справа № 757/57259/19-ц головуючий у суді І інстанції Вовк С.В.
провадження № 22-ц/824/9514/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
03 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка подана представником Кібець Романом Романовичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Вовк С.В. в місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкайло Уляни Василівни, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання повністю припиненими правовідносин за кредитними договорами, визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на земельні ділянки, визнання особи іпотекодержателем та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкайло Уляни Василівни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правовідносин припиненими та скасування рішень і записів, -
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому, враховуючи заяву про зміну предмета позову від 10 червня 2020 року, просила суд:
визнати повністю припиненим правовідношення між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (далі - ПАТ «Банк Камбіо», банк) і ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840;
визнати повністю припиненими правовідношення між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_3 за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840;
визнати протиправними і скасувати рішення про скасування від 14 лютого 2019 року № 45525513, № 45528645, № 45527126, № 45529550, прийняті державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація плюс Товкайло У.В.;
визнати протиправними і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45526579, від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45529141, від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45528280, від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45530228, прийняті державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В.;
визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057, 3222755100:01:002:0019;
визнати ОСОБА_2 іпотекодержателем земельних ділянок з кадастровими номерами 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уклавши з Партнерством з обмеженою відповідальністю «ІнландТранзіт» договори відступлення прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами, позивач набула прав кредитора та іпотекодержателя за кредитними й іпотечними договорами, які були укладені між ТОВ «Універсальний комерційний банк «Камбіо», правонаступником якого є ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_1 , банком та ОСОБА_3 . У жовтні ПАТ «Банк Камбіо» за актом прийому-передачі передав ПОВ «Інланд Транзіт» всі оригінали документів, які стосуються кредитів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як були передані позивачу у грудні 2014 року. Отже, як стверджує позивач, ОСОБА_2 є єдиним кредитором за кредитними договорами № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року та іпотекодержателем земельних ділянок за кадастровими номерами: 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019. Під час перевірки інформації у Державному реєстрі речових прав позивачеві стало відомо про реєстрацію державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В. права власності за банком та звернення стягнення у позасудовому порядку на всі предмети іпотеки, якими забезпечені кредитні договори № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року та № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року шляхом визнання за банком права власності на земельні ділянки. Державним реєстратором Товкайло У.В. було скасовано реєстраційний запис про іпотеку ОСОБА_2 , прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), яким зареєстровано право іпотеки, обтяження та право власності за ПАТ «Банк Камбіо». Договори, на підставі яких було внесено записи, є чинними, недійсними у судовому порядку не визнані. Тому дії банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та дії державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації цього є протиправними. Банк повідомив позивача, що ним було виявлено ознаки нікчемності, передбачені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на підставі цього застосовано наслідки нікчемності правочинів, у тому числі здійснено зворотні транзакції по рахунку за нікчемним правочином. Право власності на зазначені ділянки банк набув у процесі здійснення претензійної роботи щодо погашення заборгованості. Позивач вважає, що доводи банку щодо нікчемності правочинів є безпідставними з огляду на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16; від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/19; від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16; від 07 липня 2018 року у справі № 826/1476/15; постанові Касаційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/6909/15.
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із самостійними вимогами, у яких просила:
визнати припиненим з 12 вересня 2014 року кредитний договір від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840, укладений між ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_1 , на підставі повного виконання основного зобов'язання, проведеного належним чином;
визнати припиненим з 12 вересня 2014 року іпотечний договір від 25 вересня 2009 року, укладений між ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабунським В.О. і зареєстрований за № 104, на підставі припинення шляхом належного виконання основного зобов'язання, яке він забезпечував, та відновити становище ОСОБА_1 , яке існувало до порушення її прав, для чого:
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо державної реєстрації права власності, щодо державної реєстрації іпотеки, щодо державної реєстрації обтяжень за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059, номер запису про право власності 30292906 від 14 лютого 2019 року; номер запису про іпотеку 30292675 від 25 вересня 2009 року, номер запису про іпотеку 8023235 від 25 вересня 2009 року; номер запису про обтяження 30292790 від 25 вересня 2009 року; рішення державного реєстратора № 45526579 від 14 лютого 2019 року, на підставі якого було внесено записи;
скасувати (вилучити) в Державному реєстрі іпотек записи щодо державної реєстрації іпотеки за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059, номер запису про іпотеку 9093538 від 25 вересня 2009 року;
скасувати (вилучити) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи щодо державної реєстрації заборони на нерухоме майно за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059 - номер запису про обтяження 9093124 від 25 вересня 2009 року;
визнати припиненим з 12 вересня 2014 року іпотечний договір від 26 грудня 2007 року № 3263, зі змінами від 14 липня 2009 року № 616, укладений між ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І., на підставі припинення належним виконанням основного зобов'язання, яке він забезпечував, та відновити становище ОСОБА_1 , яке існувало до порушення її права, для чого:
скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо державної реєстрації права власності, щодо державної реєстрації іпотеки, щодо державної реєстрації обтяжень за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0057, номер запису про право власності 30294337 від 14 лютого 2019 року; номер запису про іпотеку 30294242 від 27 грудня 2007 року, номер запису про іпотеку 8023333 від 27 грудня 2007 року; номер запису про обтяження 30294308 від 14 липня 2009 року; рішення державного реєстратора номер 45528280 від 14 лютого 2019 року, на підставі якого було внесено записи;
скасувати (вилучити) в Державному реєстрі Іпотек записи щодо державної реєстрації за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0058 - номер запису про право власності 30295153 від 14 лютого 2019 року; номер запису про іпотеку 30295040 від 27 грудня 2007 року, номер запису про іпотеку 8023374 від 27 грудня 2007 року; номер запису про обтяження 30295097 від 14 липня 2009 року; рішення державного реєстратора номер 45529141 від 14 лютого 2019 року, на підставі якого було внесено записи;
скасувати (вилучити) в Державному реєстрі Іпотек записи щодо державної реєстрації за ПАТ «Банк Камбіо» права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0057, номер запису про іпотеку 6333068 від 15 липня 2009 року та земельну ділянку, кадастровий номер 122755100:01:001:0058, номер запису про іпотеку 6333068 від 15 липня 2009 року;
скасувати (вилучити) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи щодо державної реєстрації заборон на нерухоме майно за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 222755100:01:001:0057, номер запису про обтяження 8881336 від 14 липня 2009 року, та на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0058, номер запису про обтяження 8881349 від 14 липня 2009 року;
визнати припиненим з 12 вересня 2014 року іпотечний договір від 14 липня 2009 року, № 2 реєстраційний номер 619, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І., на підставі припинення належним виконанням основного зобов'язання, яке він забезпечував та відновити становище ОСОБА_1 , яке існувало до порушення її права, для чого:
скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо державної реєстрації права власності, щодо державної реєстрації іпотеки, щодо державної реєстрації обтяжень за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:002:0019, номер запису про право власності 30296216 від 14 лютого 2019 року; номер запису про іпотеку 30296054 від 14 лютого 2009 року, номер запису про іпотеку 8023493 від 14 липня 2009 року; номер запису про обтяження 30296168 від 15 липня 2009 року; рішення державного реєстратора № 45530228 від 14 лютого 2019 року, на підставі якого було внесено записи;
скасувати (вилучити) в Державному реєстрі Іпотек записи щодо державної реєстрації іпотеки за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:002:0019, номер запису про іпотеку 8881346 від 14 липня 2009 року;
скасувати (вилучити) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи щодо державної реєстрації заборони на нерухоме майно за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:002:0019, номер запису про обтяження 8884062 від 15 липня 2009 року.
В обґрунтування самостійних позовних вимог третьою особою у справі ОСОБА_1 зазначено, що дія іпотечних договорів припинилася 12 вересня 2014 року, оскільки основні зобов'язання були виконані. Доказами належного виконання основного зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року є: довідка № 22/777 від 15 березня 2016 року за підписом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В.І., надана в Макарівський районний суд Київської області у справі № 370/1673/15-ц, у якій банк свідчить про повне погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, здійснене за рахунок застави від заставодавця ПОВ «Інланд Транзіт»; виписка з особових рахунків ОСОБА_1 за період з 11 вересня 2014 року по 03 жовтня 2014 року, надані в Макарівський районний суд Київської області у справі № 370/1673/15-ц, які підтверджують відсутність будь-якої заборгованості ОСОБА_1 за кредитом і відсоткам по кредиту; лист № 22/187 від 13 лютого 2018 року за підписом Уповноваженої особи на ліквідацію банку про відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед банком за фактом припинення виконанням основного зобов'язання заставодавцем ПОВ «Інланд Транзіт». Через заборгованість за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року банк 12 вересня 2009 року звернув стягнення на частину прав застави та здійснив повне погашення основного зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором за рахунок цих застав (грошові кошти на рахунку ПОВ «Інланд Транзіт» і грошові кошти на рахунках ОСОБА_2 , яких достатньо для повного погашення боргу). Доказами належного виконання основного зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором є ті ж самі надані банком документи у справі № 370/1673/15-ц, які перебувають у Макарівському районному суді Київської області, котрими підтверджується і повне виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано припиненими з 12 вересня 2014 року правовідносини між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840 на підставі повного виконання зобов'язань.
Визнано припиненими з 12 вересня 2014 року правовідносини між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_3 за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840.
Визнано протиправними і скасованими рішення про скасування від 14 лютого 2019 року № 45525513, від 14 лютого 2019 року № 45528645, від 14 лютого 2019 року № 45527126, від 14 лютого 2019 року № 45529550, прийняті державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В.
Визнано протиправними і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45526579, від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45529141, від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45528280, від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45530228, прийняті державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В.
Визнано ОСОБА_2 іпотекодержателем земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила суд скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та в частині визнання ОСОБА_2 іпотекодержателем земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019 та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні її позову вказав, що позов є необґрунтованим, оскільки вимоги про визнання припиненим правовідношення за кредитним договором та про скасування рішень державного реєстратора аналогічні до заявлених позивачем, іпотека в силу норми закону є дійсною до припинення основного зобов'язання. Однак, відмова суду у задоволенні позову з таких мотивів є грубим порушенням процесуальних норм, оскільки задоволення аналогічних вимог первісного позивача навпаки підтверджує обґрунтованість позову. Щодо посилання суду на те, що іпотека в силу норми закону є дійсною до припинення основного зобов'язання, то такі посилання суду суперечать мотивувальній і резолютивній частинам рішення та нормам чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Банк Камбіо» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кібець Р.Р. звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посилаючись на його незаконність, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Звертає увагу, що пріоритетними в даному випадку є положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах. Вказує, що грошові перекази є діями осіб, які спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто їх можна віднести до правочинів у розумінні ЦК України. Також, звертає увагу, що недійсність правочинів неплатоспроможного банку, які містять ознаки нікчемності, установлено законом. Такі правочини є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення (як під час тимчасової адміністрації, так і ліквідації) уповноваженою особою Фонду або Фондом, за умови якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. Зазначає, що метою Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є захист прав і законних інтересів вкладників та інших кредиторів банків, що в даному випадку є тим «суспільним інтересом», що підлягає захисту Державою (в особі Фонду) відповідно до Закону. Досягнення зазначеної мети здійснюється шляхом реалізації обов'язків, закріплених ст. 38 Закону - повернення майна та активів банку, забезпечення збереження і запобігання втрати майна та збитків банку. Одним з таких заходів є здійснення перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними. Зокрема, за наслідками проведеної перевірки та прийнятих рішень, відбувається втручання і в приватно-правові інтереси кредиторів банку та третіх осіб - позбавлення таких осіб права на позачергове задоволення своїх вимог або уникнення виконання зобов'язань перед Банком. Переслідуючи «суспільний інтерес», який захищається державою, на предмет його відповідності досягнутим результатам і розумності (пропорційності, домірності), втручання Фонду у майнові права особи під час виконання обов'язків, визначених ст. 38 Закону, є виправданим і відповідає Закону.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Апеляційну скаргу ПАТ «Банк Камбіо» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до державного реєстратора КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В. про визнання повністю припиненими правовідносин за кредитними договорами, визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора, визнання особи іпотекодержателем скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Камбіо» про визнання повністю припиненими правовідносин за кредитними договорами, визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора, визнання особи іпотекодержателем залишено без змін.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року в частині вирішення позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Камбіо», державного реєстратора КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В. про визнання правовідносин припиненими та скасування рішень і записів скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до державного реєстратора КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В. про визнання правовідносин припиненими, скасування рішень і записів залишено без задоволення.
Позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Камбіо» про визнання правовідносин припиненими та скасування рішень і записів задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора Товкайло У.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2019 року № 45526579 щодо державної реєстрації права власності, щодо державної реєстрації іпотеки, щодо державної реєстрації обтяжень за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222755100:01:001:0059, розташовану за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, прийняте на підставі іпотечного договору, укладеного 25 вересня 2009 року між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабунським В.О. за реєстровим номером 104.
Скасовано рішення державного реєстратора Товкайло У.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2019 року № 45528280 щодо державної реєстрації права власності, щодо державної реєстрації іпотеки, щодо державної реєстрації обтяжень за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222755100:01:001:0057, розташовану за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, прийняте на підставі іпотечного договору, укладеного 26 грудня 2007 року між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. за реєстровим номером 3263, зі змінами від 14 липня 2009 року № 616.
Скасовано рішення державного реєстратора Товкайло У.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2019 року № 45529141 щодо державної реєстрації права власності, щодо державної реєстрації іпотеки, щодо державної реєстрації обтяжень за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222755100:01:001:0058,розташовану за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, прийняте на підставі іпотечного договору, укладеного 26 грудня 2007 року між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І. за реєстровим номером 3263, зі змінами від 14 липня 2009 року № 616.
Скасовано рішення державного реєстратора Товкайло У.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2019 року № 45530228 щодо державної реєстрації права власності, щодо державної реєстрації іпотеки, щодо державної реєстрації обтяжень за ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222755100:01:002:0019, розташовану за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, прийняте на підставі іпотечного договору № 1, укладеного 14 липня 2009 року між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І. за реєстровим № 619.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 05 березня 2025 року касаційну скаргу ПАТ «Банк Камбіо» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року в частині задоволених вимог позовів скасовано та справу в частині вирішення цих вимог направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Оскільки рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2021 року в задоволенні позову третьої особи ОСОБА_1 відмовлено, постанова суду апеляційної інстанції про скасування рішення та постановлення нового судового рішення про задоволення позову в цій частині скасована, зазначене рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 та в частині задоволених позовних вимог позивача ОСОБА_2 є предметом повторного перегляду судом апеляційної інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ «Банк Камбіо» задовольнити частково, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 26 грудня 2007 року між ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 108ф-2007/840, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 700 000,00 дол. США на споживчі потреби зі сплатою 13 % річних і строком повернення до 25 грудня 2008 року.
Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору зобов'язання за договором забезпечуються іпотекою двох земельних ділянок загальною площею 6,5028 га і 6,0066 га, що розташовані на території Макарівської селищної ради у Київській області; та квартири АДРЕСА_1 ; фінансовою порукою ОСОБА_4 .
Згідно з пунктом 3.3.4 кредитного договору від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840 ОСОБА_3 зобов'язався забезпечити надання та оформлення іпотеки від майнового поручителя ОСОБА_1 - двох земельних ділянок, що розташовані на території Макарівської селищної ради у Київській області, кадастрові номери 3222755100:00:001:0015 і 3222755100:00:001:0016, забезпечити оформлення фінансової поруки від ОСОБА_4
26 грудня 2007 року між ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840 (а також будь-якими додатковими угодами (договорами) до нього), із забороною відчуження зазначеного в договорі майна і земельних ділянок, посвідченою і зареєстрованою за № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 . Предметом іпотеки за цим договором є земельна ділянка площею 6,0066 га, що розташована на території Макарівської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3222755100:00:001:0015, і земельна ділянка площею 6,5028 га, що розташована на території Макарівської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3222755100:00:001:0016, які належать майновому поручителю ОСОБА_1 (пункт 1.2 договору іпотеки).
26 грудня 2007 року між ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 26 грудня 2007 року, яким пункт1.2 статті 1 іпотечного договору викладено в новій редакції, згідно з якою предметом іпотеки за цим договором є земельні ділянки, які розташовані на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, площею 6,0066 га, кадастровий номер 3222755100:01:001:0057 та площею 6,5028 га, кадастровий номер 3222755100:01:001:0058, які належать майновому поручителю ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. та зареєстрований за № 616, із забороною відчуження зазначеного в договорі майна і земельних ділянок, посвідченою і зареєстрованою за АДРЕСА_2 .
Додатковою угодою від 25 грудня 2008 року № 1 до кредитного договору від 26 грудня 2008 року № 108ф-2007/840, укладеною між ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_3 , внесено зміни до кредитного договору в частині розміру відсотків за користування кредитом - 14 % та строку повернення кредиту - 24 грудня 2010 року.
10 червня 2009 року додатковою угодою № 2 до кредитного договору від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840, укладеною ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_3 , внесено зміни до кредитного договору, пункт 1.3 розділу 1 якого викладено у такій редакції: «Зобов'язання за договором забезпечуються іпотеками трьох земельних ділянок, загальними площами 6,5025 га, 6,0066 га та 6,0 га, що розташовані на території Макарівської селищної ради у Київській області, фінансовою порукою ОСОБА_4 ».
Згідно з додатковою угодою від 10 червня 2009 року № 2 до кредитного договору № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року пункт 3.3.3 розділу 3 викладено у такій редакції: «Позичальник зобов'язується забезпечити надання та оформлення іпотеки від майнового поручителя ОСОБА_1 - трьох земельних ділянок, що розташовані на території Макарівської селищної ради у Київській області, з кадастровими номерами 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019».
14 липня 2009 року ТОВ «УКБ «Камбіо» і майновий поручитель ОСОБА_3 - ОСОБА_1 уклали договір про внесення змін до іпотечного договору від 26 грудня 2007 року, яким змінили предмет іпотеки за цим договором на дві земельні ділянки, що розташовані на території Макарівської селищної ради у Київській області, кадастрові номери 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057.
Також 14 липня 2009 року ТОВ «УКБ «Камбіо» і майновий поручитель ОСОБА_3 - ОСОБА_1 уклали іпотечний договір № 2, згідно з пунктом 1.1 якого іпотека забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840 (а також будь-якими додатковими угодами (договорами) до нього), укладеним між ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. та зареєстрованим за № 619, із забороною відчуження зазначеної у договорі земельної ділянки, посвідченою і зареєстрованою за № НОМЕР_3 . Відповідно до пункту 1.2 предметом іпотеки за цим договором є земельна ділянка площею 6,0000 га, яка знаходиться за адресою: Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222755100:01:002:0019, яка належить майновому поручителю ОСОБА_3 - ОСОБА_1
12 вересня 2014 року між ПАТ «Банк Камбіо», як правонаступником ТОВ «УКБ «Камбіо», і ПОВ «Інланд Транзіт» був укладений договір застави майнових прав і відступлення прав вимоги, за умовами якого цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 26 грудня 2008 року № 108ф-2008/840, який укладений між заставодержателем і ОСОБА_3 , за умовами якого боржник зобов'язався перед заставодержателем за умовами кредитного договору повернути не пізніше 05 березня 2015 року надані йому кошти в розмірі 700 000,00 дол. США, сплачувати проценти в розмірі 13 % річних, сплатити пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, пов'язані з пред'явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави. Відповідно до пункту 1.2 договору застави на забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі 380 863,30 євро за договором інвестиційного вкладу від 21 червня 2006 року № 08д/978EURO.
12 вересня 2014 року між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_2 був укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, згідно з яким договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 26 грудня 2008 року № 108ф-2008/840, який укладений між заставодержателем ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_3 , за умовами пункту 1.2 якого на забезпечення виконання зобов'язань вказаних у пункті 1.1 цього договору заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі 38 600,00 євро за договором № 20-898 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення, від 18 липня 2014 року.
12 вересня 2014 року між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_2 був укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, згідно з яким договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 26 грудня 2008 року № 108ф-2008/840, який укладений між заставодержателем ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_3 , за умовами пункту 1.2 якого на забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1 цього договору, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі 389 379,00 дол. США за договором № 20-897 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення від 18 липня 2014 року.
Додатковою угодою від 02 жовтня 2014 року № 1 до договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, укладеною між ПАТ «Банк Камбіо» і ПОВ «Інланд Транзіт», змінено редакцію пункту 1.1 статті 1 договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, згідно з якою договір застави забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840, який укладений між заставодержателем ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_3 , за умовами якого боржник зобов'язується перед заставодержателем відповідно до кредитного договору повернути не пізніше 24 грудня 2010 року надані йому кошти в сумі 700 000,00 дол. США, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 14 % річних, сплати пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, пов'язані з пред'явленням вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави.
Додатковою угодою від 02 жовтня 2014 року № 1 до договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, укладеною між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_2 , пункт 1.1 статті 1 договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року викладено в іншій редакції, згідно з якою цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840, який укладений між заставодержателем і ОСОБА_3 , за умовами якого боржник зобов'язується перед заставодержателем відповідно до кредитного договору повернути не пізніше 24 грудня 2010 року надані йому кошти в сумі 700 000,00 дол. США, сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 14 % річних, сплатити пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, пов'язані з пред'явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави.
10 грудня 2014 року між ПОВ «Інланд Тразіт», як первісним кредитором і ОСОБА_2 як новим кредитором був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно з яким у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому, а новий кредитор набуває право вимоги повернення коштів у сумі 492 380,07 дол. США, що станом на 10 грудня 2014 року еквівалентно 7 671 281,49 грн, до ОСОБА_3 (боржника), що належить первісному кредиторові відповідно до кредитного договору з відповідними змінами від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» і боржником ОСОБА_3 , та договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, який укладено між ПАТ «Банк Камбіо» і ПОВ «Інланд Транзіт».
Згідно з пунктом 2.3 договору про відступлення права вимоги від 10 грудня 2014 року між ПОВ «Інланд Транзіт» і ОСОБА_2 до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника, а саме за іпотечним договором з відповідними змінами, посвідченим 26 грудня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І., зареєстрованим у реєстрі № 3263, та права за іпотечним договором № 2, посвідченим 14 липня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І., зареєстрованим у реєстрі № 619.
10 грудня 2014 року між ПОВ «Інланд Транзіт», як первісним іпотекодержателем і ОСОБА_2 як новим іпотекодержателем був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки, за яким новий іпотекодержатель приймає всі права:
за іпотечним договором, посвідченим 26 грудня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І., зареєстрованим у реєстрі № 3263, та договором про внесення змін до іпотечного договору від 26 грудня 2007 року, посвідченим 14 липня 2009 року приватним нотаріусом Занудіною О.І., зареєстрованим у реєстрі № 616;
за іпотечним договором № 2, посвідченим 14 липня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І., зареєстрованим у реєстрі № 619;
за умовами яких в іпотеку передано: земельну ділянку площею 6,0066 га, кадастровий номер 3222755100:01:001:0057, за адресою: Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області (предмет іпотеки 1), земельну ділянку площею 6,5028 га, кадастровий номер 3222755100:02:001:0058, за адресою: Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області (предмет іпотеки 2), земельну ділянку площею 6,0000 га, кадастровий номер 3222755100:02:001:0019, яка знаходиться за адресою: Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області (предмет іпотеки 3).
Згідно з довідкою від 30 листопада 2015 року № 22/5385, за підписом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенко В.І., ОСОБА_2 повідомлено, що у зв'язку із порушенням ОСОБА_3 умов кредитного договору від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840, банк 12 вересня 2014 року здійснив у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед банком договірне списання грошових коштів на суму 389 379,00 дол. США згідно з договором застави 1 та в сумі 38 600,00 євро згідно з договором застави 2.
У відповідь на запит ПОВ «Інланд Транзіт» від 13 травня 2017 року листом від 25 травня 2017 року за № 22/814 за підписом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенко В.І., повідомлено, що 12 вересня 2014 року відбулося списання грошових коштів з депозитного рахунка ПОВ «Інланд Транзіт» № НОМЕР_4 у сумі 380 863,30 євро в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840. Списання здійснене двома платіжними документами з подальшою конвертацією з євро в дол. США за офіційним курсом НБУ, що діяв з 14:00 12 вересня 2014 року, зокрема: 201 669,96 євро конвертовано у 260 718,92 дол. США, 179 193,34 євро конвертовано у 231 661 15 дол. США. За рахунок цих грошових коштів погашено заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840 на суму 492 380,07 дол. США, а саме прострочену заборгованість за основним боргом у сумі 260 718,92 дол. США та прострочену заборгованість за відсотками в сумі 231 661,15 дол. США.
У відповідь на запит ОСОБА_2 від 06 червня 2017 року листом від 12 червня 2017 року за № 22/901 за підписом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северин Ю.П., повідомило , що 12 вересня 2014 року відбулося списання грошових коштів з депозитного рахунка ОСОБА_2 № НОМЕР_5 у сумі 389 379,00 дол. США в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840, з депозитного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_6 у сумі 38 600,00 євро у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором. Списання здійснене з подальшою конвертацією з євро в долари США за офіційним курсом НБУ, що діяв з 14:00 12 вересня 2014 року, зокрема: 38 600,00 євро конвертовано у 49 902,08 дол. США. За рахунок грошових коштів ОСОБА_2 погашено заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840 в обсязі 439 281,08 дол. США, а саме прострочену заборгованість за основним боргом у сумі 439 281,08 дол. США.
Також ОСОБА_2 повідомлено, що станом на 11 вересня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840 становила 931 661,15 дол. США, з яких: 700 000, 00 дол. США - заборгованість за основним боргом, 231 661,15 дол. США - заборгованість за відсотками.
13 лютого 2018 року листом № 22/186 банк повідомив ОСОБА_1 , що заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ «Банк Камбіо» за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840 станом на 01 грудня 2014 року не обліковується, тому що була повністю погашена за рахунок грошових коштів ПОВ «Інланд Транзіт» відповідно до умов договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 12 вересня 2014 року, і коштів ОСОБА_2 відповідно до умов договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 12 вересня 2014 року та договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 12 вересня 2014 року.
08 вересня 2009 року між ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 039/2-2009/840, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 120 000, 00 дол. США на поточні потреби із сплатою за користування кредитом 14 % річних, строком повернення 08 вересня 2010 року. Відповідно до пункту 4 кредитного договору зобов'язання за договором забезпечуються заставою земельної ділянки загальною площею 5,9934 га, що знаходиться за адресою: Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області, цільове призначення - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059.
25 вересня 2009 року між ТОВ «УКБ «Камбіо» і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, згідно з пунктом 4.1 розділу 1 якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840, а також усіх додаткових угод до зазначеного договору, які можуть бути укладені між іпотекодержателем та іпотекодавцем до закінчення його строку, згідно з яким іпотекодержатель надає іпотекодавцю кредит у сумі 120 000,00 дол. США на поточні потреби із сплатою за користування кредитом 14 % річних та кінцевим терміном повернення до 08 вересня 2010 року.
Згідно з пунктом 4.3 іпотечного договору від 25 вересня 2009 року звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з порядком задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченим пунктом 4.4.
19 серпня 2014 року постановою правління НБУ № 510/БТ «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «Банк Камбіо» шляхом призначення куратора», яка визнана такою, що втратила чинність, на підставі постанови правління НБУ від 25 вересня 2014 року № 603/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії проблемних», банку було заборонено використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки; зобов'язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті тільки через кореспондентський рахунок, який відкритий в Національному банку України.
12 вересня 2014 року між ПАТ «Банк Камбіо», як правонаступником ТОВ «УКБ «Камбіо» і ПОВ «Інланд Транзіт» був укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, згідно з яким цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840, який укладений між заставодержателем і ОСОБА_1 , за умовами якого боржник зобов'язується перед заставодержателем відповідно до кредитного договору: повернути не пізніше 08 вересня 2010 року надані йому грошові кошти у сумі 120 000,00 дол. США, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 14 % річних, сплатити пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, пов'язані з пред'явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави.
Відповідно до пункту 1.2 договору застави на забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі 80 381,78 євро за договором інвестиційного вкладу від 21 червня 2006 року № 08д/978EURO.
12 вересня 2014 року здійснено списання безнадійної заборгованості за кредитом на суму 85 729,00 дол. США та 18 188,57 дол. США, згідно з кредитним договором від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840 з ОСОБА_1 , відповідно до виписок ПАТ «Банк Камбіо» з особового рахунку з 11 вересня 2014 року до 03 жовтня 2014 року.
Листом голови правління ПАТ «Банк Камбіо» Тарадайко Н.А., без номера та дати, ПОВ «Інланд Транзіт» повідомлено про звернення стягнення на предмет застави в рахунок забезпеченого кредитного зобов'язання у зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору 12 вересня 2014 року банк здійснив договірне списання грошових коштів у сумі 80 381,78 євро в рахунок погашення заборгованості позичальника перед банком, що еквівалентно 103 917,57 дол. США. Крім того, ПОВ «Інланд Транзіт» проінформовано, що воно набуло прав кредитора за кредитним договором у розмірі вказаної суми, заборгованість перед банком погашена за рахунок застави, всі зобов'язання перед банком за договором застави виконані у повному обсязі.
25 вересня 2014 року постановою правління НБУ № 603/БТ ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії проблемних, запроваджено певні обмеження у діяльності банку, зокрема, погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями банку, мало прийматись тільки в грошовій формі (крім набуття права власності на об'єкти застави) за погодженням із куратором банку.
15 жовтня 2014 року згідно з актом прийому-передачі ПОВ «Інланд Транзіт» передано документи за кредитом ОСОБА_1 , а саме: кредитний договір від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840, додаток № 1 до кредитного договору від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840, іпотечний договір від 25 вересня 2009 року за реєстраційним номером 104, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабунським В.О.
10 грудня 2014 року між ПОВ «Інланд Транзіт» і ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення прав вимоги, за яким у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий набуває право вимоги повернення коштів у сумі 103 917,57 дол. США до ОСОБА_1 , що належить первісному кредитору відповідно до кредитного договору від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_1 , та договору застави майнових прав і відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, який укладено між ПАТ «Банк» Камбіо» і ПОВ «Інланд Транзіт».
10 грудня 2014 року між ПОВ «Інланд Транзіт» і ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки, згідно з яким первісний іпотекодержатель передає, а новий приймає всі права за іпотечним договором, посвідченим 25 вересня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабунським В.О., зареєстрованим у реєстрі за № 104, відповідно до якого в іпотеку було передано нерухоме майно: земельну ділянку площею 5,9934 га, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059, за адресою: Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області, як забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840. Права за іпотечним договором виникли у первісного іпотекодержателя на підставі кредитного договору від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_1 та договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» і ПОВ «Інланд Транзіт».
10 грудня 2014 року ПОВ «Інланд Транзіт» передало ОСОБА_2 оригінали документів: кредитний договір від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840, додаток 1 до кредитного договору від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840, іпотечний договір від 25 вересня 2009 року за реєстраційним № 104, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабунським В.О., договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, лист ПАТ «Банк Камбіо» від 12 вересня 2014 року.
15 березня 2016 року листом № 22/776 уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенко В. І. повідомив Макарівський районний суд Київської області про те, що станом на 11 вересня 2014 року заборгованість за кредитним договором від 26 грудня 2008 року № 108ф-2007/840 становила 931 661,15 дол. США, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом 700 000,00 дол. США, прострочена заборгованість за відсотками 231 661,15 дол. США. 12 вересня 2014 року відбулося повне погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок коштів майнового поручителя ПОВ «Інланд Транзіт» і ОСОБА_2 , і станом на 03 жовтня 2014 року заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2008 року № 108ф-2007/840 немає.
15 березня 2016 року листом № 22/777 уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенко В.І. повідомив Макарівський районний суд Київської області про те, що станом на 11 вересня 2014 року заборгованість за кредитним договором від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840 становила 103 917,57 дол. США, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом 85 729,00 дол. США, прострочена заборгованість за відсотками 18 188,57 дол. США. 12 вересня 2014 року відбулося повне погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок коштів майнового поручителя ПОВ «Інланд Транзіт» у сумі 80 381, 78 євро і станом на 03 жовтня 2014 року заборгованості за кредитним договором від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840 немає.
12 червня 2017 року у відповідь на запит від 06 червня 2017 року (вх. № 937 від 06 червня 2017 року) в. о. уповноваженої особи Фонду Северин Ю.П. листом № 22/900 повідомив ПОВ «Інланд Транзіт», що 12 вересня 2014 року відбулося списання грошових коштів з депозитного рахунка ПОВ «Інланд Транзіт» № НОМЕР_4 у сумі 80 381,78 євро у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840. Списання здійснене двома платіжними документами з подальшою конвертацією з євро у дол. США за офіційним курсом НБУ, що діяв з 14:00 12 вересня 2014 року. За рахунок цих грошових коштів повністю погашена заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840 у сумі 103 917,57 дол. США.
13 лютого 2018 року листом № 22/187 ПАТ «Банк Камбіо» повідомило ОСОБА_1 , що заборгованість перед банком за кредитним договором від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840 станом на 01 грудня 2014 року не обліковується, адже повністю погашена за рахунок грошових коштів ПОВ «Інланд Транзіт» відповідно до умов договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 12 вересня 2014 року.
16 липня 2018 року наказом банку № 108 створено комісію, якій наказано до18 липня 2018 року забезпечити підготовку, аналіз та узагальнення аналітичної інформації щодо правочинів (у тому числі договорів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, за період з 05 грудня 2013 року до 05 грудня 2014 року, які можуть мати ознаки нікчемних.
18 липня 2018 року банк видав наказ № 109, яким затвердив акт комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18 липня 2018 року, згідно з яким ознаки нікчемності виявлено у правочинах (договорах), а саме (пункт 1.2) правочинах, які слугували підставою для сплати кредитної заборгованості позичальників ПАТ «Банк Камбіо» шляхом перерахування коштів з поточних, депозитних рахунків вкладників на погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Банк Камбіо», фізичними та юридичними особами, перелік яких наведено у додатку № 1 до нього наказу.
11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 отримала від банку повідомлення-вимогу від 27 вересня 2018 року № 22/1831, № 22/1860, № 22/1861 про оплату заборгованості та про звернення стягнення на земельну ділянку площею 5,9934 га з кадастровим номером 3222755100:01:001:0059, згідно зі статтями 36-38 Закону України «Про іпотеку», щодо кредитного договору від 08 вересня 2009 року № 039/2-2009/840 та іпотечного договору від 25 вересня 2009 року, посвідченого і зареєстрованого за № 104; погашення заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 108ф-2007/840 на загальну суму 931 661,15 дол. США та звернення стягнення на предмет іпотеки, в разі невиконання вимоги: земельні ділянки, площею 6,0066 га, кадастровий номер 3222755100:00:001:0015, та площею 6,5028 га, кадастровий номер 3222755100:00:001:0016; кадастровий номер 3222755100:01:002:0019.
Також, ОСОБА_1 від банку отримала повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності від 27 вересня 2018 року № 22/1833, 22/1864, 22/1865, у якому вказано, що внаслідок погашення заборгованості (коштами сумнівними, а то й неможливими для повернення банком) за кредитними договором ПОВ «Інланд Транзіт» здобуло право вимоги до позичальника, забезпечене договором іпотеки, що безумовно свідчить про те, що ПОВ «Інланд Транзіт» отримало переваги (пільги), прямо не встановлені законодавством чи внутрішніми документами банку, а отже, відповідні правочини є нікчемними відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону. Застосовано наслідки нікчемності правочинів, у тому числі здійснено зворотні транзакції по рахунку за нікчемним правочином.
14 лютого 2019 року державний реєстратор КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В. зареєструвала право власності ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059, та видалила з реєстру запис про іпотекодержателя ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності стали: повідомлення-вимога, серія та номер 22/1860, видана 27 вересня 2018 року, видавник - ПАТ «Банк Камбіо» докази отримання повідомлення, серія та номер 0101908207506, видані 13 жовтня 2018 року, видавник Укрпошта; повідомлення-вимога, серія та номер 22/1861, видана 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ «Банк Камбіо»; іпотечний договір, серія та номер 104, виданий 25 вересня 2009 року, видавник - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лабунський В.О.
14 лютого 2019 року державний реєстратор КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В. зареєструвала право власності ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку кадастровий номер 3222755100:01:002:0019, та видалила з реєстру запис про іпотекодержателя ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності стали: повідомлення-вимога, серія та номер 22/1860, видана 27 вересня 2018 року, видавник - ПАТ «Банк Камбіо»; повідомлення-вимога, серія та номер 22/1861, видана 27 вересня 2018 року, видавник - ПАТ «Банк Камбіо»; іпотечний договір № 2, серія та номер: 616, виданий 14 липня 2009 року, видавник - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Занудіна О.І.
Також 14 лютого 2019 року державний реєстратор КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В. зареєструвала право власності ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0058, та видалила з реєстру запис про іпотекодержателя ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності стали: повідомлення-вимога, серія та номер 22/1860, видана 27 вересня 2018 року, видавник - ПАТ «Банк Камбіо»; повідомлення-вимога, серія та номер 22/1861, видана 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ «Банк Камбіо»; договір про внесення змін до іпотечного договору, серія та номер 616, виданий 14 липня 2009 року, видавник - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Занудіна О.І.; іпотечний договір, серія та номер 3263, виданий 26 грудня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Занудіна О.І.
Крім того, 14 лютого 2019 року державний реєстратор КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В. зареєструвала право власності ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0057, та видалила з реєстру запис про іпотекодержателя ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності стали: повідомлення-вимога, серія та номер 22/1860, виданий 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ «Банк Камбіо»; повідомлення-вимога, серія та номер 22/1861, виданий 27 вересня 2018 року, видавник - ПАТ «Банк Камбіо»; договір про внесення змін до іпотечного договору, серія та номер 616, виданий 14 липня 2009 року, видавник - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Занудіна О.І.; іпотечний договір, серія та номер 3263, виданий 26 грудня 2007 року, видавник - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Занудіна О.І.
Тобто 14 лютого 2019 року державний реєстратор Товкайло У.В. здійснила державну реєстрацію права власності на предмети іпотеки - чотири земельні ділянки - за ПАТ «Банк Камбіо» на підставі іпотечного застереження.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову позивача ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що погашення заборгованості за кредитними договорами відбулось 12 вересня 2014 року, до прийняття Постанови Правління НБУ № 782 від 04 грудня 2014 «Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних» і запровадження тимчасової адміністрації, тому твердження відповідача про те, що операція з погашення кредитної заборгованості є штучною, гроші обліковувались як запис і відбулось корегування структури банківського балансу, не можуть свідчити про нікчемність правочину. А тому, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню у частині визнання правовідношень за кредитними договорами припиненими, оскільки ОСОБА_2 є єдиним кредитором за кредитними договорами № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року та № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року та іпотекодержателем земельних ділянок за кадастровими номерами 3222755100:01:001:0057, 3222755100:01:001:0058, 3222755100:01:002:0019, 3222755100:01:001:0059, у якої знаходяться всі оригінали документів, нікчемними правочини банк визнавав безпідставно, виконання основних зобов'язань за кредитними договорами відбулося 12 вересня 2014 року належним чином, що доказано відповідними банківськими виписками з особових рахунків та банк власне сам і підтверджував у відповідях від 15 березня 2016 року за вих. 22/776 та вих. № 22/777 за підписом Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В. І. Макарівському районному суду м. Києва та у листах від 12 червня 2017 року за вих. № 22/900 В.о. Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_5 з майновим поручителем ПОВ «Інланд Транзіт» та боржником ОСОБА_1 - за вих. № 22/187 від 13 лютого 2018 року. Відмовляючи у задоволенні позову третьої особи ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вимоги про визнання припиненим правовідношення з 12 вересня 2014 року за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року на підставі повного виконання основного зобов'язання та про скасування рішень державного виконавця у частині аналогічні до заявлених позивачем, а іпотека в силу норми закону є дійсною до припинення основного зобов'язання, вимоги про скасування записів у Державному реєстрі речових прав про іпотеку не підлягають задоволенню, оскільки укладені, з метою забезпечення основного зобов'язання, правочини, на підставі яких були прийняті рішення про державну реєстрацію іпотеки і внесені записи, не визнані судом недійсними і не є нікчемними на підставі закону, власне рішення про реєстрацію не визнавалися протиправними у судовому порядку.
Апеляційний суд не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України (тут і далі - у редакції, чинній для спірних правовідносин) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).
Частинами першою та другою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Згідно зі статтею 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.
За частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 572 ЦК України, з якою кореспондуються положення статті 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У частині першій статті 593 ЦК України зазначено, що право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Положеннями статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 28 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
За змістом статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент укладення договорів застави) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (частина перша статті 26 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції станом на дату укладення договорів застави).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) зазначила, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин недійсний у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними, оскільки відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків і є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16 (провадження № 12?15гс18), від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16 (провадження № 11?163апп18), від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15 (провадження № 11?1080апп18), від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16 (провадження № 11?775ас18)).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
За обставинами цієї справи, вбачається, що наказом уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» від 18 липня 2018 року № 109 затверджено акт комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18 липня 2018 року, згідно з яким ознаки нікчемності виявлено у правочинах (договорах), а саме (пункт 1.2), які слугували підставою для сплати кредитної заборгованості позичальників ПАТ «Банк Камбіо» шляхом перерахування коштів з поточних, депозитних рахунків вкладників на погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Банк Камбіо» і фізичними та юридичними особами, перелік яких наведено у додатку № 1 до цього наказу.
12 вересня 2014 року між ПАТ «Банк Камбіо» як правонаступником ТОВ «УКБ «Камбіо» і ПОВ «Інланд Транзіт» був укладений договір застави майнових прав і відступлення прав вимоги, за умовами якого цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 26 грудня 2008 року № 108ф-2008/840, який укладений між заставодержателем і ОСОБА_3 , за умовами якого боржник зобов'язався перед заставодержателем за умовами кредитного договору повернути не пізніше 05 березня 2015 року надані йому кошти в розмірі 700 000,00 дол. США, сплачувати проценти в розмірі 13 % річних, сплатити пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, пов'язані з пред'явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави. Відповідно до пункту 1.2 договору застави на забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1, заставодавець передав у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі -380 863,30 євро за договором інвестиційного вкладу від 21 червня 2006 року - № 08д/978EURO.
12 вересня 2014 року між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_2 був укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, згідно з яким договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 26 грудня 2008 року № 108ф-2008/840, який укладений між заставодержателем ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_3 , за умовами пункту 1.2 якого на забезпечення виконання зобов'язань вказаних у пункті 1.1 цього договору заставодавець передав у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі 38 600,00 євро за договором № 20-898 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення від 18 липня 2014 року.
12 вересня 2014 року між ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_2 був укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, згідно з яким договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 26 грудня 2008 року № 108ф-2008/840, який укладений між заставодержателем ПАТ «Банк Камбіо» і ОСОБА_3 , за умовами пункту 1.2 якого на забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1 цього договору, заставодавець передав у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі 389 379,00 дол. США за договором № 20-897 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення від 18 липня 2014 року.
Такі обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що умови договорів застави передбачали передачу майна (права вимоги), з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Такі правочини не мали на меті виконання забезпечувальної функції, а були укладені напередодні віднесення банку до категорії неплатоспроможних лише з тією метою, щоб вкладники (кредитори банку) мали можливість задовольнити свої вимоги позачергово у порівнянні із іншими вкладниками.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 757/27226/19-ц.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги банку, що по суті відбулось корегування структури банківського балансу (зміна обліку грошових зобов'язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на іншій у межах одного банку без реального надходження коштів), ПАТ «Банк Камбіо» фактично не отримав реальних грошових надходжень на погашення зобов'язань за кредитним договором, проте втратив реальне забезпечення у вигляді іпотеки.
НБУ в силу статті 7 Закону України «Про Національний банк України» встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.
Частиною четвертою статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній станом на 01-10 вересня 2014 року) передбачено, що Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
За змістом статті 56 цього Закону у відповідній редакції НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління НБУ. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» НБУ здійснює державне регулювання діяльності банків, зокрема у формі адміністративного регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.
Постанова Правління НБУ від 19 серпня 2014 року № 510/БТ, зважаючи на її юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якої спрямовані передусім на особу, якій вона адресована, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема, спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ «Банк Камбіо», а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.
Саме прийняття постанов Правління НБУ від 19 серпня 2014 року № 510/БТ та від 25 вересня 2014 року № 603/БТ свідчать про те, що у період укладення відповідних правочинів (вересень 2014 року) ПАТ КБ «Банк Камбіо» мав системні проблеми, нестійкий фінансовий стан та високий ризик ліквідності, що ставило під загрозу своєчасне виконання ним зобов'язань перед клієнтами/кредиторами, про що сам банк, як сторона цих договорів, достеменно знав, а уповноважені особи банку не могли не усвідомлювати цінність прав вимоги грошових коштів за депозитними вкладами напередодні віднесення банку до категорії проблемних. За звичайних умов банк не прийняв би таке забезпечення замість іпотеки.
Правочин є нікчемним відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина друга статті 215 ЦК України та частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.
Недійсність правочинів неплатоспроможного банку, згідно з якими банк відмовився від власних майнових вимог, установлено законом, такі правочини є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення уповноваженою особою Фонду, за умови, якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. При цьому відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів як під час дії тимчасової адміністрації, так і протягом ліквідації, у тому числі звертається до суду з відповідним позовом. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 березня 2018 року у справі № 914/1317/16.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав до задоволення позову ОСОБА_1 .
Разом з тим, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції, неповно з'ясував обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, суперечать наведеним висновкам Верхового Суду, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду про задоволення позову та ухвалення в цій частині нового рішення по суті вимог позивача.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі апеляційної скарги ТОВ «Банк Камбіо» сплатило судовий збір у розмірі 5 736,00 грн., оскільки апеляційний суд приходить до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року - в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання повністю припиненими правовідносин за кредитними договорами, визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора, визнання особи іпотекодержателем - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволені позову.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» судовий збір у розмірі 5 736,00 (п'ять тисяч сімсот тридцять шість) гривень.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року - в частині відмови в задоволені позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкайло Уляни Василівни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правовідносин припиненими та скасування записів - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повне судове рішення складено 04 вересня 2025 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.