Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 вересня 2025 року Справа№200/3831/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати мені, ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 1 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ, «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 1 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ, «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 2 червня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на не виплату йому індексації грошового забезпечення в повному розмірі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Зазначає, що позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 у періоди з 26.04.2020 по 30.04.2023 та з 15.04.2024 по 12.05.2024. Позивач не проходив військову службу та не перебував на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 , а отже відповідач не мав об'єктивної змоги здійснювати нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 1 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України згідно з паспортом № НОМЕР_2 від 06.12.2016.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2020 № 118 позивача зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 26.04.2020.
Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2023 № 124 позивача виключено зі списків особового складу.
До суду також надана копія довідки (без номеру та дати), відповідно до якої позивач з квітня 2020 року перебував на посаді командира батальйону управління НОМЕР_3 окремої аеромобільної бригади. До квітня 2020 року позивач перебував на посаді в інших військових формуваннях.
Водночас до суду не надано жодних доказів того, що в спірний період з 1 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивач був зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
У позовній заяві позивач зазначає, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з червня 2016 року по травень 2024 року.
Проте наведене спростовується, зокрема витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2020 № 118, відповідно до якого позивач прибув з іншої Військової частини.
Відповідно до п. 1.9 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329, було передбачено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.
Аналогічні приписи наведені в Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197
Отже, Військовою частиною НОМЕР_1 не було допущено протиправних рішень, дій або бездіяльності в спірних у цій справі правовідносинах, оскільки судом не встановлено обставин проходження позивачем військової служби в періоді з 1 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року у ВЧ НОМЕР_1 .
Суд вважає, що позивач, який має військове звання підполковника, добре обізнаний про певні військові частини, в яких він проходив військову службу.
Також суд ураховує, що відзив на позовну заяву був отриманий позивачем 17.06.2025 в Електронному кабінеті Електронного суду.
Проте позивач не надав жодних клопотань, заяв, згод, уточнень тощо щодо належного відповідача у справі.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Указане не позбавляє позивача права заявити вимоги до належного відповідача.
Суд звертає увагу на те, що в рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Повне рішення суду складено 5 вересня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков