05 вересня 2025 р. Справа № 440/1438/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2025, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, повний текст складено 15.04.25 по справі № 440/1438/25
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення коштів
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, а саме просить:
- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37959255, ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава, р/р UA988999980313000106000016719, код 21081100, отримувач платежу ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава, призначення платежу - оплата штрафу) штраф у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок,
- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37959255, ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава, р/р UA988999980313000106000016719, код 21081100, отримувач платежу ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава, призначення платежу - оплата штрафу) штраф у розмірі 5083,00 (п'ять тисяч вісімдесят три) гривні 00 копійок.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 відмовлено у задоволенні позовних вимог Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції . подало апеляційну скаргу , вважає , що судом першої інстанції не у повній мірі з'ясовані обставини, які мають значення для справи № 440/1438/25, а ті обставини, які суд вважає встановленими, не є доведені. Отже, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 440/1438/25 є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства . Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі . просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 440/1438/25, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів.
ОСОБА_1 надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що під час виконання повноважень по контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області встановлені порушення законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ч. 1 ст. 6 Закону № 270/96-ВР та ст. 16 Закону № 270/96-ВР
За наслідком виявлених порушень відповідачем положень рекламного законодавства, посадовими особами позивача складений протокол про порушення законодавства про рекламу від 11.10.2024 № 164 (далі - протокол) та на його підставі прийняте рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу № 164.
Позивач направив рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) супровідний лист від 11.10.2024 № вих-01-27/07.1/5329 з повідомленням про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до трекінгу поштового відправлення лист не отриманий відповідачем та повернутий у зв'язку із закінченням терміну зберігання від 30.10.2024.
Додатково вимога від 11.10.2024 направлена відповідачу месенджером “Viber» за номером телефону НОМЕР_2 та в телефонному режимі повідомлено фізичній особі суть справи.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області додатково направлений супровідний лист від 29.10.2024 № Вих-01-27/07.1/5588 керівнику Решетилівського міського будинку культури - ОСОБА_2 з вимогою надання наступної інформації:
- хто з суб'єктів господарювання чи будь-яких інших фізичних осіб розмістив вказаний рекламний засіб на фасаді приміщення будинку культури;
- чи погоджували з Решетилівським міським будинком культури дозвільну документацію на розміщення зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_2 , з будь-якими суб'єктами господарювання чи фізичними особами ;
- чи укладались договори чи інші документи щодо користування місця розташування рекламних засобів з ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 ).
Розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 31.10.2024 відбувся без ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 31.10.2024 № 172 встановлено, що на вимогу позивача відповіді не отримані, а запитувані документи у встановлений строк не надані.
Згідно із протоколом, ФОП ОСОБА_1 розміщена зовнішня реклама , яка за своїм змістовим наповненням порушує ч. 1 ст. 6 Закону №270/96-ВР, порушення якої тягне за собою відповідальність та подальше накладення штрафних санкцій, відповідно до позиції позивача.
З огляду на вищевикладене позивачем прийняті наступні рішення:
- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 31.10.2024 №190, яким накладений штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів громадян у сумі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок за неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, визначеної ч. 2 ст. 26 Закону № 270-96/ВР центральному органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень;
- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 31.10.2024 №191, яким накладений штраф у розмірі 299 неоподаткованих мінімумів громадян у сумі 5083,00 (п'ять тисяч вісімдесят три) гривні 00 копійок за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Позивач супровідним листом від 01.11.2024 №вих-01-27/07.1/5670 направив ФОП ОСОБА_1 рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 21.10.2024 №190, №191 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується чеком поштового відправлення та рекомендованим повідомленням № 0600979629378, згідно якого лист не отриманий та у подальшому повернутий за закінченням терміну зберігання від 20.11.2024.
Додатково позивачем направлений супровідний лист №вих-01-27/07.1/5684 від 01.11.2024 голові Решетилівської міської ради - Дядюновій О.А. з вимогою надати наступну інформацію:
- хто з суб'єктів господарювання чи будь-яких інших фізичних осіб розмістив вказаний рекламний засіб на фасаді приміщення будинку культури;
- чи погоджували з Решетилівським міським будинком культури дозвільну документацію на розміщення зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_2 , з будь-якими суб'єктами господарювання чи фізичними особами;
- чи укладались договори чи інші документи щодо користування місця розташування рекламних засобів з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 ).
Відповідно до листа Решетилівської міської ради від 08.11.2024 № Вх-9047-24 відповідач не зверталась до виконавчого комітету Решетилівської міської ради з заявою про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та не отримувала жодних дозвільних документів на її розміщення; договір чи інші документи щодо користування місця розташування рекламного засобу з відповідачем на фасаді приміщення Решетилівського міського будинку культури за адресою: АДРЕСА_2 . не укладалися.
Позивач зазначив, що вчинив усі належні дії для ознайомлення відповідача з рішенням про накладення штрафу, а направлення поштової кореспонденції позивачем здійснювалось належним чином, в свою чергу неотримання листів відповідача, не є порушенням Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області процедури визначеної законом.
Судом також встановлені обставини із матеріалів справи, що ні у протоколі, ні у рішеннях від 31.10.2024 №190, №191 Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, якими визначені порушення та застосована відповідальність за порушення законодавство про рекламу, не зазначений вид контрольного заходу, який здійснювався Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області по відношенню до відповідача.
Також, судом встановлені обставини, що у змісті позовної заяви Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області та доданих доказах не наведені обставини щодо вчинення порушення саме ФОП ОСОБА_1 встановленого у протоколі про порушення законодавства про рекламу від 11.10.2024 № 164, з урахуванням того, що господарська діяльність відповідача припинена із 30.05.2023 і не здійснювалась в момент встановлення порушення, оскільки про такі обставини відомо позивачу, адже до позову доданий відповідний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_3 .
У відомостях міститься інформація для здійснення зв'язку: номер мобільного телефону НОМЕР_2 та адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до відповіді № 1289769 від 14.04.2025 на запит суду (з метою офіційного встановлення обставин справи) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлена обставина припинення державної реєстрації здійснення суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 за записом №2010350060001303623 від 30.05.2023.
Аналогічна інформація про припинення господарської діяльності позивача міститься у витягу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що надані позивачем до позовної заяви.
Враховуючи, що відповідачем не сплачені у добровільному порядку штрафи, позивач звернувся до суду з цим позовом до суду для їх примусового стягнення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що рішення про застосування штрафів винесені позивачем не за наслідками проведення планового або позапланового заходу державного ринкового нагляду, результати якого відображаються у відповідному акті контролю, який у розумінні ст. 72 та 74 КАС України є доказом, що містить інформацію щодо предмета доказування, а внаслідок збирання позивачем інформації про виявлене порушення у спосіб не передбачений законом з порушенням права особи бути обізнаною про здійснюваний захід контролю з правом подання нею відповідних доказів, міркувань та заперечень щодо предмету контролю. Суд першої інстанції констатує, що рішення про застосування штрафів ґрунтуються на доказах, які одержані позивачем з порушенням порядку, встановленого законом, а відтак не можуть визнаватися допустимими доказами у цій справі. Вищенаведене у сукупності свідчить про те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області допустило суттєві процедурні порушення під час здійснення заходу державного контролю та збирання доказів, які не можна вважати формальними. Як наслідок, рішення, на підставі яких стягуються штрафи, є такими, що винесені з порушенням процедури, встановленої законом, що є саме по собі достатнім для висновку про їх протиправність без надання правової оцінки по суті виявленого порушення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
В позовній заяві в якості відповідача зазначено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області штраф у розмірі 1700,00 грн та штраф у розмірі 5083,00 грн.
При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 30.05.2023 за записом №2010350060001303623 припинено державну реєстрацію здійснення суб'єктом підприємницької діяльності-ФОП ОСОБА_1 .
Тобто, на момент подання позову діяльність ФОП ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця припинено.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України).
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч. 5 ст. 48 КАС України).
Згідно з частинами 6, 7 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним.
Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, а також за ініціативою суду.
Аналіз положень ч. 3 ст. 48 КАС України дає підстави для висновку, що можливість заміни неналежної сторони у справі передбачена лише у суді першої інстанції.
Колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.11.2019 у справі № 826/12172/18.
Колегія суддів також зазначає, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягало у не вирішенні питання заміни неналежного відповідача або залучення другого відповідача призвело до відмови у задоволенні позову саме з вищенаведених підстав та мотивів, що в свою чергу не свідчить про відсутність порушеного права позивача у спірних відносинах.
Відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача, із заявою про поновлення строку на звернення до суду у разі необхідності.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України установлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі (п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
За наведених підстав, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу, скасовує судове рішення і приймає нове про відмову у задоволені вимог адміністративного позову.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 по справі № 440/1438/25 скасувати.
прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області відмовити .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко