04 вересня 2025 року справа № 580/7506/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 20.02.2025 №231750002596 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача 1 зарахувати позивачу до загального страхового стажу періоди роботи, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 від 22.01.1987;
- зобов'язати відповідача 1 зарахувати позивачу до загального страхового стажу періоди роботи з 22.07.1986 по 29.04.1987, з 14.05.1987 по 15.07.1987, від 27.08.1987 по 08.12.1989, з 25.02.1992 по 15.07.1992;
- зобов'язати відповідача 1 позивачу до загального страхового стажу період навчання в СГПТУ-109 з 01.09.1982 по 27.04.1983 відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 27.04.1983;
- зобов'язати відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 12.02.2025 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши позивачу до загального страхового стажу вищезазначені періоди роботи та навчання.
В обґрунтування позивач вказує, що під час розгляду документів позивача щодо призначення пенсії, протиправно не враховано до страхового стажу вищевказані періоди роботи, у зв'язку із чим відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду з врахуванням вимог ст. 122 КАС України прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначено, що рішенням від 20.02.2025 № 231750002596, винесеного за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідно до даних трудової книжки Позивача НОМЕР_1 від 22.01.1961 не зараховано до страхового стажу відповідно до даної трудової книжки, оскільки зазначене в ній ім'я " ОСОБА_2 " не відповідає імені в паспорті " ОСОБА_2 ", а по батькові виправлено.
Також, деякі періоди роботи зазначені в трудовій книжці потребують уточнення, а саме: з 22.07.1986 по 29.04.1987, оскільки відсутня назва підприємстві при прийомі на роботу та печатку неможливо прочитати; з 14.05.1987 по 15.07.1987, оскільки дата в наказі про звільнення (14.5.1987) відрізняється від дати звільнення; з 27.08.1987 по 08.12.1989, оскільки відсутня дата в наказі про звільнення; з 25.02.1992 по 15.07.1992, оскільки печатку неможливо прочитати.
Страховий стаж Позивача зараховано відповідно до даних Реєстру застрахованої особи.
Також Позивачу не зараховано період навчання в російській федерації в період з 01.09.1982 по 27.04.1983, оскільки в дипломі наявні лише два підписи, а бланком передбачено три підписи та ім'я не відповідає паспортним даним.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначено, що станом на дату звернення, позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1 , повних років 60 років 1 місяць 29 днів, страховий стаж становив 15 років 10 місяців 12днів.
При розгляді документів, доданих до заяви, до страхового стажу не враховано трудову книжку № НОМЕР_3 , оскільки зазначене в ній ім'я « ОСОБА_2 » не відповідає імені в паспорті « ОСОБА_2 » не відповідає імені в паспорті “ ОСОБА_2 », а по батькові виправлено. Також деякі періоди роботи в трудовій книжці потребують уточнення, а саме: 22.07.1986 - 29.04.1987, оскільки відсутня назва підприємства при прийомі на роботу, та печатка не читаєма; 27.08.1987 - 08.12.1989, оскільки відсутня дата в наказі про звільнення; 25.02.1992 - 15.07.1992, оскільки печатка не придатна до читання; 14.05.1987 - 15.07.1987, оскільки дата в наказі про звільнення (14.05.1987) відрізняється від дати звільнення.
Також не зараховано період навчання в російській федерації 01.09.1982- 27.04.1983, оскільки в дипломі наявні лише два підписи, а бланком передбачено три підписи, ім'я не відповідає паспортним даним. Також відповідно до ст. 241 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено рішення № 231750002596 від 20.02.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 12.02.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням від 20.02.2025 № 231750002596, винесеного за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Зазначено, що відповідно до даних трудової книжки Позивача НОМЕР_1 від 22.01.1961 не зараховано до страхового стажу відповідно до даної трудової книжки, оскільки зазначене в ній ім'я " ОСОБА_2 " не відповідає імені в паспорті " ОСОБА_2 ", а по батькові виправлено.
Також, деякі періоди роботи зазначені в трудовій книжці потребують уточнення, а саме: з 22.07.1986 по 29.04.1987, оскільки відсутня назва підприємстві при прийомі на роботу та печатку неможливо прочитати; з 14.05.1987 по 15.07.1987, оскільки дата в наказі про звільнення (14.5.1987) відрізняється від дати звільнення; з 27.08.1987 по 08.12.1989, оскільки відсутня дата в наказі про звільнення; з 25.02.1992 по 15.07.1992, оскільки печатку неможливо прочитати.
Страховий стаж позивача зараховано відповідно до даних Реєстру застрахованої особи.
Також Позивачу не зараховано період навчання в російській федерації в період з 01.09.1982 по 27.04.1983, оскільки в дипломі наявні лише два підписи, а бланком передбачено три підписи та ім'я не відповідає паспортним даним.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд зазначає, що спірним у межах цієї справи є зарахування до страхового стажу періоду роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 22.01.1961.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №470/836/17 у подібних правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом під час застосування норм права.
Стосовно доводів спірного рішення, що не зараховано до страхового стажу відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 22.01.1961, оскільки зазначене в ній ім'я " ОСОБА_2 " не відповідає імені в паспорті " ОСОБА_2 ", а по батькові виправлено, суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17, викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Також, Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція, зокрема, у постановах від 16 квітня 2020 року у справі №159/4315/16-а, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 05 березня 2020 року у справі №171/799/17(2-а/171/45/17), згідно з якою, певні недоліки при заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
При цьому, суд враховує, що позивач жодним чином не впливає на дотримання порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі недоліки у внесених в ній записах.
Суд врахував, що в трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.
Отже, на переконання суду, стаж позивача, підтверджений даними трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.01.1961 має бути зарахований позивачу до страхового стажу.
Щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання в СГПТУ-109 з 01.09.1982 по 27.04.1983 відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 27.04.1983.
На підставі ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, на підставі п. "д" ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Аналогічне застосування наведених норм викладене у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №569/15943/16-а.
Отже, час навчання позивача в СГПТУ-109 з 01.09.1982 по 27.04.1983 відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 27.04.1983 має бути зарахований у його страховий стаж.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстави прийняття спірного рішення щодо незарахування вказаного періоду роботи позивача, суд вважає необґрунтованими, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.02.2025 № 231750002596 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги призначити пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає таке.
Ч.1 ст.26 Закону №1058 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Отже, підставою призначення пенсії є наявність відповідного страхового стажу.
Оскільки відповідач не здійснював розрахунок повного стажу позивача, та відмовив у його зарахуванні згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 22.01.1961, суд не уповноважений переймати на себе повноваження органу Пенсійного Фонду та здійснювати розрахунок страхового стажу позивача, що є його дискреційним повноваженням.
Абз.2 ч.4 ст.245 КАС України передбачено, що у разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень дійшов висновку зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, повторно розглянути заяву позивача від 12.02.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні, зарахувавши позивачу до страхового стажу періоди згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 22.01.1961 та дипломом серії НОМЕР_2 від 27.04.1983.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, який прийняв спірне рішення.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.02.2025 № 231750002596 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) періоди згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 22.01.1961 та дипломом серії НОМЕР_2 від 27.04.1983, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА