Справа № 753/14118/25 Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5891/2025 Доповідач: ОСОБА_2
31 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 липня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на рішення дізнавача про закриття кримінального провадження №12024105020000776 від 12 травня 2024 року.
Прийняте рішення слідчий суддя вмотивував тим, що аналіз установлених досудовим розслідування фактів та обставин свідчить про очевидну необґрунтованість доводів потерпілого, оскільки навіть у разі застосування газового балончика безпосередньо до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 перебував у стані необхідної оборони від реального суспільно небезпечного посягання, а попередня поведінка потерпілого давала підстави вважати, що він діє спільно з ОСОБА_9 і становить загрозу.
З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку про те, що рішення дізнавача про закриття кримінального провадження є обґрунтованим, проведене у кримінальному провадженні досудове розслідування - повним і об'єктивним, а оскаржувана постанова такою, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 15.07.2025 року у справі №753/14118/25 та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову дізнавача Дарницького Управління поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві, лейтенанта поліції ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024105020000776 від 12.05.2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Зобов'язати дізнавача Дарницького Управління поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві, лейтенанта поліції ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12024105020000776 від 12.05.2024 року, внести відповідні відомості до ЄРДР щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження №12024105020000776 від 12.05.2024 року та відновити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
На обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає про те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. Так, у постанові про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024105020000776 від 12.05.2024 року викладено окремі фрагменти подій, що стосуються дій деяких з учасників конфлікту, однак орган досудового розслідування не здійснив належного, всебічного та об'єктивного аналізу обставин у їх взаємозв'язку, що прямо суперечить вимогам ст.94 КПК України. Замість ретельної оцінки всіх версій, наданих як потерпілим, так і іншими учасниками інциденту, дізнавач безпідставно та без критичного переосмислення прийняв позицію однієї зі сторін - фактично ототожнивши її версію з об'єктивною істиною. Відсутність аналізу причинно-наслідкових зв'язків між діями сторін, їхніх мотивів, попередніх взаємин, а також неврахування хронологічного перебігу подій призвела до викривленого тлумачення фактичної ситуації. Внаслідок цього фактично була проігнорована версія потерпілого, попри наявність прямих та опосередкованих доказів, що підтверджують їх обґрунтованість. Таким чином, свідчення потерпілого ОСОБА_6 , в яких він докладно описав факти фізичного болю, заподіяного в результаті дій іншої сторони конфлікту, а також зазначив застосування проти нього газового балончика, не були належним чином перевірені або спростовані у ході досудового розслідування.
Апелянт зазначає про те, що дізнавач обмежився поверхневим підходом до аналізу показань потерпілого, не вживши жодних активних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення істини. Зокрема, постанова про закриття кримінального провадження не містить посилань на проведення огляду речових доказів, а також не опитано всіх можливих очевидців, які могли бути присутніми на місці події, зокрема свідків, які були разом з потерпілим та працівників кінотеатру « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Крім того, органом досудового розслідування не вирішувалось питання про тимчасовий доступ до камер відеоспостереження, що розташовані на території ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та кінотеатрі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для встановлення причетних осіб та не вирішувалось питання про витребування медичної документації щодо характеру та ступеню тілесних ушкоджень, що були завдані Потерпілому, проведення судово-медичної експертизи не призначалось.
У такий спосіб орган досудового розслідування не забезпечив повне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі тих, що підтверджують або спростовують доводи кожної зі сторін.
У постанові про закриття кримінального провадження необґрунтовано зроблено однобічний акцент на показаннях подружжя ОСОБА_11 , які фактично є стороною, яка завдала тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 .
Тобто, сторони, на чиїх свідченнях базується основна частина мотивації дізнавача, мають безпосередній процесуальний інтерес у спотворенні обставин події, адже є стороною самого конфлікту.
За таких умов очевидним є конфлікт інтересів та високий ризик упередженості показання осіб, зацікавлених у знятті з себе будь-якої відповідальності та перекладанні вини на потерпілого, мають бути сприйняті не як достовірні докази, а як суб'єктивна версія подій, яку необхідно ретельно перевірити та співставити з іншими доказами.
Крім того, дії дізнавача суперечать засадам змагальності та об'єктивності кримінального процесу, передбачених ст.22 КПК України.
Отже, закриття кримінального провадження не може ґрунтуватися виключно на вибіркових поясненнях окремих учасників події, тим більше якщо ці учасники мають конфлікт інтересів. У даному випадку дізнавач, не провівши повного та об'єктивного аналізу всіх доказів, фактично прийняв одну зі сторін конфлікту за джерело істини, проігнорувавши свідчення іншої сторони - потерпілого, а також не перевіривши версії подій через альтернативні джерела інформації.
Такий підхід суперечить засадам кримінального процесу, закріпленим у статтях 2, 7, 22 КПК України, зокрема принципу повного, всебічного і неупередженого дослідження обставин справи.
Таким чином, на думку скаржника, слідчий суддя при розгляді скарги на постанову про закриття кримінального провадження фактично перебрав на себе роль суду. Оскільки, саме суд, після звернення до нього з обвинувальним актом, мав перевірити наявність чи відсутність обставин, передбачених ч.5 ст.36 КК України.
При цьому, на думку скаржника, формулювання в оскаржуваній ухвалі про те, що «навіть у разі застосування газового балончика безпосередньо до ОСОБА_6 . ОСОБА_8 перебував у стані необхідної оборони від реального суспільно небезпечного посягання», фактично свідчить про те, що слідчий суддя з матеріалів кримінального провадження не зміг чітко встановити, чи застосовував ОСОБА_8 до потерпілого балончик, чи ні.
На переконання скаржника, при винесенні ухвали слідчий суддя не надала належну правову оцінку діям дізнавача, що призводить до того, що кримінальне провадження було закрите без встановлення і притягнення до відповідальності винуватця правопорушення, внаслідок дій якого особі було заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
Фактичні обставини справи свідчать про необґрунтованість та неправильність висновків органу досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні , що залишилось поза увагою слідчого судді, що зрештою призводить до порушення прав потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, думку потерпілого та його представника, перевіривши матеріали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження є процесуальним рішенням та повинна відповідати вимогам ст. 110 КПК України.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. На думку колегії суддів, зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали у повному обсязі не дотримався.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 24.04.2025 року постановою дізнавача Дарницького Управління поліції Головного Управління національної поліції у м. Києві - лейтенантом поліції ОСОБА_10 кримінальне провадження №12024105020000776 від 12.05.2024 року закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відмовляючи у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на рішення дізнавача про закриття кримінального провадження № 12024105020000776 від 12.05.2024 року, слідчий суддя зазначив про те, що аналіз установлених досудовим розслідування фактів та обставин свідчить про очевидну необґрунтованість доводів потерпілого, оскільки навіть у разі застосування газового балончика безпосередньо до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 перебував у стані необхідної оборони від реального суспільно небезпечного посягання, а попередня поведінка потерпілого давала підстави вважати, що він діє спільно з ОСОБА_9 і становить загрозу.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки слідчий суддя, розглядаючи скаргу, не надав належної правової оцінки доводам скаржника про те, що орган досудового розслідування не забезпечив повне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, а отже щодо неповноти проведення слідчим досудового розслідування.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен перевіряти наявність достатніх підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою про закриття кримінального провадження.
Так, відповідно до положень кримінального процесуального кодексу України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. Тому таке рішення можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Крім того, постанова слідчого про закриття кримінального провадження згідно зі ст.110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.
Аналіз постанови про закриття кримінального провадження свідчить про те, що вона містить посилання на обставини, викладені у заяві про кримінальне правопорушення, показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , переглянуті відеозаписи з камер спостереження та виклад норм чинного законодавства, які регулюють закриття кримінального провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про те, що органом досудового розслідування не було вчинено всіх слідчих дій, передбачених КПК України, з метою підтвердження чи спростування наявності складу злочину, зокрема: не встановлено тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Так, попри наявність даних про завдані тілесні ушкодження, дізнавачем не було призначено судово-медичну експертизу, яка в подібних випадках є обов'язковою відповідно до ст. 242 КПК України, та без якої не може бути надана належна оцінка ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Таким чином, без проведення належної судово-медичної експертизи об'єктивне з'ясування обставин справи є неможливим, а отже, рішення про закриття кримінального провадження є передчасним та таким, що ґрунтується на неповному досудовому розслідуванні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя не перевірив та не дав належної оцінки всім обставинам, які ставлять під сумнів передчасне закриття кримінального провадження.
Статтею 284 КПК України визначено перелік підстав для закриття кримінального провадження.
В той же час КПК України визначає можливість прийняття рішення про закриття кримінального провадження лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Колегія суддів вважає, що в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування не застосовано всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, тобто порушено вимоги ч. 5 ст. 38 КПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді та постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу слідчого судді та постанову слідчого скасувати, а матеріали кримінального провадження направити для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну представника - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на рішення дізнавача про закриття кримінального провадження №12024105020000776 -скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу представника - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Постанову дізнавача Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 від 24.04.2025 р. про закриття кримінального провадження скасувати, а матеріали направити до Дарницького УП ГУНП в м. Києві для проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4