04 вересня 2025 року справа №320/48297/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщенні суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885)
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 18.07.2024 №104650018780 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2024 №9444, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 16.09.1993 по 17.08.2000 у відокремлену підрозділі «ШАХТА «ЧЕРКАСЬКА» Державного підприємства «ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ», з 28.08.2000 по 16.02.2005 на Державному тресті «Артіквугілля» (рф), з 17.02.2005 по 04.04.2016 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення», з 06.04.2016 по 31.01.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд», з 10.05.2018 по 03.09.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Київспецтунельбуд», з 21.01.2019 по 31.12.2019 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Національні будівельні стратегії».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку відповідач протиправно не зарахував періоди роботи, які дають підстави для призначення пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 16.09.1993 по 17.08.2000 у відокремлену підрозділі «ШАХТА «ЧЕРКАСЬКА» Державного підприємства «ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ», з 28.08.2000 по 16.02.2005 на Державному тресті «Артіквугілля» (рф), з 17.02.2005 по 04.04.2016 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення», з 06.04.2016 по 31.01.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд», з 10.05.2018 по 03.09.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Київспецтунельбуд», з 21.01.2019 по 31.12.2019 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Національні будівельні стратегії» та не призначив пенсію на пільгових умовах.
Відтак, на думку позивача, його трудовий стаж за цей період в повному обсязі підтверджується відповідними документами, а отже, він має право на включення зазначеного періоду роботи для обрахунку пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, позивач вважає рішення відповідача протиправним, з цього приводу останній звернувся до адміністративного суду з цим позовом за захистом свого порушеного конституційного права на пенсію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що здійснення перевірки документів для призначення пенсії: не зараховано період роботи з 25.02.1993 по 03.02.1998р.р., оскільки Період роботи на Дочірньому підприємстві Шахті “Черкаська» з 01.01.1999 по 17.08.2000 зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 на підставі відомостей по спеціальному стажу Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форма ОК - 5, періодів з 16.09.1993 по 31.12.1998, з 17.02.2005 по 04.04.2016, з 06.04.2016 по 31.01.2018, з 10.05.2018 по 03.09.2018, з 21.01.2019 по 31.12.2019 до пільгового стажу роботи, то вказані періоди не зараховано до пільгового стажу роботи, оскільки відсутні довідки, що підтверджували б пільговий характер роботи, а також відсутні результати атестації робочих місць. В даному випадку тільки підприємство на підставі первинних документів за час виконання роботи визначає періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, окрім того, періоди роботи з 01.01.2009 по 28.02.2009, з 01.01.2010 по 31.01.2010, з 01.04.2010 по 30.06.2010, з 01.03.2012 по 30.11.2012, з 01.06.2013 по 31.07.2013, з 01.04.2014 31.05.2014, з 01.12.2014 по 31.12.2014, з 01.11.2017 по 12.11.2017, з 01.07.2018 по 31.08.2018 не зараховано до страхового стажу, оскільки згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форма ОК - 5, за вказані періоди відсутні відомості про нарахування заробітної плати, про страховий стаж та відомості про сплату страхових внесків, період роботи з 28.08.2000 по 16.02.2005 на Державному підприємстві «Артіквугілля» (рф) не підлягає зарахуванню ні до пільгового, ні до страхового стажу роботи позивача, оскільки згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форма ОК- 5, ОСОБА_1 у період з жовтня 2004 по лютий 2005 працює у ТзОВ “Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення», більше того російська федерація ще у червні 2022 денонсувала Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відтак, з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 Позивач працював на наступних роботах:
з 02.08.1993 по 16.09.1993 Позивач переведений учнем підземного гірника і направлений для теоретичного навчання по професії. Навчався по професії підземний гірник, що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 3 та 4 на підставі наказу №136- К від 02.08.1993 та протоколу №34 від 16.09.1993.
16.09.1993 Позивач переведений на посаду підземний гірник 3-го розряду з повним робочим днем під землею у відокремлений підрозділ "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ", що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 5 про переведення на підставі наказу №356-К від 17.09.1993.
25.09.1999 на підставі наказу №133-К відокремленим підрозділом "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ" проведено атестацію робочих місць по професії підземний гірник і підтверджено право виходу на пенсію за списком №1, що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 6.
10.05.2000 Позивач направлений на курси гірника очисного забою що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 7 на підставі наказу №108-К від 12.05.2000.
14.06.2000 Позивач переведений на посаду учьотчика гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ", що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 8 про переведення на підставі наказу №134-К від 20.06.2000.
25.07.2000 Позивач переведений на посаду гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ", що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 9 про переведення на підставі наказу №165-К від 27.07.2000.
19.07.2000 на підставі наказу №159-К відокремленим підрозділом "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ" проведено атестацію робочих місць по професії підземний гірник і підтверджено право виходу на пенсію за списком №1, що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 10.
17.08.2000 Позивач звільнений з відокремленого підрозділу "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ" за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 11 про звільнння з роботи на підставі наказу №140-К від 17.08.2000.
з 28.08.2000 по 16.02.2005 Позивач працював на посаді підземного гірника 3 розряду з повним робочим днем під землею в Державному тресті «Артіквугілля» (рф), що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 12 та 13 про прийняття на роботу на підставі наказу №102/К від 28.08.2000 та звільнення з роботи на підставі наказу №234/К від 30.08.2004.
з 17.02.2005 по 04.04.2016 Позивач працював на посаді прохідника 4 розряду на підземних роботах з повним робочим днем у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення», що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 14 та 15 про прийняття на роботу на підставі наказу №17-К від 17.02.2005 та звільнення з роботи на підставі наказу №14-К від 04.04.2016.
з 06.04.2016 по 31.01.2018 Позивач працював на посаді прохідника 4 розряду на підземних роботах з повним робочим днем у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд», що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 16 та 17 про прийняття на роботу на підставі наказу №19-К від 06.04.2016 та звільнення з роботи на підставі наказу №7-К від 31.01.2018.
з 10.05.2018 по 03.09.2018 Позивач працював на посаді прохідника 4 розряду на підземних роботах у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Київспецтунельбуд», що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 18 та 19 про прийняття на роботу на підставі наказу №6-К від 08.05.2018 та звільнення з роботи на підставі наказу №14-К від 03.09.2018.
з 21.01.2019 по 31.12.2019 Позивач працював на посаді прохідника 4 розряду на підземних роботах з повним робочим днем у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Національні будівельні стратегії», що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 20 та 21 про прийняття на роботу на підставі наказу №5-К від 18.01.2019 та звільнення з роботи на підставі наказу №60-К від 30.12.2019.
В 2024 році позивачеві виповнилося повних 50 років, у зв'язку з чим, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою від 10.07.2024 №9444 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, яке розглянуло заяву за принципом екстериторіальності, від 18.07.2024 №104650018780 Позивачеві відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Вважаючи вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
У положеннях статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків.
Положеннями статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачені пенсії за віком на пільгових умовах.
Так, відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Водночас, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1994 року №773 внесені зміни і доповнення до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком пільгових умовах»:
а) затверджені: Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
б) визнані такими, що втратили чинність: постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 та постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1994 року №773.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом №383 від 18 листопада 2005 року Міністерства праці та соціальної політики України при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Крім того суд зазначає, що до пільгового стажу позивача зараховується весь період роботи на посадах передбачених списками №2 незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Також суд звертає увагу, що положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З наявних в матеріалах справи доказів, що відповідачем зараховано увесь період страхового стажу, проте, за відсутності «читабельних» наказів про атестацію робочих місць, які дають право на призначення пенсії, у позивача відсутні підстави для призначення пенсії із зменшенням віку.
Відтак суд наголошує, що записи трудової книжки позивача підтверджують право працівника на врахування відповідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за Списком №2.
Таким чином, професія позивача, згідно записів у трудовій книжці, віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).
Також пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.
Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 348/1079/17.
Окрім того, наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.03.2018 у справі №527/1655/17, неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов'язана з волею позивача. Коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних - особові рахунки, позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а уразі втрати - їх відновлення.
Щодо позовних вимог позивача про зарахування періоду роботи з 28.08.2000 по 16.02.2005 на Державному підприємстві «Артіквугілля» рудник “Баренцбург» (рф) до пільгового стажу роботи, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:
1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;
2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 396/153/17(2-а/396/13/17).
Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.
При цьому, суд зазначає, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тому, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі №302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі №554/1723/17, від 31 липня 2019 року у справі №287/15/17-а, від 21 серпня 2019 року у справі №750/1717/16-а, від 22 лютого 2021 року у справі №266/258/16-а.
Факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджено копією трудової книжки серії НОМЕР_2 .
Суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та Указом Президента України № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
29 листопада 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1328 про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992.
В той же час, суд враховує, що позивач набув трудовий стаж до введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україною припинено співробітництво у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
Щодо позовних вимог позивача про зарахування періодів з 16.09.1993 по 31.12.1998, з 17.02.2005 по 04.04.2016, з 06.04.2016 по 31.01.2018, з 10.05.2018 по 03.09.2018, з 21.01.2019 по 31.12.2019 до пільгового стажу роботи, то вказані періоди не зараховано до пільгового стажу роботи, оскільки відсутні довідки, що підтверджували б пільговий характер роботи, а також відсутні результати атестації робочих місць. В даному випадку тільки підприємство на підставі первинних документів за час виконання роботи визначає періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначене, періоди роботи позивача з з 16.09.1993 по 31.12.1998, з 17.02.2005 по 04.04.2016, з 06.04.2016 по 31.01.2018, з 10.05.2018 по 03.09.2018, з 21.01.2019 по 31.12.2019 року підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу за Списком №1.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень дійшов висновку зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як територіального органу ПФУ, повторно розглянути заяву позивача від 22.08.2024 про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, а саме з урахуванням довідки від 18.07.2019 року №62001/10010-11-1497, виданої ТОВ «СРЗ».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов належить задовольнити, а позивач поніс судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 18.07.2024 №104650018780 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2024 №9444, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 16.09.1993 по 17.08.2000 у відокремлену підрозділі «ШАХТА «ЧЕРКАСЬКА» Державного підприємства «ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ», з 28.08.2000 по 16.02.2005 на Державному тресті «Артіквугілля» (рф), з 17.02.2005 по 04.04.2016 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення», з 06.04.2016 по 31.01.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд», з 10.05.2018 по 03.09.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Київспецтунельбуд», з 21.01.2019 по 31.12.2019 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Національні будівельні стратегії».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.