Справа № 569/16155/25
29 серпня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ____________,
за ч. 3 ст. 178, ст. 173 КУпАП,
До Рівненського міського суду надійшли справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №569/16155/25 за ч. 3 ст. 178 КУпАП та №569/16161/25 за ст. 173 КУпАП.
Постановою Рівненського міського суду від 08.08.2025 вказані справи об'єднані в одне провадження.
Суд встановив наступне.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №214185 від 17.07.2025 зазначено, що 17.07.2025, о 16 год 18 хв, в м. Рівне по вул. Київська, 40, ОСОБА_1 , біля зупинки громадського транспорту, перебував у п'яному вигляді, лежав на лавці, мав неохайний зовнішній вигляд та нечітку мову, чим ображав людську гідність та громадську мораль, та двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 178 КУпАП.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 178 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №124895 від 17.07.2025 зазначено, що 17.07.2025, близько 16 год 22 хв, в м. Рівне по вул. Київська, 40, ОСОБА_1 вчиняв дрібне хуліганство, а саме виражався нецензурною лайкою, шарпав за одяг, образливо чіплявся до працівника поліції Іванова В.М., чим вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Диспозицією ч. 3 ст. 178 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Вказане правопорушення характеризується умислом, тобто особа, яка знаходиться в громадському місці у п'яному вигляді розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона ображає людську гідність і громадську мораль.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З диспозиції вказаної статті вбачається, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і спрямованість поведінки хулігана.
За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 178, ст. 173 КУпАП, у якості доказів долучено: протоколи про адміністративне правопорушення серії АПР18 №214185 від 17.07.2025та серії ВАД №124895 від 17.07.2025, письмові пояснення свідків поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , картки з бази ІПНП.
На переконання суду зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 178, ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.
Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.
Суд критично оцінює письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони не містять відомостей про наявність в діях ОСОБА_1 явної неповаги до оточуючих, суспільства, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження поліцейських чи інших осіб, а також умислу на приниження людської гідності та громадської моралі.
Інших доказів, які б підтверджували обставини викладені в протоколах, суду не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 178, ст. 173 КУпАП, суть яких викладена у протоколах про адміністративні правопорушення, та винність ОСОБА_1 у їх вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 178, ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 178, ст. 173 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК