Провадження № 11-кп/803/3036/25 Справа № 172/179/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
05 вересня 2025 року м. Дніпро
Суддя - доповідач Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 , ознайомившись з апеляційною скаргою заставодавця ОСОБА_3 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2025 року,
встановила:
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника заставодавця про повернення застави, внесеної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041420000273 за обвинуваченням ОСОБА_4 .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, заставодавець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про повернення застави.
Суддя-доповідач, ознайомившись з апеляційною скаргою заставодавця, вважає, що зазначена апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали, у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Як вбачається з апеляційної скарги, заставодавцем ОСОБА_3 оскаржується ухвала про відмову у поверненні застави, яка постановлена судом на стадії судового провадження.
Системний аналіз правових норм, що містяться у ст.392 КПК України, дозволяє зробити висновок та тлумачити їх таким чином, що в апеляційному порядку судові рішення, які ухвалені під час судового провадження і не є остаточними, тобто не вирішують справу по суті, можуть бути оскаржені лише ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою (ч.4 ст.392, ч.4 ст.331 КПК України).
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні клопотання про повернення застави, на цій стадії провадження, окремому оскарженню не підлягає, що також узгоджується із правовими позиціями, викладеними в ухвалах Верховного Суду від 19.06.2025 року у справі № 643/1311/24 та 11.07.2025 року у справі № 638/8533/18.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Оскільки заставодавцем подано апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392, 399 КПК України, суддя-доповідач
постановила:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою заставодавця ОСОБА_3 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2025 року.
Ухвала набирає чинності з дня її постановлення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня постановлення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду ОСОБА_2