Справа № 638/12302/24
Провадження № 2/638/1184/25
08 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Веремчук Д.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі представника - Пономарьової Н.В. 08.07.2024 року звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, згідно прохальної частини якого просить суд: стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість у сумі 77 192, 68 грн., з яких: 60 919,10 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2018 року по 30.09.2023 рік, 470,40 грн. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 року по 30.09.2023 рік, 8 736,84 грн. - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2018 року по 30.09.2023 рік, 272,64 грн. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої воді за період з 01.06.2022 року по 30.09.2023 рік, 900,60 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 30.09.2023 рік, 292,80 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем постачання гарячої воді з 01.07.2022 року по 30.09.12023 рік; інфляційні витрати в сумі 4 052,84 грн; 3% річних у сумі 1 547,46 грн; судові витрати в сумі 3 117,62 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відповідачам. Відповідачам щомісяця направлялися рахунки на оплату наданих послуг, проте внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01.06.2024 рік у відповідачів утворилась заборгованість у сумі 71 592,38 грн. Окрім цього, за несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період до лютого 2022 року відповідача нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Зауважень щодо спрощеного розгляду справи до суду не надходило.
04.11.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мухи А.І. через підсистему «Електронний суд» надійшли заяви про застосування строку позовної давності, оскільки сума заборгованості розрахована поза межами строку позовної давності, а також зазначає, що відповідачі покинули територію України через активні бойові дії та на даний час перебувають за її межами, комунальні послуги не отримують.
Суд, дослідивши доводи позивача та відповідача, викладені у письмових заявах по суті справи, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає різні підстави виникнення цивільних прав і обов'язків. Крім договорів і інших угод цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачі є споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків, які надаються Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт реєстрації відповідачів за наведеною адресою підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 24.06.2024 року.
Заборгованість відповідачів, згідно розрахунків позивача складає 71 592,38 грн., з яких: 60 919,10 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2018 року по 30.09.2023 рік, 470,40 грн. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 року по 30.09.2023 рік, 8 736,84 грн. - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2018 року по 30.09.2023 рік, 272,64 грн. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої воді за період з 01.06.2022 року по 30.09.2023 рік, 900,60 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 30.09.2023 рік, 292,80 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем постачання гарячої воді з 01.07.2022 року по 30.09.2023 рік.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
З 01 грудня 2021року на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернетwww.hts.kharkov.ua 31 жовтня 2021року (далі - Індивідуальні договори).
Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно з п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідно якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць.
Згідно з п. 34 Індивідуальних договорів споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктами 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептув його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період (п. 52).
Виходячи з положень п. 4 Індивідуальних договорів датою їх акцептування є 01.12.2021, тобто факт отримання послуг.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП "Харківські теплові мережі" є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
У період з березня 2007 року по червень 2022 року КП "Харківські теплові мережі" здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП "Жилкомсервіс".
3 1 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та іншої форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності які опубліковані на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернетwww.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року (далі - Публічні договори). Зазначені договори укладені з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 2 Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.
Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 Публічних договорів виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим договором.
Пунктами 13, 14, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (п. 14). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15).
Згідно з пунктами 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить термін (п. 31) письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний факт отримання послуг.
Виходячи з положень статті 4 зазначених Публічних договорів датою їх акцептування є 01.07.2022, тобто За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення.
Позивачем виконано свої зобов'язання щодо надання послуг з теплопостачання, а відповідачі по справі зобов'язані оплатити надані послуги. Така правова позиція викладена в ухвалах ВССУ від 20 листопада 2013 року по справі № 6-29503св13, від 17 вересня 2014 року по справі № 6-6707св14 та в ухвалі від 15 жовтня 2014 року по справі № 6-29394св14.
Статтями 319 та 322 ЦК України, закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно зі статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги) стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам.
Згідно статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Як встановлено вище, позивач виконує свої обов'язки та забезпечує надання відповідачам послуг з теплопостачання, що підтверджено матеріалами справи.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Щодо заперечень представника відповідача щодо того, що відповідачі перебувають за межами країни та фактично не користуються послугами за якими нарахована заборгованість, суд зазначає наступне.
24 лютого 2022 року дотепер в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (з наступними змінами).
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в'їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);
Крім того, суду не надано доказів, що відповідачі надали виконавцю комунальних послуг, в даному випадку позивачу по справі у паперовій або електронній формі документи, що підтверджують їх відсутність у квартирі, де виникла заборгованість, як це передбачено вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України.
Отже, заперечення відповідача щодо відсутності підстав нарахування позивачем заборгованості після 24.02.2022 року, є безпідставними та необґрунтованими.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача просить застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частинами 4,5 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов'язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов'язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості заявлені в межах строку позовної давності.
Крім того, з 24 лютого 2022 року дотепер в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (з наступними змінами).
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії. Вказаний Закон набрав чинності 17 березня 2022 року.
Наведене свідчить, що законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.
Відповідачі не виконували свої обов'язки, у зв'язку з чим виникла заборгованість за користування житлово-комунальними послугами, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідачі відмовлялись від споживання послуг з теплопостачання у встановленому порядку, чи зверталась до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду.
Матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» постачало відповідачам теплову енергію, який її одержував і не відмовлявся від неї у встановленому законом порядку, внаслідок чого у відповідачів виник обов'язок оплачувати спожиту теплову енергія.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за комунальні послуги у загальному розмірі 71 592,38 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідачі будучи зобов'язаною своєчасно сплачувати плату за отримані послуги, в односторонньому порядку припинили виконувати взяті на себе зобов'язання, не сплачує заборгованість добровільно, суд приходить до висновку, що виникла заборгованість підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача
У зв'язку із простроченням відповідачами виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні витрати та 3% річних за прострочення ними виконання грошового зобов'язання.
Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У частині 2 статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово подовжено.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що 3% річних та інфляційні втрати позивачем не нараховувалися у період дії воєнного стану.
Враховуючи викладене, вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1 547,46 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 052,84 грн. в межах заявлених позовних вимог, законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7639 від 22.05.2024 року, а тому вказана сума підлягає до стягнення з відповідачів на користь позивача.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 89,62 грн. на отримання довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.
Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Отже, вказані витрати є витратами, пов'язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.
До матеріалів справи долучено довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, разом з тим, матеріалами справи не підтверджується здійснення оплати за отримання зазначеної довідки.
Враховуючи викладене, вимоги представника позивача про стягнення витрат на отримання довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб у розмірі 89,62 грн не підлягають задоволенню, оскільки документально не підтверджені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст.12,13, 141, 263,264,265,280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, рахунок НОМЕР_3 у ФХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість а комунальні послуги у розмірі 71 592 (сімдесят одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві) грн. 38 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, рахунок НОМЕР_3 у ФХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) три відсотки річних у розмірі 1 547 (одна тисяча п'ятсот сорок сім) грн. 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 052 (чотири тисячі п'ятдесят дві) грн. 84 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, рахунок НОМЕР_3 у ФХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. по 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: