Єдиний унікальний №317/5599/24 Головуючий в 1 інст. Ткаченко М.О.
Провадження №33/807/270/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
01 серпня 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Бабіча С.А., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останньої - адвоката Бабіча С.А. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 05 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу серії ААД №179479 від 08 жовтня 2024 року, 08 жовтня 2024 року о 16 год 42 хв в Запорізькій області, Запорізькому районі, с.Бабурка, вул.Садова, буд.1, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW X4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager та у медичному закладі охорони здоров'я у встановленому законодавством порядку відмовилась. Від керування ТЗ відсторонено шляхом залишення ТЗ на узбіччі. Своїми діями порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Бабіч С.А. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає про те, що матеріалами справи не підтверджується факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відсутня відеофіксація знаходження автомобіля у русі.
Посилається на безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Окрім того, вказує, що суд першої інстанції послався на неіснуючий доказ у справі - на постанову серії ББА №619345 від 09 липня 2024 року.
Також, захисник зазначає, що сам по собі протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, як і рапорт працівника поліції.
Звертає увагу на те, що справу було розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , без належного повідомлення про дату та час судового засідання.
Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Бабіча С.А., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серіїААД №179479 від 08 жовтня 2024 року, з якого убачається, що 08 жовтня 2024 року о 16 год 42 хв в Запорізькій області, Запорізькому районі, с.Бабурка, вул.Садова, буд.1, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW X4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager та у медичному закладі охорони здоров'я у встановленому законодавством порядку відмовилась. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено шляхом залишення транспортного засобу на узбіччі. Своїми діями порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зафіксовані встановлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння не проводився у зв'язку із відмовою водія ОСОБА_1 ;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 жовтня 2024 року;
- у письмовій розписці ОСОБА_2 від 08 жовтня 2024 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази в свою чергу, узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора відділу реагування патрульної поліції Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Антоненка О., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби в Запорізькій області, Запорізький район, с.Бабурка, вул.Садова, буд.1, надійшла інформація від проїжджаючих водіїв про те, що водій транспортного засобу BMW X4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поводить на дорозі себе неадекватно, порушує правила дорожнього руху України. Ha підставі п.3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний транспортний засіб було зупинено під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування та перевірки документів у водія ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Також, під час бесіди водій ОСОБА_1 повідомляла, що вона відзначала день юриста і випила келих шампанського. На неодноразові пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога, водій ОСОБА_1 відмовилась. Під час спілкування водій поводила себе неадекватно, виривала службове посвідчення з рук, тощо. Стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 було відсторонено шляхом залишення транспортного засобу на узбіччі з додержанням правил дорожнього руху України та згодом передано тверезому водію під розписку. Під час вищевказаної події та складанні адміністративних матеріалів велась безперервна відеофіксація на службову бодікамеру Teсsar BDC-43-GWCP.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брала.
При апеляційному розгляді справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Бабіч С.А. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та додатково зазначив про відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу, та того, що транспортний засіб перебував у русі. На думку сторони захисту, зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була незаконною. Суд в оскаржуваній постанові послався на неіснуючий доказ. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Що стосується доводів сторони захисту, викладених в апеляційній скарзі, про те, що справу було розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , без належного її повідомлення про дату та час судового засідання, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
За змістом положень частини 3 статті 268 КУпАП, присутність осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов'язковою.
Те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , не завадило суду повно і всебічно з'ясувати обставини справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.
Окрім того, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено обов'язкового скасування винесеної в справі постанови через розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мала можливість реалізувати всі свої процесуальні права в т.ч. право на захист, проте, висновки суду першої інстанції стороною захисту не спростовано.
Те, що суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався як на доказ серед іншого і на постанову серії ББА №619345 від 09 липня 2024 року, яка відсутня в матеріалах справи (на що звертає увагу апелянт) жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції по суті справи, не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а може бути технічною опискою.
Відповідно, вказані обставини не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду, яке є правильним по суті.
Доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та про відсутність відеофіксації знаходження її автомобіля у русі, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами.
З долученого до протоколу відеозапису цілком зрозуміло, що водієм автомобіля на час його зупинки працівниками поліції була саме ОСОБА_1 яка знаходилась за кермом транспортного засобуBMW X4, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Жодного разу ОСОБА_1 не зазначала працівникам поліції про те, що вона не була водієм цього транспортного засобу, та про те, що її автомобіль перебував у нерухомому стані.
Навпаки, матеріали справи свідчать про протилежне.
Зокрема, факт керування транспортним засобом не заперечувався самою ОСОБА_1 , як під час спілкування останньої з працівниками поліції так і під час складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, ОСОБА_1 пояснювала працівникам поліції напрямок свого руху, вказуючи про те, що вона їхала на дачу та заїхала не туди, куди їй було треба, та на вимогу працівника поліції ОСОБА_1 надала свої документи.
Окрім того, згідно з наявною в матеріалах справи письмовою розпискою ОСОБА_2 від 08 жовтня 2024 року, останній прийняв під керування транспортний засіб BMW X4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від ОСОБА_1 .
Отже, сумнівів в тому, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW X4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Об'єктивні дані про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи відсутні.
Перевіряючи доводи, викладені в апеляційній скарзі захисником -адвокатом Бабічем С.А., щодо безпідставної зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Як убачається з відеозапису події, зупинка транспортного засобу BMW X4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 відбулася працівниками поліції на блокпості через надходження інформації від інших водії про те, що водій вищезазначеного транспортного засобу дуже сильно маневрує та порушує Правила дорожнього руху, про що ОСОБА_1 було повідомлено в ході спілкування зі співробітником поліції.
Відомості щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 також відображені і в рапорті інспектора відділу реагування патрульної поліції Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Антоненка О.
Згідно з наявним відеозаписом події, жодних зауважень щодо незаконності зупинки працівниками поліції транспортного засобу під її керуванням, ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не виказувала.
На думку апеляційного суду, дії поліцейських узгоджуються з положеннями ст.ст.2,30,31,35 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, матеріали справи містять інформацію про законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідаючи на доводи сторони захисту про те, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Вина ОСОБА_1 підтверджується перш за все вищевказаними відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, актом огляду, направленням водія на огляд, письмовою розпискою ОСОБА_2 та відеозаписом події.
В свою чергу, відомості з вищевказаного рапорту поліцейського повністю узгоджуються з іншими доказами.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику-адвокату Бабічу С.А. строк на апеляційне оскарження постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 05 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Бабіча С.А. залишити без задоволення.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 05 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 317/5599/24