Провадження № 22-ц/803/6564/25 Справа № 185/4360/25 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
05 вересня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Пищиди М.М., Агєєва О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання спадкоємцем за заповітом
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року,-
24 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання спадкоємцем за заповітом (а.с. 1-2).
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України (а.с. 14).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не стверджував, що підписант позову - адвокат, чи те, що позов підписано в порядку самопредставництва. Апелянт зазначає, що у малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність. Оскільки справа є малозначною, то представляти інтереси під час її розгляду може представник за довіреністю в порядку ч.2 ст.60 ЦПК України. Звертає увагу на формальне ставлення суду першої інстанції до передбаченим законом вимог (а.с. 16-18).
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання спадкоємцем за заповітом.
На підтвердження повноважень представника позивача, додано копію довіреності від 16 листопада 2021 року, посвідчену приватним нотаріусом Павлоградського районного нотаріального округу Семеняка А.А., зареєстровану в реєстрі за №504, на нотаріальному бланку НРО 446748 (а.с.10).
Повертаючи позовну заяву на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що справа не відноситься до спорів, що виникають з трудових відносин, та не є малозначною, а тому, ОСОБА_2 не є законним представником ОСОБА_1 в силу приписів ст.59 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на вимогах закону та відповідає фактичним обставинам справи. Так, спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, зокрема, крім справ передбачених частиною ч.4 ст.274 ЦПК України, а відтак ці категорії справ не можуть визнаватися малозначними в розумінні процесуального законодавства.
Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є спадкові правовідносини. Таким чином, ця справа не є малозначною в силу закону, тобто така справа може бути розглянута виключно за правилами загального позовного провадження, а тому представником позивача може бути виключно адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Статус адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, докази на підтвердження повноважень Михайлюка Олексія Вікторовича як адвоката чи законного представника матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 за довіреністю не є особою, яка має право на підписання від імені позивача позовної заяви, яка підлягає розгляду саме в порядку загального позовного провадження, та не може здійснювати представництво інтересів позивача у справі за даною позовною заявою у разі її прийняття до розгляду.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв'язку з тим, що, підписуючи та подаючи позовну заяву, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не надав документів на підтвердження своїх повноважень.
Доводи апеляційної скарги не відповідають матеріалам справи та висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, підстави для скасування Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 вересня 2025 року.
Судді: