05 вересня 2025 рокуСправа № 160/16075/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача Дяченком Олексієм Володимировичем, у якій позивач просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 до 28.02.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 81424,63 гривень з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 у фіксованій величині 4004,87 гривень на місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4004,87 гривень на місяць за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 в сумі 154659,80 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 у період з 12.10.2013 до 16.05.2021 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У період з 01.12.2015 до 16.05.2021 відповідачем не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація його грошового забезпечення. 02.06.2021 позивач надіслав до військової частини НОМЕР_1 заяву про виплату індексації грошового забезпечення, у відповідь на яку відповідач повідомив, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення не було. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 160/15085/21 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення. Однак, індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 16.05.2021 відповідач виплатив не в повному розмірі, оскільки у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 як місяці, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базові місяці) для розрахунку індексації грошового забезпечення, застосував грудень 2015 року та січень 2016 року замість січня 2008 року як це передбачено законодавством, а за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 не виплатив індексацію у фіксованій величині 4004,87 грн на місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Під час розгляду справи № 160/15085/21 питання правильності встановлення місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 та індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, починаючи з 01.03.2018, судом не досліджувалися. Тому позивач вважає, що має право на звернення до адміністративного суду з новим адміністративним позовом. Грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 8406,20 грн, за березень 2018 року - 8864,48 грн. Тобто його грошове забезпечення у березні 2018 року підвищилося на 458,28 грн. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується таким чином: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. х 253,30% / 100 = 4463,15 грн). Згідно з абзацем 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу: 4463,15 грн - 458,28 грн = 4004,87 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2022 зазначену справу передано на розгляд судді Юркова Е.О.
Ухвалою від 19.10.2022 відкрито провадження у справі № 160/16075/22, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано докази у відповідача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було залишено без задоволення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 в адміністративній справі № 160/16075/22 скасовано в частині відмови в задоволенні позову за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно і в цій частині позов задоволено частково; визнано дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно, протиправними; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06.12.2023 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі № 160/16075/22 скасовано, справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
28.12.2023 зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 передана на розгляд судді Рянській В.В.
Ухвалою від 02.01.2024 прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, у тому числі відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, витребувано у військової частини НОМЕР_1 : належним чином засвідчену копію картки особового рахунку позивача за 2018 рік; довідку про розмір нарахованої та виплаченої позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 16.05.2021 із зазначенням місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців); довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 16.05.2021, із зазначенням складових грошового забезпечення, постановлено надати суду витребувані докази у строк для подання відзиву.
15.01.2024 до суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 , у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, вказав, що ОСОБА_1 раніше звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 16.05.2021. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 160/15085/21 було частково задоволено позов ОСОБА_1 . На виконання зазначеного рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено індексацію грошового забезпечення позивачу. Відповідач зазначає, що позовні вимоги та їх підстави у справі № 160/15085/21 і даній справі є тотожними, зміна числового значення індексації, на отриманні якої наполягає позивач, та частково змінене текстуальне викладення предмету позову, не змінює суті позовних вимог. Відповідач також вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, оскільки з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.05.2021 № 102 про виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення позивач був ознайомлений у день його видачі. У витягу з наказу було зазначено всі види та розміри належних позивачу грошових виплат. На момент виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивач погодився з проведеним розрахунком усіх здійснених йому виплат. Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску не подав. Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 7 роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 у зв'язку з внесенням змін до Порядку № 1078, індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення. Роз'ясненнями директора Департаменту фінансів від 26.03.2018 № 248/1485 підтверджено, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 - лютому 2018 року у Міноборони не було. Відповідно до роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 24.09.2018 № 248/8294 щодо індексації грошового забезпечення за 2016-2017 роки та листа Мінсоцполітики № 220/5140 за № 04.07.2017 проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Вищезазначений порядок не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачуються в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Військова частина НОМЕР_1 з незалежних від неї обставин не може виплатити індексацію грошового забезпечення за рахунок інших коштів (заробітної плати працівників, грошового забезпечення військовослужбовців). Підстави для розрахунку індексації за період грудень 2015 року - лютий 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця відсутні, оскільки до 15.12.2015 діяв інший механізм визначення та обчислення індексації. Відповідно до Постанови № 1013 та Порядку № 1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції. Для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку № 1078. У зв'язку зі збільшенням посадових окладів за посадами військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для всіх військовослужбовців обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється виходячи з березня 2018 року як базового місяця. Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції після 01.12.2015) підстави для нарахування індексації після зміни тарифних окладів 01.03.2018 з урахуванням індексів інфляції, оприлюднених Держстатом, виникли для позивача лише в грудні 2018 року. Позивачу було нараховано та виплачено військовою частиною НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 до 16.05.2021. У грудні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн, у зв'язку з чим індексації підлягало грошове забезпечення в саме в цьому розмірі. Сума, що перевищує цю межу, не індексується, оскільки грошове забезпечення індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (пункт 4 Порядку № 1078). Доводи позивача про те, що починаючи з 01.03.2018 йому належить виплата фіксованої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 4004,87 грн, є необґрунтованими. Позовні вимоги щодо застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок № 1078 у період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року до 16 травня 2021 року) не містили такого поняття як «фіксована сума індексації» («індексація - різниця»). Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку № 1078, однак лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року. Розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становив 458,28 грн, що є більшим за суму можливої індексації, тому підстави для нарахування і виплати індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби відсутні. Військовою частиною НОМЕР_1 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 проводились відповідно до Порядку № 1078, з урахуванням вимог пункту 5 Порядку № 1078 та постанови Кабінету Міністрів України № 704. Разом із відзивом було надано витребувані судом докази.
Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.09.2016.
Згідно із записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 , виданому 16.11.1994, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 12.10.2013 до 16.05.2021.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 160/15085/21, що набрало законної сили 25.04.2022, було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 до 16.05.2021; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 16.05.2021 відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Як встановлено судом у зазначеному рішенні, 31.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 грн з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4004,87 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4004,87 грн за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 в сумі 154659,80 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Позовні вимоги у справі № 160/15085/21 було обґрунтовано тим, що у період з 12.10.2013 до 16.05.2021 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 та був зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 . У період проходження служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалось не в повному обсязі, а саме у період з 01.12.2015 до 16.05.2021 не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом на день подання позову. 02.06.2021 позивач звернувся до військової частин НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення. Однак, військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено позивачу про те, що для виплати індексації в січні 2016 року - лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося. Механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення немає. Проте, станом на день призупинення виплати позивачу індексації грошового забезпечення дію Закону № 1282-ХІІ та постанови КМУ № 1078 не було призупинено. На переконання позивача, відповідачем безпідставно було призупинено виплату індексації грошового забезпечення. Крім того, за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 відповідачем порушено вимоги Порядку № 1078, оскільки не виплачувалась щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення у розмірі 4004,87 грн. Єдиним визначеним законодавцем методом визначення чи належить позивачу фіксована індексація грошового забезпечення у березні 2018 року є визначення суми, яка належить позивачу до виплати із застосуванням базового місяця «січень 2018» за виключенням суми збільшення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року у порівняні з лютим 2018 року.
У рішенні від 22.11.2021 у справі № 160/15085/21 судом було встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2021 № 102 прапорщика ОСОБА_1 , командира відділення спеціального зв'язку взводу зв'язку військової частини НОМЕР_4 звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27 квітня 2021 року № 10-РС на підставі пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 04 квітня 2006 року № 3597-ІУ з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту), з 16.05.2021 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні від 22.11.2021 у справі № 160/15085/21 суд зазначив, що оскільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства та відповідачем така індексація не нарахована та не виплачена, отже відмова відповідача у проведенні таких дій з підстав відсутності фінансових ресурсів бюджетів, є протиправною. Щодо позовних вимог в частині застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, суд дійшов висновку, що визначення базового місяця належить до виключної компетентності відповідача і суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування індексації та здійснення його розрахунку, оскільки відповідно до законодавства обчислення таких сум належить до відання компетентних структур, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з довідками та карткою особового рахунку, виданими 11.01.2024 військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було нараховано індексацію у таких сумах:
1) грудень 2015 року - 222,56 грн;
2) грудень 2018 року - 71,08 грн;
3) 2019 рік: січень, лютий - по 71,08 грн, березень-червень - по 134,47 грн, липень-жовтень, грудень - по 206,72 грн;
4) 2020 рік: січень-липень - по 216,51 грн, серпень-грудень - по 226,29 грн;
5) 2021 рік: січень - 233,81 грн, лютий-квітень - по 331,42 грн, травень - 629,82 грн.
За 2016-2017 рр., січень-листопад 2018 року та листопад 2019 року індексація ОСОБА_1 не нараховувалася.
Суд зазначає про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, у зв'язку з тим, що є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так, застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше (постанова Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 809/487/18).
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються нетотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі (постанова Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16).
Таким чином, правовою підставою закриття провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов:
- тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають);
- наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи.
Відсутність у вказаному переліку рішення суду, як різновиду судового рішення, не розглядається судом як вирішальне, оскільки відсутність вказаного процесуального документу у переліку, є фактично недоліком процесуального закону, оскільки рішення суду виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається постановлення іншого рішення суду, а неможливість повторного розгляду тотожного спору підтверджується правилом пункту 2 частини першої статті 170 КАС України щодо підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Отже, важливим є вирішення питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вказаних вище умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
Так, суд першої інстанції у рішенні від 22.11.2021 у справі № 160/15085/21 дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 до 16.05.2021, та частково задовольняючи позовні вимоги вказав, що питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації належить до повноважень відповідача.
Отже, у справі № 160/15085/21 вирішено питання про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді, при цьому судом визначення розміру індексації грошового забезпечення не здійснювалося.
Предметом позову у цій справі є неправомірність застосування відповідачем при обчисленні індексації позивача за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 грудня 2015 року та січня 2016 року, а також питання щодо неврахування відповідачем вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 до 16.05.2021.
Вказане не було предметом правової оцінки судом у справі 160/15085/21, судом не здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, у якому відбулося підвищення розміру грошового доходу позивача.
Щодо строку звернення до суду з цим адміністративним позовом суд зазначає таке.
Частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 18.07.2022 (до внесення змін Законом № 2352-IX від 01.07.2022), було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 набрав чинності Закон № 2352-IX від 01.07.2022, яким частини першу і другу вказаної статті викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до пункту 1 глави ХІХ КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) на території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Даний адміністративний позов подано представником позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 13.10.2022.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі № 140/2168/23 вказав, що відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, які, відповідно, є складовою заробітної плати.
До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Спір щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Беручи до уваги спірний період, за який позивач просить здійснити нарахування і виплату індексації грошового забезпечення (з 01.12.2015 до 16.05.2021), позивачем не пропущено строк звернення до суду з адміністративними позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XІІ (далі Закон № 2011-XІІ).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною третьою статті 3 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII):
- індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
- поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення) (частина перша статті 2 Закону № 1282-XII).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина шоста статті 2 Закону № 1282-XII).
Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII в редакції до 01.01.2016: індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, а з 01.01.1016 - 103 відсотка.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 282-XII).
Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи (стаття 10 Закону № 1282-XII).
Спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку (стаття 16 Закону № 1282-XII).
Підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013 (застосовується з 01.12.2015, далі Постанова № 1013) установлено у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах установ, закладів та організацій, у тому числі за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій, посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників підвищуються відповідно до збільшення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298, з встановленням з 01.12.2015 у штатному розписі посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
Згідно з пунктом 3 Постанови № 1013:
- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;
- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Керівникам установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери та органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів забезпечити внесення змін до штатного розпису установ, закладів та організацій, відповідних органів з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) (пунктом 4 Постанови № 1013).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1 Порядку № 1078, в редакції чинній з 01.01.2016).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078;
- індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення;
- оплата праці, у тому числі грошове забезпечення, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
- частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає;
- сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків;
- у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078:
- в редакції з 01.12.2015: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
- в редакції Постанови № 141 від 28.02.2018: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий пункту 5 Порядку № 1078).
Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку № 1078:
- в редакції з 01.12.2015: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу;
- в редакції Постанови № 141 від 28.02.2018: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий пункту 5 Порядку № 1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078).
Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (пункт 10-2 Порядку № 1078 в редакції з 01.12.2015).
Внаслідок змін, запроваджених Постановою № 1013: з 01.12.2015 діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу (службу); Порядок № 1078 не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищуються тарифна ставка (оклад).
Отже, з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
Не застосування в подальшому терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком з наступного місяця.
Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
З аналізу Постанови № 1013, у взаємозв'язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, вбачається, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
При цьому, посадові оклади військовослужбовців встановлюються постановами Кабінету Міністрів України.
На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, суд дійшов висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018.
Застосування наведених норм права відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку № 1078 при вирішенні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
У постанові від 06.12.2023 у справі, що розглядається, Верховний Суд зазначив, що від січня 2008 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися аж до березня 2018 року, що відбулося на підставі Постанови № 704. Таким чином, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008 року, який і має застосовуватися для розрахунку позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Водночас повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 не були дискреційними, оскільки нормами цього Порядку встановлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101 відсоток - по 01 січня 2016 року та в розмірі 103 відсотки - з 01 січня 2016 року, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року був січень 2008 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час нарахування індексації грошового забезпечення позивачу помилково не було визначено січень 2008 року місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно без урахування базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на те, що в межах спірних правовідносин відповідачем нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року ще не проведена, а у суду відсутні підстави вважати, що, проводячи нарахування та виплату зазначеної індексації грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду у цій справі, відповідач безпідставно зменшить розмір такої індексації, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити доплату конкретно визначеної суми індексації грошового забезпечення за вказаний період є передчасними та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 16.05.2021 суд зазначає таке.
Згідно з виданою 11.01.2024 за вих. № 225/56/28-фс військовою частиною НОМЕР_1 карткою особового рахунку ОСОБА_1 з 01.01.2018 до 31.12.2018 позивачу за січень 2018 року нараховано грошове забезпечення в сумі 8436,60 грн (у тому числі посадовий оклад 760,00 грн), за лютий 2018 року - 8406,20 грн (у тому числі посадовий оклад 760,00 грн), за березень 2018 року - 8864,48 грн (у тому числі посадовий оклад 760,00 грн), за квітень 2018 року - 9180,02 грн (у тому числі посадовий оклад 3260,00 грн).
Вказані суми грошового забезпечення віповідають зазначеним у довідці про доходи ОСОБА_2 за 2018 рік, виданій військовою частиною НОМЕР_1 25.06.2021 за № 225/56/652/фс.
Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
З урахуванням наведених положень Порядку можна дійти висновку, що в картці особового рахунку позивача зазначено розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року, виплаченого у березні 2018 року в сумі 8864,48 грн, та розмір грошового забезпечення за березень 2018 року, виплаченого у квітні 2018 року в сумі 9180,02 грн.
Посадовий оклад позивача змінився в березні 2018 року (3260,00 грн у порівнянні з 760,00 грн) на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Тобто, базовим місяцем індексації з 01.03.2018 є березень 2018 року, що не є спірним у межах цієї справи.
Відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.
У даний період спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно до абз. 3, 4, 5 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З системного аналізу вказаних норм права можна дійти висновку, що не нараховується індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перевищує суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.
Отже, для з'ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року згідно з абзацами 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
Як встановлено з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 8864,48 грн (оклад за військовим званням 60,00 грн, посадовий оклад - 760,00 грн, надбавка за вислугу років 287,00 грн, надбавка за таємність - 76,00 грн, надбавка за кваліфікацію - 38,00 грн, НВОВЗ 50% - 553,50 грн, премія - 3708,80 грн, б/ч - 91,20 грн, щомісячна додаткова винагорода - 3289,98 грн).
Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 9180,02 грн (оклад за військовим званням 950,00 грн, посадовий оклад - 3260,00 грн, надбавка за вислугу років 1894,50 грн, надбавка за таємність - 326,00 грн, надбавка за кваліфікацію - 97,80 грн, НВОВЗ 50% - 732,54 грн, премія - 1916,88 грн, перерахунок - 2,30 грн).
Отже розмір грошового забезпечення позивача у березні 2018 року збільшився на 315,54 грн.
У березні 2018 року прожитковий мінімум становив 1762 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .
Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (1762 грн х 253,30 / 100 = 4463,15 грн).
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року має розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 315,54 грн = 4147,61 грн.
Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року в справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року в справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року в справі № 420/11424/21, від 12 квітня 2023 року в справі № 560/13302/21, від 20 квітня 2023 року в справі № 320/8554/21, від 03 травня 2023 року в справі № 160/10790/22, від 22 червня 2023 року в справі № 520/6243/22, від 27 липня 2023 року в справі № 160/12028/22, від 28 серпня 2023 року в справі № 420/17338/22, від 26 вересня 2023 року в справі № 200/4531/22, від 27 вересня 2023 року в справі № 420/23176/21, від 09 листопада 2023 року в справах № 420/3131/22, № 420/4325/23, від 30 листопада 2023 року в справі № 420/616/23 .
Зважаючи на те, що відповідачем у період з 01.03.2018 до 16.05.2021 включно нарахування та виплата суми індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 не здійснювалась, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у сумі 4147,61 грн.
Водночас, суд враховує те, що оскільки в межах спірних правовідносин відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4147,61 грн, а у суду відсутні підстави вважати, що на виконання рішення суду у цій справі відповідач безпідставно зменшить загальний розмір такої індексації, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити доплату конкретно визначеної суми індексації грошового забезпечення за вказаний період є передчасними та задоволенню не підлягають.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.
Відповідно до п.п. 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, докази понесення ним інших судових витрат у справі відсутні, у зв'язку з чим розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно без урахування базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунокта виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахуваннята виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 16.05.2021 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у сумі 4147,61 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .
Повний текст рішення складено 05.09.2025.
Суддя В.В. Рянська