05 вересня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 755/15705/24
Головуючий у першій інстанції - Марфіна Н.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/14340/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року, з урахуванням ухвал від 03 липня 2025 року про виправлення описки, позов ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення/постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування в сумі 37308,22 грн; інфляційну складову боргу в сумі 6309,81 грн., 3% річних в сумі 2385,48 грн., грн., а всього 46003 грн.51 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням районного суду, 14 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Також в апеляційній скарзі відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що він пропущений з поважних причин, через помилки і неузгоджені дії суду першої інстанції, адже вперше з апеляційною скаргою звернувся 20 лютого 2025 року.
17 липня 2025 року витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
03 вересня 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 04 вересня 2025 року передана судді-доповідачу.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення ухвалено 22 січня 2025 року, дата складення повного тексту 22 січня 2025 року.
Згідно довідки про доставку електронного документа, «Рішення» суду від 22 січня 2025 року доставлено до електронного кабінету відповідача 23 лютого 2025 року о 2:00:10.
Вперше з апеляційною скаргою відповідач звернувся 20 лютого 2025 року, тобто в межах тридцятиденного строку, з дня отримання повного тексту оскаржуваного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року - повернуто особі, яка її подала, щодо порушення порядку оскарження.
12 березня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення.
03 липня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва внесено виправлення у рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22.01.2025 року в справі №755/15705/24 за позовом ТОВ Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, шляхом виключення із назви документу слова «заочне» та шляхом виключення з переліку норм законодавства на підставі яких ухвалене рішення посилання на ч.1ст. 280 ЦПК України.
03 липня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва заяву відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22.01.2025 року в справі №755/15705/24 за позовом ТОВ Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - повернуто заявнику без розгляду.
Враховуючи вказані обставини, положення ст. 129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження рішення суду підлягає поновленню.
Проте, апеляційне провадження не може бути відкрите, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Безпосередньо в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив про звільнення від сплати судового збору посилаючись на те, що апелянт у 2014-2015 роках та починаючи з 24.02.2022 року перебував у лавах ЗСУ, є учасником бойових дій, має декілька контузій та бойових травм, не може працювати і майже всі наявні гроші витрачає на лікування, на підтвердження чого долучив посвідчення від 23 червня 2015 року серія НОМЕР_1 та медичну документрацію.
Так, згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Апеляційний суд звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».
В ухвалі від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 18 квітня 2022 року у справі № 910/6441/21 та від 31 серпня 2022 року у справі № 344/18162/21.
Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за оплату послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Отже, позов у цій справі не стосується захисту прав, пов'язаних зі статусом учасника бойових дій.
Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року - 3 028 грн.
За подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 633,60 грн. (3 028 ? 150% = 4 542 ? 0,8) на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Квитанція (платіжне доручення) з підписом відповідального виконавця банку і печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3 633,60 грн. разом з доказами направлення апеляційної скарги з додатками для відповідача.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 357 ЦПК України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Саліхов