2017р. і до досягнення старшою дитиною повноліття.
На виконання вказаного рішення в Сокальському районному відділі ДВС ГТУЮ у Львівській області відкрито виконавче провадження ВП №55174417 а 15.11.2017р. звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
З наданих відомостей Сокальським ВДВС Західного МУМЮ (м.Львів) вбачається, що : ОСОБА_2 отримує дохід у ВЧ НОМЕР_1 та станом на 31.12.2024 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_6 навчається на першому курсі на денній формі факультету прикладної математики та інформатики Львівського національного університету ім. Івана Франка, термін навчання до01.07.2029р., що стверджується довідкою №563 від 07.05.2025р. та Договором про навчання №ПНБ-027524-ДБ.
Також із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_6 разом із іншими студентами орендує житло у АДРЕСА_1 , плати за яке становить 400 доларів США, про що свідчить копія Договору найму житла від 17.02.2025р.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників, разом з яким проживає дитина.
Разом з цим, у рішенні Європейського суду від 27.11.1992 року справі "Олсон проти Швеції" зазначається "що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.
Особлива увага повинна приділятися найважливішим інтересам дитини, які, за своєю природою та важливістю, мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст.8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (Рішення Європейського суду від 07.08.1996 у справі "Йохансен проти Норвегії").
Також, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Враховуючи, що ОСОБА_6 є повнолітньою працездатною особою, яка продовжує навчання, має право на одержання аліментів до закінчення навчання, та потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги відтак суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Таким чином, суд враховуючи надані докази та вибір позивача, дійшов висновку, що з відповідача слід стягувати в користь позивачки аліменти на навчання в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу щомісячно, і до закінчення дочкою навчання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України.
Однак враховуючи, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, має посвідчення НОМЕР_2 , тому відповідно до ст.5 ЗУ «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її навчання у навчальному закладі в розмірі 1/6 частки всіх видів його доходу щомісячно, починаючи з 27.05.2025 року і до досягнення нею 23 річного віку або до закінчення навчання - 01.07.2029р.
На підставі ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору, а такий віднести за рахунок держави.
Дане рішення в частині сплати аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах сплати аліментів за один місяць.
Заява про перегляд даного заочного рішення може бути подана відповідачем в суд протягом двадцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3
Головуючий: Л. Ю. Фарина