вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 372/3816/25 Апеляційне провадження № 33/824/4467/2025Головуючий у суді першої інстанції - Потабенко Л.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
04 вересня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 23.07.2025 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 40-41).
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова носить поверхневий та формальний характер, оскільки суд не вказав обставин, які підтверджують наявні в матеріалах справи докази, а також у належний спосіб не дослідив та не надав оцінку таким доказам. Більш того, судом не було вирішено клопотання про закриття провадження у справі, в якому було зазначено про недопустимість доказів.
Вказує, що до протоколу не долучено жодних доказів, оскільки у самому протоколі такі докази не вказані.
Посилається на те, що в протоколі не зазначена об'єктивна сторона правопорушення, тобто суть правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 . Так, в протоколі вказано, що ОСОБА_1 керувала автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, проте не вказано жодних ознак алкогольного сп'яніння, які поліцейським було оголошено.
Зазначає, що відео файли були записані на невідомий пристрій, інформацію про який не було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи, а також їх не було підписано електронним цифровим підписом.
Також вказує про те, що ні у протоколі, ні у матеріалах справи не міститься інформації про причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 46 - 52).
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Січеславський І.А. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 05.07.2025 о 22 год. 10 хв. в АДРЕСА_2, водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на приладі Drager 6820, результат огляду - 1,03 проміле, чим порушила вимоги пункту 2.9а ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд першої інстанції вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена поза розумним сумнівом наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 382507 від 05.07.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, результатом алкотестера, відеозаписом події.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
Відповідно до вимог указаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941 (далі - Інструкція № 1376).
Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не було вказано об'єктивної сторони правопорушення не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки у пункті сьомому протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 382507 викладена суть адміністративного правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 , внаслідок чого працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 особисто підписала протокол, зокрема її підпис міститься також у графі про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а відтак була ознайомлення із суттю інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
При цьому, протокол не містить будь-яких інших пояснень ОСОБА_1 щодо незгоди з його змістом. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляла, що встановлено із наявного в матеріалах справи відеозапису.
Разом з цим, апеляційний суд вважає неспроможними доводи апелянта щодо не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп'яніння, а відтак неповного викладення у протоколі об'єктивної сторони правопорушення, оскільки положення ст. 254 КУпАП вимагають зазначення суті правопорушення, а ознаки, наведені у п. 3 Інструкції № 1376, надають можливість поліцейському встановити у особи стан алкогольного сп'яніння за допомогою таких ознак та у подальшому здійснити перевірку за допомогою спеціальних технічних засобів або доставити таку особу до визначеного медичного закладу.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що встановивши наявність стану алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, що становить диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, де викладає суть правопорушення, яка повинна узгоджуватися із диспозицією інкримінованої статті.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції № 1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.
Згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно з частиною п'ятою статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції).
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п.10 Розділ 2 Інструкції).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 погодилась пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці з використанням спеціальних технічних засобів.
Згідно з результатами проведеного тесту на місці зупинки за допомогою технічного засобу «Drager ALCOTEST 6820», результат ОСОБА_1 склав 1,03 проміле.
З висновком технічного засобу «Drager ALCOTEST 6820» ОСОБА_1 була ознайомлена та погодилася, про що свідчить її підпис на результаті дослідження.
Поряд з цим, апеляційним судом з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не заперечувала вживання алкогольного напою, оскільки вказала поліцейському, що напередодні вжила пляшку пива. При цьому, відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейських зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Наведене вказує на порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 після вживання алкогольного напою, свідомо розпочала рух транспортним засобом, що нею не заперечувалось.
Не заслуговують на увагу апеляційного суду доводи апеляційної скарги про те, що до протоколу не долучено жодних доказів, оскільки такі докази не зазначені у самому протоколі, оскільки до матеріалів справи уповноваженим органом було долучено належні, достатні та допустимі докази на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. Такі докази сумніву у апеляційного суду не викликають. Не зазначення документів, які долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, не вказують на їх недопустимість.
Також, апеляційний суд вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що відеофайли були записані на невідомий пристрій, інформацію про який не було зазначено у протоколі, а також те, що їх не було підписано електронним цифровим підписом, оскільки відеозапис, містить фіксацію подій в хронологічній послідовності, відповідає діям суб'єктів у відповідності до часу та місця події, відтак не викликає у суду апеляційної інстанції обґрунтованого сумніву щодо належності, допустимості та достовірності такого доказу, а також не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання у апеляційній скарзі на відсутність оголошеної причини зупинки транспортного засобу працівниками поліції, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
Таким чином, висновок викладений у постанові Обухівського районного суду Київської області від 23.07.2025 про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Наявні у матеріалах справи докази беззаперечно та поза розумним сумнівом вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5. ПДР, а отже і на факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на неї стягнення.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Максим Оніщук