Справа № 725/2982/25
Провадження № 2/727/1541/25
(заочне)
05 вересня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді Дубець О.С.
за участю секретаря судового засідання Вовкун Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи
ТОВ «Бізнес позика» звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 499980-КС-001 від 19 травня 2024 року. Ціна позову становить 136442,44 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з 2422,40 грн судового збору.
Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 15 квітня 2025 року цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передана за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівців.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 травня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.
Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача не надійшло.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 ЦПК України, клопотав про розгляд справи у його відсутності, вимоги, викладені в позові, підтримав повністю та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач до суду не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями статтями 130, 131 ЦПК України, про що у справі є належні докази. Про причини неявки не повідомив.
Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе, на підставі статті 280 ЦПК України, розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів та ухвалити у справі заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» обґрунтовані такими доводами.
19 травня 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 499980-КС-001 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
19 травня 2024 року ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 499980-КС-001 про надання кредиту. У той же день, 19 травня 2024 року, ОСОБА_1 прийняв (акцептував) зазначену оферту на умовах, викладених у пропозиції.
Зі свого боку ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3754 на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний позичальником у власній анкеті в особистому кабінеті. Цей одноразовий ідентифікатор був введений/відправлений боржником, що підтверджує його згоду на укладення договору.
ТОВ «Бізнес позика» виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику грошові кошти у розмірі 50000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .
У наслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 31.03.2024 виникла заборгованість у сумі 136442,44 грн, яка складається з: 21000,00 грн - прострочені платежі по тілу кредиту; 110150,00 грн - прострочені платежі по процентах; 5291,85 грн - прострочені платежів за комісією.
Відповідач існуючу заборгованість не погасив, тому, у зв'язку із порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, а також відповідно до статей 509, 526, 1054 ЦК України, ТОВ «Бізнес позика» звернулось до суду із вказаним позовом.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом
Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 19 травня 2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) був укладений Договір № 499980-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі - Договір), який був підписаний з боку Кредитодавця директором ОСОБА_2 за допомогою кваліфікованого електронного підпису, з боку Позичальника ОСОБА_1 - одноразовим ідентифікатором UA-3754.
Відповідно до п.2.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 50000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі-Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - Правила).
Відповідно до п.2.2., 2.3., 2.4., 2.6., 2.7., 2.8., 2.9., 2.10., 2.11. Договору тип кредиту: кредит; строк на який надається Кредит: 24 тижні; стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1,5, фіксована; занижена процента ставка за Кредитом: в день 1,14957034, фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Загальний розмір наданого Кредиту: 50000,00 грн; строк дії договору до 03.11.2024, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 148193,39 грн; загальні витрати за Кредитом: 98193,39 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 19662, 06 процентів; денна процентна ставка: 1,16 процентів.
Відповідно до п. 2.5. Договору Комісія за надання кредиту: 7500,00 грн. Нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Супровідні послуги відсутні, тарифи не змінні впродовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору.
Згідно з положеннями Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затвердженими наказом директора ТОВ «БІЗПОЗИКА» № 9-ОД від 02.04.2024, введено в дію з 10:00 год. 03.04.2024, зокрема, пункту 14. Розділу 2. Визначення термінів, комісія за видачу кредиту - грошові кошти, які Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом. Комісія за видачу кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за видачу Кредиту.
Відповідно до п. 2.12., 2.13. Договору дата видачі Кредиту: 19.05.2024, дата повернення Кредиту: 03.11.2024.
Відповідно до п. 3.1. Договору Кредитодавець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в п.2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок Позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.
Відповідно до розділу 8. Договору номер електронного платіжного засобу зазначений: НОМЕР_3 .
Пунктом 3.2. Договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору.
Пунктом 3.2.3 Договору сторони на момент укладення Договору встановили графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка. Відповідно до Графіку сторони визначили розмір загального щомісячного платежу, який становить 10830,00 грн та складається з: процентів за користування Кредитом, Часткового платежу основної суми, Комісії за надання кредиту.
Згідно з п. 3.2.4 Договору у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.
Відповідно до п. 4.2.1 договору позичальник зобов'язаний виконувати цей Договір у порядку та в строки (терміни), встановлені договором.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту підписаного ОСОБА_3 19 травня 2024 року за допомогою одноразового ідентифікатора - UA-7190, відповідач ознайомився із основними умовами кредитування, а саме: строком кредитування, типом процентної ставки, комісією за надання кредиту, загальними витратами за кредитом; орієнтованою загальною вартістю кредиту для позичальника.
На підтвердження укладення електронного договору про надання кредиту № 499980-КС-001 від 19.05.2024 Кредитодавцем Позичальнику надано візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення цього договору, з якої вбачається, що 19.05.2024 ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , зайшов у особистий кабінет на сайті https://my.tpozyka.com, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, паспортом споживчого кредиту, Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
З анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи -https://my.tpozyka.com) від 31.03.2025 вбачається, що номер телефону позичальника ОСОБА_1 : НОМЕР_1 та номер банківського рахунку НОМЕР_2 .
Згідно з підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів наданого ТОВ «ПрофітГід» встановлено, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Платник - ТОВ «Бізнес Позика», код 41084239; Номер транзакції: 41614-45490-79904; Дата/час здійснення переказу коштів: 2024-05-19 21:49:10; Сума переказу: 50000,00 грн; Номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_3 ; Емітент платіжної картки отримувача: PRIVAT BANK; Призначення переказу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 зг. до кредитного дог. №499980-КС-001 від 19.05.2024 Без ПДВ.
Відповідно до листа АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0./7-250811/94462 від 17.08.2025 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_5 ). Відповідно до виписки по вказаному рахунку за період з 19.05.2024 по 03.11.2024 ОСОБА_1 19.05.2024 отримав зарахування коштів на карту № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 50000,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом за Позичальником ОСОБА_1 станом на 31.03.2025 обліковується заборгованість за кредитним договором № 4980-С-001 від 19.05.2024 в розмірі 136442,44 грн, яка складається з: 21000,00 грн - залишок заборгованості за кредитом; 110150,00 грн - залишок заборгованості по відсотках; 5291,85 грн - залишок заборгованості по комісії.
З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по отриманому та неповернутому кредиту, відсоткам за користування отриманими коштами та комісією.
Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду
Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді та надання кредиту
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що Договір про надання кредиту, який є предметом даного позову та по якому позичальником є ОСОБА_1 , укладений в електронній формі шляхом підписання його відповідачем одноразовими ідентифікатором - UA-3754.
Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вказаний кредитний договір вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Щодо стягнення суми заборгованості за основною сумою кредиту та процентам
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
З урахуванням встановлених судом умов надання відповідачу в користування кредитних коштів, в тому числі порядок їх надання, строки користування та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами та у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог договору по поверненню отриманого кредиту, у останнього утворилась заборгованість за Договором про споживчий кредит № 499980-КС-001 від 19 травня 2024 року в розмірі: 21000,00 грн - залишок заборгованості за кредитом; 110150,00 грн - залишок заборгованості по відсотках.
Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості за основною сумою позики/кредиту та нарахованим процентам умовам кредитних договорів, суду надано не було, докази погашення даної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Розрахунок заборгованості відповідачкою жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.
Щодо стягнення заборгованості за комісією
ТОВ «Бізнес Позики» до складу заборгованості, яка є предметом даного позову, також включило суму заборгованості за комісією в розмірі 5291,85 грн.
Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).
Частиною 4 статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».
Судом встановлено що Договір про споживчий кредит № 499980-КС-001 від 19 травня 2024 року є споживчим кредитним договором.
З урахуванням наведеного на даний Договір розповсюджується дія Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування».
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог статей 12, 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 5 Закону України «Про споживче кредитування» та з метою встановлення для небанківських фінансових установ України, які відповідно до законів України мають право надавати споживчі кредити, методики розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами про споживчий кредит Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі- Правила).
Відповідно до пункту 8 Правил кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.
Згідно з додатком 1 до Правил загальна вартість кредиту для споживача, тобто витрати споживача розраховується, в тому числі, із урахуванням процентів за користування кредитом, комісії та інших обов'язкових платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб [комісії за розрахунково-касове обслуговування банку, у якому відкритий рахунок кредитодавця (під час зарахування коштів у рахунок погашення споживчого кредиту), страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов'язкові платежі], які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).
Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.04.2024 року у справі № 496/3134/19.
Судом встановлено, що пунктом 2.5 Договору про споживчий кредит № 499980-КС-001 від 19 травня 2024 року встановлено комісію за надання кредиту: 7500,00 грн.
Судом також встановлено, що комісія за надання кредиту передбачена як умовами Договору, так і Графіком платежів, які були підписані відповідачкою, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії.
Отже, як вбачається з умов даного кредитного договору, встановлення комісії ТОВ «Бізнес Позика» за надання кредиту, що становить 7500,00 грн, є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом відповідачем частково була сплачена комісія відповідно до умов Договору. Станом на 09.06.2024 заборгованість за комісією становила 5291,85 грн, яка в подальшому відповідачем не погашалась.
Отже, станом на 31.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 за комісією становить 5291,85 грн, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Бізнес Позика».
Висновки суду за результатами розгляду справи
Щодо суті позовних вимог
Таким чином оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що зобов'язання не виконуються з вини відповідача та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» підлягає стягненню заборгованість за Договором № 499980-КС-001 від 19 травня 2024 в розмірі 136442,44 грн, яка складається з: 21000,00 грн - залишок заборгованості за кредитом; 110150,00 грн - залишок заборгованості по відсотках; 5291,85 грн - залишок заборгованості по комісії.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд справи судом першої інстанції ТОВ «Бізнес Позика» сплатило судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 12, 76-81, 263, 265, 280-282, 285, 289, 351-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість в розмірі 136442,44 грн (сто тридцять шість тисяч чотириста сорок дві грн 44 коп.), яка складається з: 21000,00 грн - залишок заборгованості за кредитом; 110150,00 грн - залишок заборгованості по відсотках; 5291,85 грн - залишок заборгованості по комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: м. Київ бульвар Лесі Українки буд. 26 офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Дата складання повного судового рішення 05 вересня 2025 року.
Суддя Дубець О.С.