Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
05 вересня 2025 року № 520/14276/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу ГУ ДМС України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н. 61057, код ЄРДПОУ 37764460) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу ГУ ДМС України в Харківській області, щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, замість непридатного для користування (закінчення строку дії) паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1.
2. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу ГУ ДМС України в Харківській області, оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, замість непридатного для користування (закінчення строку дії) паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що дії Головного управління ДМС у Харківській області в особі Чугуївського відділу ГУ ДМС України в Харківській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, замість непридатного для користування паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1 у зв'язку із закінченням строку його дії є протиправними та такими, що порушують права позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 09.06.2025 року прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позову заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Відповідач зауважив, що для обміну паспорта заявник подає, зокрема, рішення суду. У зв'язку із відсутністю повного переліку документів, поданих заявником до територіального відділу ГУ ДМС України в Харківській області, позивачу було повідомлено про відсутність підстав для обміну йому паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві, та заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовної заяви.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала паспорт громадянина України у вигляді пластикової картки типу ІД-1 20.11.2020р., який дійсний до 20.11.2024р.
У зв'язку з закінченням терміну дії ІД паспорту, позивачка 11.11.2024р. звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про заміну ІД паспорту на паспорт громадянина України, зразка 1994 року.
На вказану заяву 29.11.2024 надано відповідь за вих. № 6355-906/6355-24, в якій повідомлено про те, що для знищення або видалення персональних даних з реєстру наявний вичерпний перелік підстав, визначений статтею 15 Закону України «Про захист персональних даних», а саме: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Також відповідач у листі наголосив, що оскільки Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не передбачає підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру, УНЗР не може бути видалено з Реєстру якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус, із застосуванням засобів Реєстру .
Не погоджуючись із такою відмовою, позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 р. по справі №520/34643/24 в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Правом на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 р. по справі №520/34643/24 позивач не скористався. Рішення суду набрало законної сили 28.03.2025 р.
12.03.2025 р. ОСОБА_1 повторно звернулась до Чугуївського відділу ГУДМС в Харківській області із заявою щодо видачі їй паспорта громадянина України у вигляді книжечки у зв'язку з закінченням строку дії раніше виданого паспорта громадянина України у вигляді ID-картки та непридатності його використовування.
Судом встановлено, що при вказаному зверненні до відповідача із заявою про отримання паспорту у формі книжечки, ОСОБА_1 зазначила, що категорично відмовляється від отримання паспорту у вигляді ID картки.
На вказану заяву 18.03.2025 надано відповідь за вих. № 6355-310/6355-25, в якій позивачці було повідомлено, що її звернення щодо обміну паспорта громадянина України у зв'язку з закінченням строку дії паспорта з безконтактним електронним носієм засобами Єдиного державного демографічного реєстру на паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року, було розглянуто. У зв'язку з відсутністю рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка у відповідача відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв'язку із закінчення строку дії паспорта з безконтактним електронним носієм.
Не погоджуючись із повторною відмовою, позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено. Що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина друга статті 2 КАС України зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 1статті 5 Закону України "Про громадянство України", документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII затверджено, зокрема, Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення № 2503, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захист.
Згідно з пунктом 13 Положення № 2503-ХІІ, для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VI(далі - Закон № 5492) визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на, крім іншого, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Згідно з положеннями статті 14 Закону № 5492, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5492, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302, затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно з п.6 Порядку №302 обмін паспорта здійснюється у разі: зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв'язку із зміною написання латинськими літерами складових імені прізвище, ім'я у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації); отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;) закінчення строку дії паспорта; непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія); якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Отже, нормами Порядку №302 передбачено наступні види обміну: обмін паспорта у формі ІD-картки на інший паспорт у формі ID-картки; обмін паспорта у формі книжечки зразка 1994 року на паспорт у формі ID-картки. Даний перелік є вичерпним.
Пунктом 21 Порядку № 302 передбачено, що у разі виникнення обставин (подій), у зв'язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта), документи для його обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).
Позовні вимоги фактично полягають в обміні отриманого нею паспорта громадянина України № запису 20060805-08603 у формі ID-картки та видачі паспорту громадянина України у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Вказані обставини вмотивовані відмовою від надання згоди на обробку її персональних даних з посиланням на дискримінаційні положення законодавства, оскільки її родина з релігійними переконаннями та завжди заперечували проти цифрових технологій, присвоєння цифрових номерів.
На переконання суду, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, відмовляючи позивачці в оформлені та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, діяло правомірно, оскільки, по-перше, на момент звернення позивачка вже мала оформлений паспорт громадянина України № запису 20060805-08603 у формі ID-картки, а по-друге, на момент розгляду заяви були відсутні законні підстави для обміну паспорта, встановлені п.6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302.
Доказів наявності обставин, визначених п.6 Поряду №302, що слугували б підставою для обміну раніше отриманого паспорту ОСОБА_1 до суду не надано.
Суд вважає безпідставними посилання позивачки на те, що чинне законодавство обмежує її права, оскільки унікальний номер запису у реєстрі вже є присвоєний та вона є внесеною до обліку персональних даних за власної згоди.
Отже, використання позивачкою раніше паспорта у вигляді ID-картки, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне життя.
З вказаного також слід дійти висновку про відсутність порушень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у своїй постанові від 08.06.2023 року по справі № 380/5977/21 та від 06.02.2025 р. по справі №420/26651/23.
Більше того, зазначаючи про відмову в отриманні паспорту у вигляді ID-картки, суд вважає, що недостатньо тільки зазначати про право вибору за волевиявленням, а також про втручання у приватне життя. Позивачка повинна була навести мотиви саме такого волевиявлення, а також які саме сфери ії особистого життя зачіпає отримання паспорту у вигляді картки, при тому, що такий паспорт позивачка попередньо вже отримувала.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону №2297-VI згода суб'єкта персональних даних - це добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
Поряд з цим, надання згоди на обробку персональних даних за своєю правовою природою є правочином у сенсі статті 202 Цивільного кодексу України. Своєю чергою статтею 214 Цивільного кодексу України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
Отже, відкликання згоди можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені. Рішення та процеси, які були здійснені під час обробки персональних даних, не можуть бути анульованими.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 21 грудня 2022 року у справі №160/1/21 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), зокрема, у зв'язку із встановленням факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що при зверненні до органу міграційної служби із заявою, позивачка не зазначила про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність видачі паспорта із безконтактним носієм інформації.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу ГУ ДМС України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н. 61057, код ЄРДПОУ 37764460) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Бідонько А.В.