Справа № 643/7735/25
Провадження № 2/643/3889/25
(ЗАОЧНЕ)
27.08.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Власенка М. В.,
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19 травня 2025 року представник ТОВ «Українські фінансові операції» звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить:
-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість загальною сумою 184087,56 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 19899,99 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 117 920,07 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 93 календарних днів 46267,5 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Лінеура Україна» в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «37685» Договір № 4263271 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого: тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 19900 грн., строк кредиту 360 днів з 01.01.2024 по 25.12.2024, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Згідно умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит ОСОБА_1 у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 19900 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . За Договором № 4263271 від 01.01.2024 у період з 01.01.2024 по 23.09.2024 включно Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 134,47 грн.
Боржник не надавав своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим утворилась зазначена заборгованість.
Щодо нарахування процентів, позивач зазначає, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 01.01.2024 по 23.09.2024 (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 117 920,07 грн. Відповідно до умов п. 1.3 Договору № 4263271 строк кредиту 360 днів: з 01.01.2024 року по 25.12.2024 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 23.09.2024 №23/09/2024, строк дії Договору № 4263271 від 01.01.2024 не закінчився. В межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 24.09.202 по 25.12.2024 (93 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 46267,5 грн. Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Право вимоги за договором позики № 4263271 перейшло від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Українські фінансові операції» згідно умов договору факторингу № 23/09/2024, укладеного між цими товариствами.
Крім цього, представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 26 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк»:
-інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 01.01.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 19900 грн., за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
У матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги представник позивача підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки відповідач суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав, відтак суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача, за наявними у справі доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відтак, оскільки відповідач повторно в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у матеріалах справи доказів згідно з положеннями ст. 280, 281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
01.01.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Лінеура Україна» в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «37685» Договір № 4263271 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 19900 грн.
Згідно п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 01.01.2024 по 25.12.2024. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
ТОВ «Лінеура Україна» на виконання умов Договору № 4263271, виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 19900,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 року між ТОВ «Лінеура Україна»та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
Факт перерахування грошових коштів 01.01.2024 у сумі 19900,00 грн. ТОВ «Лінеура Україна» на платіжну картку відповідача підтверджується наданою суду на виконання ухвали інформацією від АТ КБ «ПриватБанк».
23.09.2024 ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Українські фінансові операції» уклали договір факторингу № 23/09/2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, в тому числі за договором № 4263271 від 01.01.2024.
Загальний розмір заборгованості за договором № 4263271 про надання коштів на умовах споживчого кредитускладає 184087,56 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 19899,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 117 920,07 грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 93 календарних днів 46267,5 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступи до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З аналізу чинного законодавства слідує, що договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказано, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доказів спростування презумпції дійсності укладеного кредитного договору матеріали справи не містять. Відповідач мав процесуальну можливість надати суду докази на спростування презумпції правомірності договору № 4263271 від 01.01.2024, однак таким правом не скористався.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем договору позики та отримання коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали первісному кредитору за договором № 4263271 від 01.01.2024 до позивача у справі.
Відповідач не довів належного виконання зобов'язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не надав.
Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд доходить висновку, що відповідач порушив умови договору, на час ухвалення рішення позивачеві за відступлення права вимоги борг не сплатив, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.
Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджено наданою платіжною інструкцією.
Відтак, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн. покладається на відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За правилами п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
З положень ст. 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі та до якого застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадку надання усних і письмових консультацій.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024, заявку № 4263271 на виконання доручення від 24.02.2025, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.03.2025, рахунок на оплату.
Відповідачкою клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката на адресу суду не подано.
Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 4, 12, 76 - 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 280 - 282, 288, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість загальною сумою 184087,56 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 19899,99 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 117920,07 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ Українські фінансові операції» за 93 календарних днів 46267,5 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений та підписаний 02.09.2025.
Суддя Михайло ВЛАСЕНКО