ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" вересня 2025 р. справа № 300/5207/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_3 (далі - представник позивача), який діє в інтересах ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 (далі, - позивач) 23.07.2025 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного фонду) в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_2 з урахуванням довідки Управління СБУ в Івано-Франківській області від 23.06.2025 за №537;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Управління СБУ в Івано-Франківській області від 23.06.2025 за №537 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з врахуванням положень, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що її донька - ОСОБА_2 з січня 2016 року отримує пенсію в разі втрати годувальника - батька ОСОБА_4 , призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення позивач отримала довідку Управління СБУ в Івано-Франківській області від 23.06.2025 за №537 про розмір грошового забезпечення в разі втрати годувальника - ОСОБА_4 станом на 01.01.2023. Однак відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні з 01.02.2023 перерахунку пенсії її доньки - ОСОБА_2 на підставі цієї довідки у зв'язку з відсутністю правових підстав. Позивач переконана, що оскільки з 01.01.2020 розрахунок посадового окладу має обчислюватися, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки. Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, звернулася до суду з цим позовом з метою захисту порушеного права її неповнолітньої доньки.
Ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків (а.с.23,24).
У встановлений строк недоліки позовної заяви усунуто шляхом подання 29.07.2025 на адресу суду свідоцтва про народження неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 (а.с.27-29).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.30,31). Пунктом 4 резолютивної частини цієї ухвали судом витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії всіх матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 в частині призначення та всіх проведених перерахунків її пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву, який разом із витребуваними письмовими доказами отримано судом 14.08.2025 за №0900-0804-8/40098 від 11.08.2025 (а.с.35-50). Так, у відзиві представник відповідача зазначила, що подальше скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оновленої довідки, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача. Також зазначила, що Управління СБУ в Івано-Франківській області видано нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 від 23.06.2025 за №537 на виконання рішення суду у справі №300/1074/25 та вказала, що тільки після того як Головне управління Пенсійного фонду України направить відповідні списки осіб до своїх структурних підрозділів, відповідний орган, з якого звільнено особу, зможе видавати та направляти довідки про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України для проведення перерахунку пенсії. Також відповідач зазначила, що Кабінетом Міністрів України 12.05.2023 прийнято Постанову №481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», яка набрала законної сили 20.05.2023 (далі - Постанова №481) якою встановлено розмір посадового окладу за військовим званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб в розмірі 1762 грн., отже нова довідка суперечить вимогам зазначеної постанови та не може бути підставою для перерахунку пенсій. Представником також вказано, що позивачем, всупереч статті 122 КАС України пропущено шестимісячний строк звернення до суду, а отже наявні обґрунтовані підстави для застосування строків позовної давності у даному спорі. Просила суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив такі обставини.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та відповідно до протоколу за пенсійною справою №0902004594 (СБУ) від 01.01.2016 з 01.01.2016 отримує пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.13).
Надалі, Управління СБУ в Івано-Франківській області видало ОСОБА_2 нову довідку про розмір грошового забезпечення в разі втрати годувальника ОСОБА_4 від 23.06.2025 за №537 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Згідно з вказаною довідкою розмір грошового забезпечення в загальному склав 25 683,64 грн, в тому числі: посадовий оклад - 7 730,00 грн; оклад за військовим званням - 1 830,00 грн; надбавка за вислугу років (30%) - 2 868,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (88%) - 10 936,64 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1 159,50 грн; доплата в/с оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в ОРД на конфіденційній основі (5%) - 386,50 грн; преміювання (10%) - 773,00 грн (а.с.18).
З метою здійснення відповідного перерахунку пенсії на підставі виданої довідки, ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 25.06.2025 звернулася до відповідача із відповідною заявою (а.с.14,15).
У відповідь на вказану заяву, позивачем отримано листа відповідача від 16.07.2025 за №5638-5016/К-02/8-0900/25, у якому представником ГУ ПФУ в Івано-Франківській області роз'яснено про відсутність підстав та повноважень для проведення перерахунку пенсії (а.с.16,17).
Вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право дочки на належне пенсійне забезпечення, позивач через свого представника звернулася до суду за захистом її прав.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 18 статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Із аналізу наведених вище норм права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року.
Згідно з пунктом 2 цієї постанови, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постанова №103 набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 в справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Таким чином, з 29.01.2020 в законодавстві відсутня норма, яка б передбачала обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Тобто, з 29.01.2020 використання при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців такого показника як встановлений законом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб суперечить чинному законодавству.
Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону України №2017-III).
Враховуючи, що пунктом 6 Постанови №103 були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, які визнані судом протиправними і скасовані, а Кабінетом Міністрів України не одразу врегульовано правове визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а тільки 12.05.2023 прийнято постанову №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704", яка набрала чинності 20.05.2023 і не підлягає застосуванню в даних правовідносинах, позаяк немає зворотної дії в часі, то до спірних правовідносин слід застосовувати редакцію пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення до неї змін пунктом 6 Постанови №103.
Отже, з 29.01.2020 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1774-VІІІ від 06.12.2016 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2017 (далі - Закон №1774-VІІІ), встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Відтак, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Крім того, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Таким чином, згідно з Постановою №704 та положеннями пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1774-VІІІ розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням як складових грошового забезпечення є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21. Зокрема, суд касаційної інстанції у зазначеній постанові дійшов таких висновків щодо застосування норм права:
“(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
Редакція законів України про Державний бюджет на 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки свідчить про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення, зокрема, згідно зі статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено у сумі 2684 грн.
Отже, в 2023 році відбулася зміна в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону його збільшення.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок грошового забезпечення, а відтак і пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Суд звертає увагу, що за змістом статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 1 Порядку №45 підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у розмірах, встановлених законодавством. Тобто, якщо нормативним актом передбачено, зокрема, зміна розміру хоча б одного виду грошового забезпечення, однак певна категорія діючих військовослужбовців всупереч законодавству не отримує грошове забезпечення із врахуванням таких змін, то військовослужбовець, який перебуває на пенсії не може бути позбавлений права на перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 23.09.2020 у справі №400/1773/19, від 19.11.2020 у справі №120/1759/19-а.
Як зазначено судом вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону України №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
У спірних правовідносинах суд звертає увагу на те, що 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" від 12.05.2023 за №481 (далі - Постанова №481, постанова Уряду України №481).
Даною постановою Уряду України вирішено:
1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).
2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
3. Установити, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Щодо такого нового правового регулювання спірних правовідносин та можливості застосування до спірних правовідносин коментованої постанови Уряду України №481, суд зважає на наступні аргументи.
Положеннями вказаної Постанови №481 не надано зворотної дії в часі та можливості застосування її приписів, в тому числі в період з 29.01.2020 - дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно з частиною 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" №794-VІІ від 27.02.2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Зважаючи на відсутність приписів в Постанові №481 про її застосування із іншої дати ніж дати набрання чинності в суду, станом на час вирішення спору, відсутні підстави формувати інші висновки, ніж ті, які містяться в усталеній практиці Верховного Суду.
Суд також відхиляє доводи відповідача як помилкові і з тих підстав, що станом на день розгляду та вирішення даної адміністративної справи постанова Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023, на яку, в тому числі, посилається орган пенсійного фонду не є чинною у тому сенсі, що пункт 2 цієї постанови був визнаний судом неправомірним та нечинним. Зокрема, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року, а також подальшим рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, було визнано протиправним та скасовано пункт 2 цієї постанови.
Слушно зауважити, що Верховний Суд станом на день вирішення даного спору, не змінив (не відступив) від своїх попередніх висновків щодо застосування норм права в справах щодо оформлення нових довідок, що відображено в ухвалі від 15.05.2023 по адміністративних справах №420/7224/22, №420/7793/22, №420/7236/22, №420/9301/22, №420/9747/22 і №420/11734/22.
Для суду першої інстанції положення частини 5 статті 242 КАС України є імперативними нормами процесуального закону.
Конкретний суд чи суддя першої інстанції, попри внутрішнє переконання, за для забезпечення єдності судової практики зобов'язаний зважати на приписи частин 5 і 6 статті 13, пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", за змістом яких:
- Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, поряд з іншим, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;
- висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
- висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Інших підстав для відмови відповідачем в листі від 16.07.2025 за №5638-5016/К-02/8-0900/25 не наведено.
Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не повідомило суд про наявність порушень в частині відомостей, зафіксованих у згаданій вище довідці, встановлених за наслідками перевірки правильності її складення, проведеної на виконання пункту 9 Порядку №45. Отримавши спірну довідку, відповідач не звертався до Управління СБУ в Івано-Франківській області із будь-якими запереченнями чи зауваженнями, зміст яких би свідчив про невідповідність такої довідки вимогам чинного законодавства. Суд переконаний, що в спірному випадку, в силу вимог пункту 9 Порядку №45, саме Пенсійний фонд України та його головні управління уповноважені перевіряти правильність складення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Суд звертає увагу, що інші заперечення відповідача, які останній визначив у відзиві на позов, не були підставою для відмови в перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки. Зрештою, відповідачем не подано і суду заперечень щодо складових та відповідних вартісних показників грошового забезпечення, викладених у вказаній довідці. Як наслідок, суд самостійно не дає оцінку належності та достовірності відомостей вказаної довідки, оскільки такі обставини (щодо складових грошового забезпечення, їх розміру) не були предметом відмови відповідача в перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 23.06.2025 за №537.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи, що з 01.01.2023 у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відбулося збільшення грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії позивача, у ОСОБА_2 виникли підстави для перерахунку розміру пенсії на підставі оновленої довідки від 23.06.2025 за №537 з 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частини 1 і 2 статті 6 КАС України).
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення вперше було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії" (заява №5849/72), де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" (заява №17371/90) від 16.09.1996, за змістом висновків якого, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
В своєму рішенні "Великода проти України" (заява №43331/12) від 03.06.2014 Європейський суд з прав людини відзначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Беручи до уваги встановлену законодавцем можливість здійснення перерахунку пенсії не тільки на підставі прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють Пенсійний Фонд України і його територіальні органи, а й на підставі заяви пенсіонера та поданих ним додаткових документів, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Враховуючи викладене, з огляду на набуття позивачем права на перерахунок пенсії в разі втрати годувальника з врахуванням при її обчисленні розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії годувальника, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно Постанови №704, відповідно до оновленої довідки Управління СБУ в Івано-Франківській області від 23.06.2025 за №537, суд вважає протиправною відмову ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у проведенні з 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Зважаючи на вищенаведені висновки Європейського Суду з прав людини, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, слід зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на підставі виданої Управлінням СБУ в Івано-Франківській області довідки від 23.06.2025 за №537 про розмір грошового забезпечення годувальника, визначений за відповідною посадою, станом на 01.01.2023, провести з 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 підлягають до задоволення.
Стосовно пропущеного строку на звернення до суду, про що вказує представник відповідача у відзиві на позов, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
З огляду на вищенаведене та те, що позивач звернулася до суду в межах шестимісячного строку з моменту отримання довідки про розмір грошового забезпечення від 23.06.2025 за №537, строк звернення до суду нею не пропущено.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною в матеріалах справи квитанцією №50 від 24.07.2025 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 1 211,20 грн (а.с.1).
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачена ним сума судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_2 з урахуванням довідки Управління СБУ в Івано-Франківській області від 23.06.2025 за №537.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Управління СБУ в Івано-Франківській області від 23.06.2025 за №537 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з врахуванням положень, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору, що становить 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.