Справа № 444/3494/25
Провадження № 1-кс/444/502/2025
судового засідання
05 вересня 2025 року м. Жовква
Слідчий суддя Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання ст. слідчого СВ відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
ст. слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке мотивує тим, що 04 вересня 2025 року під час перетину державного кордону на виїзді з України, громадянин Польщі ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 , надав працівнику прикордонної служби неправомірну винагороду в сумі 50 євро,за вїзд в Республіку Польща поза чергою.
04.09.2025 року проведено огляд місця події, під час якого вилучено грошові кошти в сумі 50 євро серії CRI1092700 .
04.09.20025 року слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом, а саме: грошові кошти в сумі 50 євро серії CRI1092700.
Слідчий СВ відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 надала на адресу суду заяву з проханням заслухати клопотання у її відсутності. Клопотання підтримує в повному обсязі з підстав наведених у ньому, просить таке задоволити.
Власник майна, будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання в судове засідання не з'явився.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому засіданні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку слідчого, вивчивши представлені матеріали досудового розслідування, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
З витягу з ЄРДР за №12025141400000410 від 05.09.2025 року вбачається, що відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст. 173 КПК України арешт тимчасово вилученого майна здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Із змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна являється заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч. 1 ст. 132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.
Дане клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що вищезазначене майно необхідне для проведення відповідних судових експертиз у даному кримінальному провадженні, а його відчуження чи пошкодження може призвести до втрати речового доказу, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини.
На даний час встановлено, що вилучене майно, само по собі або в сукупності з іншими речами та документами, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, є достатні підстави вважати, що воно є речовим доказом, не становить собою і не включає до себе речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Як наслідок, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання ст. слідчого та накладення арешту на майно.
На підставі викладеного і керуючись статтями 167, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ст. слідчого СВ відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 50 євро серії CRI1092700, які вилучено у кримінальному провадженні № 12025141400000410 від 05.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, з метою забезпечення збереження речових доказів
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Виконання даної ухвали доручити слідчому по даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору та іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення відповідно до п. 9 частини 1 ст. 309, ст. 395 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1