Справа № 309/3024/25
Провадження № 1-кс/309/521/25
04 вересня 2025 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025071050000471 від 09липня 2025 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025071050000471 від 09липня 2025 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України звернувся в суд з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Клопотання вмотивовано тим, що слідчими СВ Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025071050000471 від 09.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Так, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою невстановлених осіб, з корисливих мотивів, користуючись тим, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, організував незаконне переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, через державний кордон України поза пунктами пропуску.
З метою реалізації вказаної злочинної мети щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, 08 липня 2025 року, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, на околиці с. Сокирниця, Хустського р-ну Закарпатської обл. зустрівся з громадянами України, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким в умовах правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі території України та які мали намір виїхати за межі України шляхом незаконного перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску, та які повинні були сплатити за вказані дії грошові кошти у іноземній валюті, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повинні були перерахувати на електронний гаманець кошти в сумі 7000 доларів США з кожного та ОСОБА_9 повинен був передати грошові кошти в сумі 12 500 доларів США після перетину кордону, з яких ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з невстановленою слідством особою, яка здійснювала організацію незаконного переправлення вказаних осіб через державний кордон України поза пунктом пропуску за виконання покладених на нього функцій повинен був отримати грошові кошти в загальній сумі 4000 доларів США. На місці зустрічі у вищевказаних осіб, невстановленими особами, було забрано їх мобільні телефони та передано ОСОБА_4 , проведено інструктаж про маршрут подальшого слідування до державного кордону та наказано слідувати за ними для подальшого подолання перешкод, а саме перетину русла річки Тиса, з метою обходу контрольних пунктів пропуску, які встановлено на автомобільних мостах, що ведуть до населеного пункту с. Велятино, Хустського району Закарпатської обл.
Підійшовши до русла річки Тиса з метою подолання перешкод ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи наказали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сісти до гумового човна, який було заздалегідь підготовлено як засіб для подолання перешкод, з метою перетину русла річки Тиса у сторону державного кордону України. Після подолання перешкоди, ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів наказали громадянам України, яким в умовах правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі території України, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виконувати їх вказівки, а саме рухатись тихо, щоб не бути викритими правоохоронними органами та слідувати за ними у напрямку державного кордону України поза офіційними пунктами пропуску, передбачаючи можливість їх затримання працівниками Державної прикордонної служби України, проінструктували вищезазначених осіб, що у разі їх затримання вони не повідомляли правоохоронні органи про сприяння ОСОБА_4 та іншими особами у незаконному переправленні їх через державний кордон України.
У подальшому, ОСОБА_4 , разом з громадянами України, яким в умовах правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі території України, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прямуючи у напрямку державного кордону України, а саме 156 прикордонного знаку, який знаходиться на околиці с. Велятино Хустського району Закарпатської області, 09.07.2025 року о 10.00 год. на відстані 2000 м. до державного кордону України на околиці с. Велятино, Хустського району Закарпатської обл., були затримані працівниками Державної прикордонної служби України.
За таких обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме - в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні вчиненню таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, вчинене, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
09.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах.
11.07.2025 ухвалою слідчого судді застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.03.2025, який надалі був продовжений до 06.09.2025.
02.09.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025071050000471 від 09.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України направлено до Хустського районного суду Закарпатської області для розгляду по суті.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від суду натепер виникла необхідність в продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що зміна обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, може перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо останній буде залишатися на волі.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Станом на 03.09.2025 підготовче судове засідання по вказаному провадженню не призначене, а строк запобіжного заходу спливає 06.09.2025.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам:переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується, тим що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною дають підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
- вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Звертаючись з відповідним клопотанням, береться до уваги, що обвинувачений не має захворювань, що включені до додатку №13 «Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я № 1348/5/572 від 15.08.2014 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», тобто він є особою, яка не має протипоказань до утримання під вартою.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не надається можливим.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 на даний час не працює, осіб, які б поручились за виконанням підозрюваною покладених на нього обов'язків, які викликають довіру в органу досудового розслідування та суду не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки, враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину, соціальних зв'язків, є реальні підстави вважати, що в разі обрання даного запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_4 може покинути межі Закарпатської області. Більше того підозрюваний ОСОБА_4 є військовослужбовцем, який може вільно пересуватися територією України та переховуватися від органу досудового розслідування, а тому також унеможливлює обрати відносно нього вищевказаний запобіжний захід.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, потребує від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, в умовах воєнного стану на території України, такий підхід національних судів щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Збройних Сил України.
Органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ,клопотання підтримав , просить його задоволити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечили проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суду ствердили, що підстав для цього немає, оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність продовження найсуворішого запобіжного заходу. ОСОБА_4 одружений, має на утриманні малолітню дитину, вину свою у вчиненні злочину визнає повністю та має намір продовжити військову службу у ЗСУ , а тому , в даному випадку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
Заслухавши виступ прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, суд встановив наступне.
11 липня 2025 року ухвалою слідчого судді Хустського районного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою до 6 вересня 2025 року включно із визначенням застави у розмірі 242240 грн.
В порядку п.3 ч.2 ст.283, 291 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120250710500002471 від 09.07.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України, направлено до Хустського районного суду, підготовче судове засідання по якому не призначено.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України: у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан;наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України., за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років позбавлення.
Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його продовження прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя не може взяти до уваги твердження сторони захисту той факт , що підозрюваний ОСОБА_4 одружений і має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про тісні соціальні його зв'язки, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів. ( свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження)
На переконання слідчого судді, той факт що підозрюваний на даний час визнає вину та розкаюється у вчиненому, не може свідчити про відсутність ризику його переховування від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, слідчий суддя не може взяти до уваги, як на підставу для змінити запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, твердження сторони захисту, що ОСОБА_4 бажає продовжити військову службу у ЗСУ, оскільки для такої можливості він повинен звернути з відповідним клопотанням до прокурора.
За наведених обставин в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може, ухилятися від явки на виклики суду, незаконно впливати на свідків, які в судовому засіданні ще не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м'який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.
Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.
Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.
З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підсудним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленої станом на 01 січня поточного року 3028 грн , а саме у розмірі 242240. оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Відомостей про те, що встановлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України перестали існувати чи зменшилися в матеріалах, наданих до клопотання, немає і на такі обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники не вказують.
Відповідно до ст.198 КПК України: за результатами розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Заперечення сторони захисту не спростовують висновків слідчого судді, зроблених на підставі наданого до суду клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 181, 193-194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025071050000471 від 09липня 2025 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 - задоволити
Продовжити відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб , а саме з 7вересня 2025 року по 5 листопада 2025 року включно .
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 242240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленої станом на 01 січня поточного року 3028 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок :
Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;
Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;
Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;
Код банку отримувача (МФО) 820172;
Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_10 та прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Повний текст ухвали виготовлено 05.09.2025 року.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1