Справа № 308/12913/25
1-кс/308/5307/25
05 вересня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030001678 від 02 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької обл., громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Старший слідчий слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030001678 від 04 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, строк дії якої також неодноразово продовжувався.
Так, 25.08.2025, близько 08 год. 00 хв., у ОСОБА_4 , під час перебування в приміщенні магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, 1, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: продуктів харчування та миючих засобів.
У клопотанні вказано на те, що реалізуючи свій корисливий мотив щодо незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, І, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх можливі суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного, безкоштовного заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі стелажів каву 280 г «Nescafe Cold» розчинну сублімовану в кількості 1 шт., засіб миючий синтетичний «Persil Color» рідкий в розчинних капсулах в кількості в 1 уп., сир напівтвердий «Serenada Radamer 45%» фас флоу-пак у кількості, 3 шт., йогурт «Злагода малина-полу-ниця 1,2%» у кількості 1 шт., молоко «Своя лінія» незбиране згущене з цукром ДСТУ 8,5% у кількості 1 шт., вафлі «Nestle Kit Kat» в молочному шоколаді в кількості 3 шт., ковбасу «М'ясна лавка своя лінія» шинкова в кількості 1 шт., напій «Revo Alco Energy» алкогольний газований 8,5% у кількості 1 шт., шампунь «Dove hair therapy» інтенсивне відновлення в кількості 1 шт., чай «Lovare Royal dessert» квітковий каркаде з фруктовими ягодами та ароматом вишні і смородини у кількості 1 шт., шоколад «Світоч Десерт Трюфель» чорний в кількості 1 шт., курка «Своя лінія» в кількості 1,604 кг., сардельки «М'ясна лавка/Своя лінія» австрійські в кількості 0,514 кг., сир м'який «Карпатська Легенда Бринза» в кількості 0,444 кг., рулет «Своя лінія зі свинини» в кількості 0,425 кг., ковбаса «Дрогобицька» в кількості 1 шт., шийка «М'ясна лавка/Своя лінія» делікатесна в кількості 0,453 кг, буженина «М'ясна лавка/Своя лінія» традиційна в кількості 0,254 кг, четвертина куряча «Своя лінія» в кількості 0,770 кг., кава «Ambassador Majestic» в зернах в кількості 1 шт. Вищезазначений товар поставив собі в пакет та не розрахувавшись за нього, покинув місце події, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Слідчий зазначає, що своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ТОВ «АТБ- маркет», матеріального збитку на загальну суму 3774,15 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно в умовах воєнного стану.
У клопотанні зазначено, що 04 вересня 2025 року старшим слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278, 298 КПК України ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану.
Як вказано у клопотанні, підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької обл., громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду від 17.10.2022 за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано покарання Никопольського суду Дніпропетровської області від 10.03.2021 року та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 10 днів позбавлення волі. 09.06.2025 року звільнений у зв'язку з відбуттям строку покарання.
Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події, протоколом допиту представника потерпілого, протоколом допиту свідків, протоколом огляду відеозапису.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочину є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
При цьому, як вказує слідчий, необхідність застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, у клопотання зазначено, що ОСОБА_4 може:
переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим вироком Ужгородського міськрайонного суду від 17.10.2022 за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано покарання Никопольського суду Дніпропетровської області від 10.03.2021 року та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 10 днів позбавлення волі, вчинив нове умисне, корисливе кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, санкція за вчинення якого, згідно ч. 4 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним.
незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, місця зберігання документів і речових доказів. ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися з ними, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків і потерпілих даного кримінального провадження.
вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується довідкою про судимість, згідно якої останній неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень.
На переконання слідчого наведені обставини свідчать про реальну можливість для ОСОБА_4 переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити будь-які документи та речі, що мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого останнім кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у Цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема шляхом використання своїх та соціальних зв'язків.
Окрім того слідчий зазначає, що вищевикладене свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КЛІК України, неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_4 , інших більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою через їхню занадто м'яку правову природу, неефективність по відношенню до підозрюваного. Зазначені обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться в вищезазначених матеріалах кримінального провадження, а також інших доказах, зібраних у ході досудового розслідування.
Інкриміноване з урахуванням п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, підозрюваному ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до категорії, відповідно до якої - розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене, а також відсутність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_9 , зокрема те, що останній не одружений, майновий стан його залишається незадовільним, оскільки він ніде не працює, а також те, що скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, цо карання за яке передбачає позбавлення волі строком від 5 до 8 років, а тому, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду та незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, з метою відмови останніх від дачі правдивих свідчень, а також з метою запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень та враховуючи те, що підстав для застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у слідства не має та менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді гримання під вартою з визначенням застави у розмірі, що не перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 13 1, 132, 176 - 178, 181, 184, 194,197 та 199 КПК України, слідчий просить: застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької обл., громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого на строк 60 днів із визначенням застави у розмірі, що не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з врахуванням встановленої суми збитків в даному кримінальному провадженню.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав наведених у ньому. Просив врахувати допущення технічної описки в даті внесення відомостей до ЄРДР, яка вірною є 02.09.2025 року.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив врахувати, що ОСОБА_4 вину визнає повністю, просить застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, зазначив, що на даний час не проживає за адресою АДРЕСА_1 , має бажання переїхати в інше місце проживання. Поряд з цим, документів на підтвердження місця проживання за іншою адресою надати можливості не має.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030001678 від 04 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно матеріалів клопотання: 25.08.2025, близько 08 год. 00 хв., у ОСОБА_4 , під час перебування в приміщенні магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, 1, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: продуктів харчування та миючих засобів.
Реалізуючи свій корисливий мотив щодо незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, І, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх можливі суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного, безкоштовного заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі стелажів каву 280 г «Nescafe Cold» розчинну сублімовану в кількості 1 шт., засіб миючий синтетичний «Persil Color» рідкий в розчинних капсулах в кількості в 1 уп., сир напівтвердий «Serenada Radamer 45%» фас флоу-пак у кількості, 3 шт., йогурт «Злагода малина-полу-ниця 1,2%» у кількості 1 шт., молоко «Своя лінія» незбиране згущене з цукром ДСТУ 8,5% у кількості 1 шт., вафлі «Nestle Kit Kat» в молочному шоколаді в кількості 3 шт., ковбасу «М'ясна лавка своя лінія» шинкова в кількості 1 шт., напій «Revo Alco Energy» алкогольний газований 8,5% у кількості 1 шт., шампунь «Dove hair therapy» інтенсивне відновлення в кількості 1 шт., чай «Lovare Royal dessert» квітковий каркаде з фруктовими ягодами та ароматом вишні і смородини у кількості 1 шт., шоколад «Світоч Десерт Трюфель» чорний в кількості 1 шт., курка «Своя лінія» в кількості 1,604 кг., сардельки «М'ясна лавка/Своя лінія» австрійські в кількості 0,514 кг., сир м'який «Карпатська Легенда Бринза» в кількості 0,444 кг., рулет «Своя лінія зі свинини» в кількості 0,425 кг., ковбаса «Дрогобицька» в кількості 1 шт., шийка «М'ясна лавка/Своя лінія» делікатесна в кількості 0,453 кг, буженина «М'ясна лавка/Своя лінія» традиційна в кількості 0,254 кг, четвертина куряча «Своя лінія» в кількості 0,770 кг., кава «Ambassador Majestic» в зернах в кількості 1 шт. Вищезазначений товар поставив собі в пакет та не розрахувавшись за нього, покинув місце події, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ТОВ «АТБ- маркет», матеріального збитку на загальну суму 3774,15 гривень.
04 вересня 2025 року старшим слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278, 298 КПК України ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької обл., громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду від 17.10.2022 за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано покарання Никопольського суду Дніпропетровської області від 10.03.2021 року та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 10 днів позбавлення волі. 09.06.2025 року звільнений у зв'язку з відбуттям строку покарання.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події, протоколом допиту представника потерпілого, протоколом допиту свідків, протоколом огляду відеозапису.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно в умовах воєнного стану.
Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про можливу причетність підозрюваного до вищевказаного кримінального правопорушення.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Санкція частини 4 статті 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Так відповідно до ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення належить тяжкого злочину.
Слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстав вважати, що існують ризики передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, у клопотанні, зокрема:
На переконання слідчого судді стороною обвинувачення наведено достатньо підстав вважати що існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, адже злочин що інкримінують ОСОБА_4 , є тяжким, і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Слідчий суддя враховує також, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим вироком Ужгородського міськрайонного суду від 17.10.2022 за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано покарання Никопольського суду Дніпропетровської області від 10.03.2021 року та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 10 днів позбавлення волі, вчинив нове умисне, корисливе кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, санкція за вчинення якого, згідно ч. 4 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Слідчий суддя вважає доведеним те, що усвідомлюючи зазначене, підозрюваний може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.
Так, слідчий суддя враховує те, що у вказаному кримінальному провадженні є необхідність у проведенні ряду слідчих розшукових дій; у допиті осіб в якості свідків щодо обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У ході розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено те, що на даному етапі досудового розслідування є підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.
Аналогічні протиправні методи впливу можуть бути застосовані як до експертів, які виконуватимуть експертизи у даному кримінальному провадженні з метою складання неправдивих висновків, або відмови від надання таких
При встановленні наявності вказаного ризику слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків, потерпілого під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, слідчий суддя вважає, що з огляду на особу підозрюваного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, реальним є ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя вважає, що на цей час, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а саме до восьми років позбавлення волі, останній перебуваючи під загрозою застосування вказаного покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тобто існує ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного.
Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, може в подальшому перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності такої поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховує особу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тимчасово не працює, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, має молодий вік, про наявність у нього будь-яких захворювань відомостей слідчому судді не надано.
Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року «2102-ІХ», воєнний стан запроваджується із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та діє на даний час. Таке рішення ухвалено у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану».
Законом № 2117-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» посилено покарання не тільки за привласнення на полі бою майна поранених та вбитих (мародерство), а ще й за використання трагічних обставин, бойових дій для власної наживи, адже зміни до Кримінального кодексу торкнулися й складу злочинів, передбачених у статтях 185 (крадіжка), 186 (грабіж), 187 (розбій), 189 (вимагання), 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем). Ці злочини доповнилися кваліфікуючою ознакою - скоєння в умовах воєнного стану.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 67 КК України визначено, що вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій є обтяжуючою обставиною.
Слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, такий вчинено під час дії по всій території України воєнного стану, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тому, враховуючи наведене і зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя, вважає обґрунтованим висновок про необхідність застосування до підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення вищевказаних ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеним, що відсутні підстави для можливості застосування особистого зобов'язання, домашнього арешту, або іншого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, оскільки обрання такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Також, слідчий суддя враховує особу підозрюваного, який відповідно до ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, під час розгляду клопотання не встановлено обставин через які до останнього не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я, в судовому засіданні на такі обставини сторона захисту не посилалась.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення та спричинену ними шкоду, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі.
Виходячи зі змісту ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до вимог ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У цьому контексті суд звертає увагу , що у рішенні у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ відзначив, що як сума гарантії, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, повинна бути оцінена переважно щодо обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, спроби прив'язати суму гарантії від затриманого винятково до суми збитку, приписуваного йому, не відповідає статті 5 Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею, призначені не для відшкодування збитків, а швидше, для забезпечення присутності обвинуваченого на слуханні. Тому її сума має бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які мають надати заставу, тобто, перспектива втрати застави або дій проти гарантів у разі його неявки в суд виступатиме як достатній стримуючий фактор, щоб присікти будь-яке бажання з його боку ховатися від правосуддя.
Поряд з цим, суд враховує, що із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її 3 пункту, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують Суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
У своєму рішенні від 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15) ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі тощо.
З огляду на викладене, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що розмір застави у двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на підозрюваного відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти обов'язки.
Крім цього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030001678 від 02 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької обл., громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого підозрюваного у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, а саме до 06 жовтня 2025 року включно.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків передбачених КПК України, а саме двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному,що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний,обвинувачений,будучи належним чином повідомлений,не з'явився за викликом до слідчого, прокурора,слідчого судді,суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом заклопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного,обвинуваченого, заставодавця, в порядку,передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1