03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 754/3739/23 Головуючий у суді першої інстанції - Пономаренко Н.В.
Номер провадження № 22-з/824/1072/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
(додаткове судове рішення)
04 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Пономаренко Н.В., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про розірвання договору та відшкодування витрат та моральної шкоди, -
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Укрпошта» про виявлення недоліків у наданих послугах, розірвання договору, відшкодування витрат, відшкодування моральної шкоди, відповідно до якої позивач просив суд розірвати договір про пересилання відправлення «Укрпошта Документи» №0100108012468 від 12 січня 2023 року та стягнути з відповідача на його користь понесені витрати: за поштове відправлення «Укрпошта Документи» №1800108847913 у розмірі 20,00 грн включно з ПДВ; за поштове відправлення №0104405828359 рекомендований лист з повідомленням про вручення поштового відправлення та поштове відправлення №0104405828340 рекомендований лист з повідомленням про вручення поштового відправлення у розмірі 57,60 грн включно з ПДВ; за поштове відправлення «Укрпошта Документи» №0100108012468 від 12 січня 2023 року у розмірі 545,00 грн. Також просив суд стягнути з АТ «Укрпошта» на його користь у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 613,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням 27 січня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 квітня 2024 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 822,60 грн на відшкодуванню завданої матеріальної та 500 грн на відшкодування завданої моральної шкоди. В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
17 липня 2025 року ОСОБА_1 було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Вказує, що Київським апеляційним судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надходили.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку,що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті всі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України), витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 квітня 2024 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 822,60 грн на відшкодуванню завданої матеріальної та 500 грн на відшкодування завданої моральної шкоди. В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
При постановленні вказаного судового рішення апеляційним судом не було вирішено питання про відшкодування судових витрат за подання апеляційної скарги.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору за подачу позову та апеляційної скарги на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки заявник - ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору на підставі поданих ним доказів, фактичної сплати судового збору ним не здійснювалося. Відтак, предмет для стягнення відсутній, а подана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України суд -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська Фінагеєв В.О.