03 вересня 2025 рокуСправа № 495/6605/25
Номер провадження 3/495/2201/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27.08.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській надійшов протокол серії ВАД №461857 від 21.08.2025 про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), складений відносно ОСОБА_1 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 17.08.2025 р., приблизно о 18:00 год. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 висловлювалась нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_2 на зуваження не реагувала, чим порушила громадський порядок та вчинила праовпорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 з пам'яткою про права та обов'язки ознайомилась. Пояснила, що вона не мала бажання конфліктувати зі своєю сусідкою, проте вона її вивела і дійсно була нецензурна лайка з її боку.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст.7КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №461857 від 21.08.2025; заявою та поясненнями ОСОБА_2 від 18.08.2025; поясненнями ОСОБА_1 від 21.08.2025 та іншими матеріалами справи.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної небезпеки, не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, встановити чи завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи встановлені обставини у справі та те, що ОСОБА_1 своїми діями не завдала будь-якої шкоди державному або громадському порядку або безпосередньо заявниці, тому суд приходить до висновку, що дане правопорушення не становить суспільної шкідливості, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам і є малозначним.
Відтак суддя вважає за необхідне у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням, у зв'язку з чим згідно п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 40-1, 187 , 283-285 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та відповідно до ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого діяння.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголосити усне зауваження, а справу закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя Ірина БРАТКІВ