Справа №464/2174/25
пр.№ 2/464/1367/25
05.09.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого - судді Борачка М.В.,
секретар судового засідання Бугера Р.Р.,
за участю: відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідачів ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові позовну заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості,
на розгляд до Сихівського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги.
Ухвалою від 07.04.2025 суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З огляду на предмет спору, що виник між сторонами, наявні в матеріалах справи докази, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі та необхідність заслуховування пояснень представника позивача відносно підстав, порядку та способу проведеного розрахунку заявлених позовних вимог, судом було постановлено ухвалу від 20.06.2025, якою здійснено перехід із розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судовий розгляд справи на 23.07.2025.
Надалі, розгляд справи неодноразово відкладався судом. Так, 23.07.2025 судове засідання у справі відкладено на 30.07.2025. У свою чергу, 30.07.2025 суд відклав судове засідання на 05.09.2025.
У судове засідання 05.09.2025 представник позивача не з'явився.
Представниця відповідачів у судове засідання 05.09.2025 з'явилася. Крім цього, участь у судовому засіданні взяв ОСОБА_1 .
Проаналізувавши наявні матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1-4 статті 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (пункти 1, 2 частини 2 статті 43 ЦПК України).
Таким чином, позивач, який подав до суду позовну заяву, вважається обізнаним про розгляд справи у суді та, відповідно, зобов'язаний дотримуватись обов'язків, покладених на нього частиною 2 статті 43 ЦПК України.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Водночас, згідно із частиною 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У своїй постанові від 03.04.2025 у справі №203/4777/20 Верховний Суд зазначив, що за змістом положень частини 5 статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Враховуючи викладені вище правові висновки Верховного Суду, суд зазначає, що позивач у даній справі належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судових засідань 23.07.2025, 30.07.2025 та 05.09.2025. Про вказане свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронних листів до електронного кабінету позивача.
Разом з цим, позивач не забезпечив явку повноважного представника у жодне із трьох призначених у даній справі судових засідань.
Щодо судового засідання 23.07.2025. У судове засідання 23.07.2025 не з'явилися представники обох сторін. Зважаючи на це, а також враховуючи подання позивачем клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №17657/25 від 23.07.2025), яке було обґрунтоване браком часу у представника позивача для підготовки матеріалів та надання доказів через його перебування у відпустці, суд відклав розгляд справи на 30.07.2025.
Щодо судового засідання 30.07.2025. У судове засідання 30.07.2025 не з'явилися представники обох сторін. Зважаючи на це, а також враховуючи необхідність заслуховування пояснення позивача відносно підстав, порядку та способу проведеного розрахунку заявлених позовних вимог, суд вирішив відкласти судове засідання на 05.09.2025.
Слід зазначити, що позивачем подавалося клопотання про відкладення судового засідання 30.07.2025 (вх. №17977/25 від 25.07.2025), яке було обґрунтоване перебуванням представника позивача у відпустці без збереження заробітної плати. Однак представником позивача не було подано жодних доказів на підтвердження відповідних обставин.
Щодо судового засідання 05.09.2025. Як уже зазначалося вище, у судове засідання 05.09.2025 не з'явився представник позивача. При цьому він не повідомив суд про причини неявки у судове засідання.
При формулюванні таких висновків суд враховує ту обставину, що на електронну пошту суду надійшло клопотання, у якому представник позивача просить суд відкласти судове засідання, зважаючи на різке погіршення стану його здоров'я.
Щодо вказаного клопотання слід зазначити, що згідно зі статтею 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (частина 4 статті 14 ЦПК України).
Юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку (частина 6 статті 14 ЦПК України).
Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами,не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина 8 статті 14 ЦПК України).
Відповідно до пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (далі Положення) процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із заявами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
У постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Суд констатує, що позивач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Разом з цим, клопотання про відкладення судового засідання подана ним шляхом її направлення на електронну пошту суду. Наведене свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду з заявою про постановлення окремої ухвали.
У зв'язку із цим, суд вважає, що відповідне клопотання позивача слід повернути без розгляду.
Слід також зазначити, що в ухвалі Верховного Суду від 28.11.2023 у справі №903/585/23 також зазначено, що з огляду на те, що касаційна скарга у справі надіслана до Верховного Суду не у спосіб, передбачений ГПК (у паперовій формі або в електронній формі через підсистему «Електронний кабінет»), вона підлягає поверненню.
Суд вважає за необхідне також наголосити, що навіть у випадку подання позивачем клопотання у належний спосіб, підстави для відкладення судового засідання були б відсутні, враховуючи, що жодних доказів на підтвердження обставин різкого погіршення стану здоров'я представника позивача до суду подано не було. До того ж, позивач є юридичною особою, а отже може залучити до участі у справі іншого представника.
Отже, враховуючи, що позивач належним чином повідомлявся про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце розгляду справи, однак тричі поспіль він не забезпечив явку повноважного представника у судові засідання без поважних на те причин, зважаючи на те, що жодних заяв про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову ЛМКП «Львівтеплоенерго» без розгляду на підставі пункту 3 частин 1 статті 257 ЦПК України.
При цьому суд зазначає, що залишення позову без розгляду викликане не лише викладеними вище підставами, а також виходячи із того, що нез'явлення позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору між сторонами. Так, призначаючи справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін суд керувався у першу чергу необхідністю заслухати пояснення представника позивача відносно підстав, порядку та способу проведеного розрахунку заявлених позовних вимог. Разом з цим, через неявку позивача, а також неподання ним жодних письмових пояснень у цій частині, суд позбавлений можливості вирішити спір між сторонами.
Керуючись ст.ст.44, 247, 257, 258-261, 351-356 ЦПК України, суд, -
позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду з аналогічним позовом у загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала суду складена та проголошена 05 вересня 2025 року.
Головуючий Борачок М.В.