03 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2870/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, відповідно до якого просить:
1) визнати протиправним дії Департаменту соціальної та ветеранської політики щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі;
2) зобов'язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради призначити ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виплату допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі;
3) зобов'язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , допомогу на проживання як внутрішньо переміщеній особі з 01.03.2024.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відмова відповідача у призначенні та виплаті допомоги на проживання йому, як внутрішньо переміщеній особі, є протиправною, оскільки право на її отримання передбачено Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 (далі - Порядок №332).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що позивач та її діти не мають права на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Порядку №332, оскільки згідно з єдиною базою обліку внутрішньо переміщених осіб Міністерства соціальної політики, позивач та її діти перебувають на обліку, як внутрішньо переміщені особи з 09.06.2016, 18.12.2018 та 10.08.2023 відповідно і повторного переміщення не здійснювала.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 отримала довідку про взяття на облік, як внутрішньо переміщену особу від 09.06.2016 №764-5000001186.
ОСОБА_2 отримала довідку про взяття на облік, як внутрішньо переміщену особу від 19.12.2018 №764-5000001216.
ОСОБА_3 отримала довідку про взяття на облік, як внутрішньо переміщену особу від 10.08.2023 №764-5002903015.
Так, позивач звернулася до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради із заявою про надання допомоги на проживання їй та її дітям - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку №332.
Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради листом №11.2-8.6/3143/2024 від 22.03.2024 відмовив у призначенні допомоги у зв'язку із тим, що позивач та її діти повторного переміщення не здійснювали.
Вважаючи відмову у виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі протиправною, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів та прав і інтересів свого сина, звернувся із цим позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до п. 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Пунктом 2 Порядку №332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204.
Згідно з п. 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
З матеріалів справи слідує, що позивач та її діти до 24.02.2022 обліковувалися за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_1 .
Відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р «Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в пункті 2 Порядку № 332: Волинська область; Дніпропетровська область; Донецька область; Житомирська область; Запорізька область; Київська область; м. Київ; Луганська область; Миколаївська область; Одеська область; Сумська область; Харківська область; Херсонська область; Чернігівська область входили до відповідного переліку.
Зазначене свідчить про те, що позивач та її діти станом на 24.02.2022 обліковувалися на території, що включена до відповідного переліку територій, на яких ведуться бойові дії.
Зі змісту відмови Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради вбачається, що підставою відмови у призначенні та нарахуванні позивачу допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі фактично слугувало те, що в період з 24.02.2022 позивачі повторно не переміщались у Порядку №509 з міста Луцька.
У той же час, суд зазначає, що положеннями Порядку №332 не передбачено такої підстави для відмови у призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, як відсутність нового (повторного) переміщення.
Положеннями п. 3 Порядку №332 передбачено заборону лише на призначення та надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку.
З огляду на викладене, з урахуванням перебування позивачів станом на 24.02.2022 на обліку, як внутрішньо переміщених осіб у регіоні, що включений до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку №332, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення та нарахування допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі відповідно до Порядку №332.
За наведених обставин, відмовляючи у призначенні допомоги на проживання відповідач діяв протиправно.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №160/12308/22.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним дії Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у призначенні виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі.
Зобов'язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради надати допомогу ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.03.2024 на проживання внутрішньо переміщеній особі, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачі:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 03191963).
Суддя Ф.А. Волдінер