іменем України
Справа №377/601/25
Провадження №2-а/377/14/25
04 вересня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції, Департамента патрульної поліції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, поліцейський взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції рядовий поліції Скляренко Ярослав Дмитрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025,
03 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції, посилаючись на статті 22, 33, 213, 222, 247, 251, 255, 257, 268, 277-280 КУпАП, статтю 286 КАС України, просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на Панченка Олександра Івановича по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 16 травня 2025 року поліцейський взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області Департамента патрульної поліції рядовий поліції Скляренко Я.Д. виніс постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП за порушення вимог п.8.7.3 «ґ» Правил дорожнього руху України - здійснення руху на заборонений жовтий сигнал світлофора. Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки винесена вона з порушенням вимог чинного законодавства.
Позивач зазначає, що 16 травня 2025 року, керуючи автомобілем ГАЗ 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , він рухався по проспекту Миру міста Чернігова на зелений миготливий сигнал світлофора з дозволеною швидкістю та, враховуючи дорожню обстановку ( накрапував дощ і мокре дорожнє покриття), щоб не вдаватися до різкого гальмування, що забороняється п.п. «г» п.12.9 ПДР України, закінчив маневр, повертаючи на проспект Перемоги, та зупинився на стоп-лінії ( місце зупинки передбачено п.8.10. ПДР України) додаткового світлофору на перехресті проспектів. В момент перетину стоп-лінії основного світлофора ввімкнувся жовтий сигнал світлофора, тому рух транспортних засобів проспектом Перемоги був заборонений та для забезпечення безпеки дорожнього руху дозволено закінчити маневр.
Вважає свої дії під час проїзду регульованого перехрестя такими, що виконані із забезпеченням безпеки дорожнього руху та відповідають вимогам п. 8.11. та п.п. «г» п. 12. 9 ПДР України. Звертає увагу на те, що згідно п. 8.11. ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору, не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, та водієві забороняється різко гальмувати ( крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді) відповідно.
Вказує, що після зупинки на стоп-лінії на червоний сигнал світлофора на проспекті Перемоги за ним зупинився службовий автомобіль поліції ( без ввімкнених проблискових маячків), який перед цим зупинився в середньому ряду на проспекті Миру. Після ввімкнення зеленого сигналу світлофору та початку ним руху по проспекту Перемоги його зупинили поліцейські на вказаному службовому автомобілі, ввімкнувши після відновлення руху проблискові маячки з вимогою зупинки. Рядовий поліції ОСОБА_2 , який керував службовим автомобілем поліції, повідомив йому про порушення ПДР України, на що він заперечив.
Стверджує, що поліцейський не довів порушення ним вимог п.8.11. ПДР України; не склав протокол про адміністративне правопорушення, не зважаючи на його заяву про оскарження дій поліцейського; не ознайомив його з матеріалами справи та доказами про порушення правил дорожнього руху; не вручив йому документів, які передбачені законодавством при розгляді справи про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; наклав адміністративне стягнення у виді штрафу без урахування положень статті 24 КУпАП.
Оскільки рядовий поліції Скляренко Я.Д. не виконав законодавчо встановлену процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та службовий документ, наданий для підпису, не відповідав вимогам КУпАП про порядок складання, змісту та оформлення документу про адміністративні правопорушення, він відмовився його підписувати. Вважає, що рядовий поліції Скляренко Я.Д. перевищив службові повноваження, оскільки не є посадовою особою органів Національної поліції України, його функціональні обов'язки не передбачають здійснення організаційно-розпорядчих функцій, він не наділений повноваженнями одноосібно, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і накладати адміністративні стягнення.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 на його адресу не надходили. За його заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 т.в.о. начальника УПП в Чернігівській області прийняв рішення щодо залишення вказаної постанови без змін, з яким позивач не згоден ( а.с. 1-21).
Ухвалою судді від 08 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Залучено до участі у справі другого відповідача Департамент патрульної поліції та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, поліцейського взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області Департамента патрульної поліції рядового поліції Скляренка Ярослава Дмитровича. Судове засідання у справі призначено на 17 липня 2025 року ( а.с. 40-43).
14 липня 2025 року від другого відповідача Департамента патрульної поліції через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що 16 травня 2025 року, об 11 год 28 хв, в місті Чернігові, по проспекту Миру, 28, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив вимоги п.п. «ґ» п. 8.7.3. ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, що тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Скляренко Ярослав Дмитрович є уповноваженим працівником підрозділу патрульної поліції, проходить службу на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП, має звання рядовий поліції, тому відповідно до статті 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за частиною другою статті 122 КУпАП. Виявивши порушення Правил дорожнього руху України, поліцейський вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи, виніс відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 4743447 від 16.05.2025 за адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, з накладенням штрафу в розмірі 510 грн. Доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є відеозапис з відеореєстратора, з якого вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом ГАЗ 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя на заборонний «жовтий» сигнал світлофору, що є порушенням вимог п.п. «ґ» п. 8.7.3. ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 122 КУпАП. Зазначене є достатньою і належною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення. Поліцейський дотримався передбаченої законодавством процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивачу було повідомлено про суть вчиненого ним правопорушення. До початку винесення оскаржуваної постанови поліцейський ознайомив позивача з правами, якими користується особа, стосовно якої проводився розгляд справи, та жодним чином не перешкоджав ОСОБА_1 у реалізації прав ( а.с. 56-61).
17 липня 2025 року справу знято з розгляду, судове засідання призначено на 04 вересня 2025 року.
22 липня 2025 року від позивача ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надійшла відповідь на відзив, яку суд не бере до уваги, оскільки відповідно до положень частини першої статті 269 КАС України у справах, визначених, зокрема статтею 286 КАС України, тобто у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
У період з 05.08.2025 по 01.09.2025 головуюча суддя Бабич Н.С. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці.
02 вересня 2025 року на електронну адресу суду від позивача ОСОБА_1 , підписане ЕЦП, надійшло клопотання про доповнення до позовної заяви, в якому він, посилаючись на статті 44, 166,167 КАС України, просив доповнити прохальну частину позовної заяви додатковим пунктом, а саме: «Визнати протиправним та скасувати рішення т.в.о. начальника УПП в Чернігівській області ДПП майора поліції Кургана М.А. щодо залишення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 без змін, а скаргу без задоволення» ( а.с. 97-98).
Ухвалою суду від 04 вересня 2025 року клопотання про доповнення до позовної заяви повернуто позивачу без розгляду ( а.с.100-102).
Крім того, 02 вересня 2025 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025. У клопотанні позивач просить поновити строк оскарження вказаної постанови, посилаючись на те, що поліцейський не вручив йому документів, які передбачені законодавством при розгляді справи про адміністративні правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення стягнення за адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 на його адресу до теперішнього часу не надходили ( а.с.94-95).
У призначене судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому статтями 124-129, 268 КАС України .
Від позивача через канцелярію суду надійшла заява, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав ( а.с. 81).
Від відповідача Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, поліцейського взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області Департамента патрульної поліції рядового поліції Скляренка Я.Д. заяви про розгляд справи без участі не надходили.
У поданому відзиві на позовну заяву представник другого відповідача Департамента патрульної поліції Сіндєєв В.В. просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов такого висновку.
Суд встановив, що 16 травня 2025 року поліцейський взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області Департамента патрульної поліції рядовий поліції Скляренко Ярослав Дмитрович виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447, від отримання копії якої ОСОБА_1 відмовився, про що свідчить відповідний запис про відмову від підпису (а.с. 65,66).
У постанові вказано, що 16 травня 2025 року, об 11 годині 28 хвилин, у м. Чернігів, по проспекту Миру, 28, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.п. «ґ» п. 8.7.3. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП.
Позивач звертався до Департамента патрульної поліції зі скаргою на постанову про стягнення штрафу за адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447 та просив її скасувати ( а.с. 29-32).
Рішенням т.в.о. начальника Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції майора поліції Кургана М.А. від 27 травня 2025 року постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Вказане рішення направлено ОСОБА_1 супровідним листом від 27.05.2025 № П-8552/оз/1-214387/41/22/02-2025 рекомендованим поштовим відправленням, яке він отримав 12.06.2025 ( а.с. 22-28).
Не погодившись з постановою серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 та вказаним рішенням за результатами розгляду його скарги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір згідно із встановленими обставинами справи та відповідними їм правовідносинами, суд виходить з такого.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 вказаного Закону передбачено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (зокрема, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями), згідно з пунктом 1.9. яких особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3. ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху повинні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, позивач, керуючи транспортним засобом ГАЗ 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.п. «ґ» п. 8.7.3.ПДР України.
Відповідно до п.п. «ґ» п.8.7.3. ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Згідно з п.8.10. ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12. (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69. «STOP», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Пунктом 8.11. ПДР України передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10. цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.
За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз викладених правових норм свідчить, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні статті 251 КУпАП
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно, стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
З урахуванням того, що позивачу ставиться у вину порушення п.п. «ґ» п. 8.7.3. ПДР України, тобто порушення проїзду перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, то матеріали справи повинні містити докази на підтвердження зазначених обставин.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною першою статті 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Таким чином, фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним в постанові від 31.07.2018 у справі № 712/5675/17.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, другим відповідачем до поданого відзиву на позовну заяву надано диск із відеозаписами з нагрудної боді -камери поліцейського.
З переглянутого відеозапису з нагрудної боді -камери поліцейського видно, як 16 травня 2025 року об 11 год 28 хв автомобіль ГАЗ 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора, після чого був зупинений працівниками поліції.
З відеозапису вбачається, що зелений сигнал світлофора почав мигати ще до того, як автомобіль марки ГАЗ 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , наблизився до перехрестя, а потім змінив колір на жовтий. Водночас, водій вказаного автомобіля не зупинився та здійснив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора.
Таким чином, на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, другим відповідачем надано відеозапис, на якому зафіксовано порушення позивачем п.п. «ґ» п. 8.7.3. ПДР України, що відображено в оскаржуваній постанові серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025.
Суд звертає увагу, що позивач зобов'язаний був на мигаючому зеленому сигналі світлофору зменшити швидкість, оскільки зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух, та здійснити повільне гальмування і зупинитися на жовтий сигнал світлофору, щоб уникнути можливого зіткнення з іншими учасниками дорожнього руху, чого здійснено не було, а вчинено маневр повороту без зменшення швидкості.
За результатами дослідження зазначеного відеозапису суд дійшов висновку про його відповідність як доказу критеріям належності, допустимості та достовірності, визначеним статтями 72-74 КАС України.
Посилання позивача на те, що накрапав дощ і було мокре дорожнє покриття, та щоб не вдаватися до різкого гальмування, він закінчив маневр, повертаючи на проспект Перемоги, та зупинився на стоп- лінії додаткового світлофору на перехресті проспектів, суд оцінює критично, оскільки зазначене спростовується вказаним вище відеозаписом. Більш того, суд вважає, що такі доводи позивача є наміром уникнути адміністративної відповідальності, а в матеріалах справи відсутні докази наявності виняткових обставин, які б надавали позивачу право здійснити такий проїзд.
Таким чином, адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, підтверджується належними та допустимими доказами, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача за вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Тобто, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України.
Вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
Відтак, суд вважає встановленими ті обставини, що ОСОБА_1 , 16 травня 2025 року, об 11 годині 28 хвилин, у м. Чернігів, по проспект Миру, 28, керуючи транспортним засобом ГАЗ 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.п. «ґ» п. 8.7.3. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 ( далі- Інструкція № 1408/27853)
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділу І Інструкції № 1408/27853).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції № 1408/27853 визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції № 1408/27853 постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев'ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1408/27853, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною другою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу ( частина п'ята статті 258 КУпАП).
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву (частина дев'ята статті 258 КУпАП).
Аналіз вказаних норм КУпАП та Інструкції 1408/27853 свідчить, що поліцейський взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області Департамента патрульної поліції рядовий поліції Скляренко Я.Д. під час винесення спірної постанови мав право не складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, відтак доводи позивача, які зводяться до необхідності складення поліцейським такого протоколу суд вважає необґрунтованими з наведених вище підстав.
Як зазначено у частині другій статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу ( частина друга статті 283 КУпАП).
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( частина десята статті 258 КУпАП).
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 відповідає вимогам статті 283 КУпАП, зокрема, містить відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); формулювання суті правопорушення, яке відповідає диспозиції частини другої статті 122 КУпАП, технічний засіб, яким здійснено відеозапис ( портативний відеореєстратор 474399, запис 70 маі); розмір штрафу відповідно до санкції частини другої статті 122 КУпАП.
Доводи позивача про те, що рядовий поліції Скляренко Я.Д. не ознайомив його з матеріалами справи та доказами про порушення правил дорожнього руху не є підставами для скасування вказаної постанови, оскільки не свідчать про порушення права позивача на захист, з огляду на те, що останній скористався своїм правом на її оскарження як в адміністративному порядку так і в судовому, тому мав можливість реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи.
Інші доводи позивача, викладені у позовній заяві, не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, і не є підставами для скасування оскаржуваної постанови.
За встановлених у справі обставин та з урахуванням того, що факт порушення позивачем п.п. «ґ» п.8.7.3 ПДР України підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена поліцейським взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області Департамента патрульної поліції рядовим поліції Скляренком Я.Д. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам статей 283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції частини другої статті 122 КУпАП.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 суд зазначає таке.
У постанові серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 у відповідній графі про отримання її копії міститься запис про відмову від підпису про отримання постанови. Позивач також підтвердив, що відмовився від підпису наданого йому службового документу.
Як зазначає позивач у клопотанні про поновлення строку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025, вказана постанова на його адресу до теперішнього часу не надійшла. Позивач знайшов інформацію про накладення на нього стягнення за порушення правил дорожнього руху на сайті proizd.ua та згідно з нею направив скаргу до Департамента патрульної поліції, після розгляду якої постанова йому також не була направлена.
Доказів отримання позивачем спірної постанови матеріали справи не містять і другим відповідачем Департаментом патрульної поліції суду не надано.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частиною другою статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За змістом частини першої статті 123, частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом є поважними, оскільки позивач стверджує, що не отримував оскаржувану постанову, відповідач Департамент патрульної поліції цих обставин не спростував, а сама оскаржувана постанова не містить відомостей про вручення її копії правопорушнику та протилежного судом не встановлено.
Тому клопотання позивача про поновлення строку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025 підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оскільки суд під час розгляду справи не встановив підстав для скасування постанови серії ЕНА №4743447 від 16 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної поліцейським взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області Департамента патрульної поліції рядовим поліції Скляренком Я.Д., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 гривень, то вказану постанову слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
У зв'язку із залишенням позовної заяви без задоволення понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 121, 243-246, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4743447 від 16.05.2025.
Постанову серії ЕНА №4743447 від 16 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області Департамента патрульної поліції рядовим поліції Скляренком Ярославом Дмитровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 гривень залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції, місцезнаходження: Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Громадська, будинок 66.
Другий відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3.
Третя особа - поліцейський взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області Департамента патрульної поліції рядовий поліції Скляренко Ярослав Дмитрович, місцезнаходження: Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Громадська, 66.
Суддя Н. С. Бабич