Справа № 715/2192/25
Провадження № 1-кп/715/189/25
05.09.2025 селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянин України, уродженець м. Донецьк Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, одружений, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватний підприємець, раніше не судимий,-
у кримінальному провадженні № 12025262020000848 від 09.03.2025, підозрюваного у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
особа, відносно якої
вирішується питання про
застосування примусових
заходів медичного характеру ОСОБА_3
законний представник ОСОБА_6
09.03.2025, приблизно о 13 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Nissan Rogue», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по автодорозі М-19 сполученням «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблене», зі сторони м. Чернівці в напрямку смт. Глибока.
Перебуваючи неподалік 523 км вищевказаної автодороги, водій ОСОБА_3 , неправильно застосував прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, порушуючи вимоги осьової суцільної лінії 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки, здійснив виїзд керованого ним автомобіля на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки «Mercedes-Benz S350», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в межах своєї смуги руху, зі сторони смт. Глибока в напрямку м. Чернівці.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки «Mercedes-Benz S350», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його пасажирці ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинено смерть.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 та пп. 10.1, 12.1 і 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху, що безпосередньо перебуває у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо- транспортної пригоди, а також п.п. 1.5, 2.3 (б, д), які лише сприяли порушенню вищевказаних правил, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:
1.1. (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено;
п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
п. 12.6. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:
ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Таким чином ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що в ході розгляду справи доведено факт вчинення ОСОБА_9 суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки діянь, передбачених ч. 3 ст. 286 КК України, у стані неосудності, посилаючись на докази, зібрані на досудовому слідстві та просив суд призначити обвинуваченому примусові заходи медичного характеру, визначені за висновком експертизи, зокрема, госпіталізації до психіатричного закладу, при цьому просив обрати заклад з посиленим наглядом.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не оспорював правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України, разом з тим просив суд застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру, зокрема, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. При цьому зазначав, що експертиза, в ході якої експерти надали висновок, що останній потребує госпіталізації до психіатричного закладу проводилася до його лікування, на даний час він пройшов лікування, його стан стабільний.
Законний представник ОСОБА_6 в судовому засіданні вказувала на те, що вона та її чоловік дуже шкодують про те, що сталося. В той день, коли відбулася пригода її не було вдома. При цьому зазначила, що вони з чоловіком одружені 15 років, виховували двоє неповнолітніх дітей. Вказувала на те, що вони є внутрішньо переміщеними особами з початку війни переїхали з Донецька до Гостомеля, а з початку повномасштабного вторгнення переїхали проживати до Чернівців.
ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що він не пам'ятає подій ДТП, однак, дуже шкодує про те, що сталося, постійно про це думає.
Лікуючий лікар ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що за час лікування ОСОБА_3 поводив себе спокійно, режиму дотримувався. На даний час він психічно стабільний, діагноз у нього шизофренія, це невиліковна хвороба, однак, якщо приймати ліки, дотримуватися рекомендацій лікаря, хворий перебуває у стабільному стані. Також висловила свою думку, що останній не потребує госпіталізації до психіатричного закладу, а достатньо буде застосувати щодо нього надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Потерпіла ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, просила суд розглянути справу у її відсутності, вказала, що претензій до ОСОБА_3 вона не має, шкоду їй відшкодовано.
Представник потерпілої ОСОБА_12 подав клопотання про розгляд справи у його відсутність у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі.
Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності шляхом повного і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд дійшов до висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Так, факт вчинення суспільно небезпечного діяння передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України ОСОБА_3 підтверджується зібраними по справі доказами, , зокрема:
- рапортом чергової частини від 09.03.2025 р. (т. 1 а.с. 11-12);
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, фото- таблицею та план-схемою до нього від 09.03.2025 р. з якого вбачається, що було проведено огляд місця події на 523 км автодороги М-19 сполученням «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблене», зі сторони м. Чернівці в напрямку смт. Глибока зафіксовано слідову інформацію, розташування транспортних засобів та трупа ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 75-80);
- висновком медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09.03.2025 р., згідно якого ОСОБА_3 тверезий (т. 1 а.с. 73);
- рапортом слідчого від 09.03.2025р. про загибель ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 74);
- протоколом огляду місця події від 09.03.2025 р., зокрема, трупа ОСОБА_7 , в якому зафіксовано зовнішній вигляд останнього та наявні видимі тілесні ушкодження(т. 1 а.с. 75-80);
- висновком судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_7 № 420, згідно якого смерть ОСОБА_7 настала від масивної внутрішньої кровотечі, що розвинулася внаслідок наявних у нього за життя чисельних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів (т. 1 а.с. 83-88);
-висновком експерта № 481 від 19.03.2025 р., згідно якого при судово - токсикологічній експертизі зразків крові ОСОБА_3 етиловий спирт не виявлено (т. 1 а.с. 146-147);
- висновком експерта № 482 від 25.03.2025 р. за результати наркологічної експертизи сечі ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 150-151);
- висновком експерта № 143 мд від 17.03.2025 р. за результатами судово - медичної експертизи ОСОБА_3 в результаті ДТП отримав закритий уламковий перелом нижнього полюсу лівого наколінника зі змішенням (т. 1 а.с. 154);
- висновком судово-психіатричного експерта № 404 від 21.03.2025 р., за яким експерти Чернівецької філії судових експертиз прийшли до висновку, що підекспертний ОСОБА_3 потребує проведення стаціонарної судової- психіатричної експертизи (т. 1 а.с. 161-162);
- висновком експертизи технічного стану транспортного засобу «Nissan Rogue», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 - 19/126-25/3588-ІТ, від 28.03.2025 р., згідно якого несправностей у рульовому керуванні та ходовій частині, що могли спричинити ДТП не виявлено (т. 2 а.с. 18-24);
- рапортом слідчого від 19.03.2025р. про загибель ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 57);
- протоколом огляду місця події від 19.03.2025 р., зокрема, трупа ОСОБА_8 в якому зафіксовано зовнішній вигляд останнього та наявні видимі ушкодження(т. 1 а.с. 58-62);
- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 № 277 від 20.03.2025 р. (т.2 а.с. 65);
- висновком судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_8 № 456, згідно якого смерть останньої настала від набряку та набухання речовини головного мозку, внаслідок отриманої при житті закритої внутрішньої - черепної травми з забоєм речовини головного мозку та розвитком субархаїдального крововиливу (т.2 а.с. 66-72);
- висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/126- 25/5278-ІТ від 21.04.2025 р., згідно якої в даній дорожньо - транспортній ситуації в діях водія автомобіля «Nissan Rogue», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1, 12.1, 12.6 ()г( ПДР та лінії 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки, що з технічної точки зору у своїй сукупності перебуває в причинному зв'язку з подією ДТП. В діях водія автомобіля «Mercedes-Benz S350», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , ОСОБА_7 не вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, які з технічної точки зору могли б перебувати в причинному зв'язку із настанням пригоди (т.1 а.с. 166-171).
Також судом був досліджений висновок стаціонарної судово - психіатричної експертизи № 32, згідно якого ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням у виді параноїчної шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також перебував у хворобливому стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до спеціалізованого психіатричного закладу для надання стаціонарного психіатричної допомоги з метою його обов'язкового лікування та запобігання вчиненню ним суспільно- небезпечних діянь (т. 2 а.с. 134-161).
Отже, в ході судового розгляду судом шляхом повного і всебічного дослідження в судовому засіданні доказів, зібраних органом досудового розслідування, суд дійшов до висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України у стані неосудності, оскільки, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи він не міг усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними під час вчинення суспільно небезпечних діянь.
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру регламентоване главою 39, в тому числі ч. 1 ст. 512 КПК України яка визначає, що судовий розгляд цієї категорії справ здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами КПК України.
Необхідність застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у виді поміщення у спеціалізований психіатричний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги з метою його обов'язкового лікування, підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи № 32 від 14.05.2025 року, який дослідженим судом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.
Як передбачено ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
За приписами ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом та госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів та характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №-7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3-5 ст.94КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1ст.94КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
В постанові від 20.10.2020 у справі №221/6664/19 (провадження №51-4019км20) ККС у складі ВС сформулював правову позицію, відповідно до якої застосування конкретного виду примусових заходів медичного характеру залежить від сукупності трьох критеріїв: медичного (характер і тяжкість захворювання), юридичного (тяжкість вчиненого діяння) та соціального (ступінь небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб). Ступінь небезпечності психічно хворого містить оцінку суспільної небезпеки вчиненого діяння, характеру вчиненого, можливих або тих, що настали, суспільно небезпечних наслідків та інших подібних обставин; психічного стану особи на момент розгляду справи судом і небезпечності цього хворого для оточуючих, що випливає з характеру захворювання.
За висновком судово-психіатричної експертизи № 32 від 14.05.2025 року ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу. При цьому визначаючи тип закладу, суд з урахуванням особи хворого, який хворий на шизофренію, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, вчинив діяння, що містять ознаки тяжкого неумисного злочину, на даний час пройшов лікування та його стан є стабільним, про що вказував у судовому засіданні його лікуючий лікар, тому вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом (п.2 ч.1 ст. 94 КК України).
На підставі викладеного, суд вважає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру таким, що підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, що виключає можливість застосування до нього кримінального покарання, через те, що він за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому суд вважає необхідним застосувати у відношенні ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові №7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує в порядку ст. ст. 100, 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 376, 503, 504, 513 КПК України, ст. ст. 19, 93, 94, 95 КК України, суд
Клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
До набрання ухвалою законної сили залишити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Стягнути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 26 646,70 гривень.
Речові докази: транспортний засіб марки «Mercedes-Benz S350», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 та транспортний засіб «Nissan Rogue», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , що перебувають на зберіганні на території спеціального майданчика центру забезпечення ГУНП в Чернівецькій області по вул. Комінльників, 4В в м. Чернівці повернути власникам, або уповноваженим особам, скасувавши накладений на них арешт.
Копія ухвали негайно після її проголошення вручається учасникам процесу.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Глибоцький районний суд Чернівецької області до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: