Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
05 вересня 2025 р. № 520/14450/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2024, оформлене протоколом № 173/975, п. 13, про призначення одноразової грошової допомоги матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язанного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_2 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть, в сумі 2013000 грн.;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 15000000 грн.
Позов обґрунтований тим, що позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню пункт 13 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2024, оформлене протоколом № 173/975, про призначення одноразової грошової допомоги матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язанного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_2 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть, в сумі 2013000 грн. Просить врахувати, що починаючи з 24.02.2022 особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця виплачується така допомога у розмірі, визначеному п.2 Постанови № 168, а не у розмірах, визначених підпунктом «а» п.1 ст.16-2 Закону № 2011-ХІІ та п.5 Постанови № 975.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.
Відповідач, Міністерство оборони України копію ухвали про відкриття спрощеного провадження отримав 18.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте правом на надання відзиву на позов, не скористався.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
З наявних доказів, син позивачки ОСОБА_2 проходив військову службу за призовом під час мобілізації, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із з військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджується довідками командира в/ч НОМЕР_2 від №845 08.05.2023, №347 від 29.12.2023.
ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовець ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим відділом ДРАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 34 від 15.02.2023, виданим Державною установою «Інститут загальної невідкладної хірургії» ім. В. Зайцева Національної академії медичних наук причиною смерті стала злоякісна пухлина середостіння. Хвороби (патологічні стани), що призвели до смерті: легенево-сердечна недостатність, пневмонія єдиної лівої легені; вростання пухлини в праву легеню; злоякісна пухлина середостіння. Інші суттєві стани, які сприяли смерті - гіпертонічна хвороба, інсульт головного мозку.
Згідно з витягом з протоколу № 3405 від 03.11.2023 засідання 12-ї Регіональної військово-лікарської комісії - захворювання молодшого сержанта ОСОБА_2 , 1991 р.н. - «злокісна пухлина середостіння», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 Так, пов'язане із захистом Батьківщини.
Зі змісту позовної заяви, позивачка отримала лист Головного управління соціальної підтримки МО України від 29.11.2024 з повідомленням про те, що Комісією МО України прийнято рішення про призначення позивачці одноразової грошової допомоги.
Згідно з рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2024, оформленим протоколом № 173/975, п. 13 - матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) призначена одноразова грошова допомога в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому настала грн. смерть. в сумі 2013000.
Вважаючи, рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно зі ст. 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Приписами п. 1-3 ч. 2, 3 ст. 16 Закону №2011-XII унормовано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
За правилами п. 1 ст. 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Пунктом 1 ст. 16-2 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 16-2 Закону №2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Зі змісту п. 1 ст. 16-3 Закону № 2011-XII вбачається, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Пунктом 6 ст. 16-3 Закону № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Згідно з п. 7 ст. 16-3 Закону №2011-XII, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права (п. 8 ст. 16-3 Закону №2011-XII).
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (п. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII).
Статтею 16-4 Закону №2011-XII регламентовано, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Аналізуючи положення ст. 16-3 Закону №2011-XII, суд дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги у членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого виникає з часу загибелі військовослужбовця.
З наведеними нормативними положеннями кореспондується з абз. 2 постанови від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168), за змістом якого особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
З огляду на виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги 14.02.2023 (дата смерті військовослужбовця ОСОБА_2 згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ), суд зазначає, що до спірних правовідносин щодо виплати такої допомоги підлягає застосуванню закон, чинний станом на 14.02.2023.
Суд звертає увагу, що спірним у цій справі є питання визначення розміру одноразової грошової допомоги, який регламентується різними постановами Кабінету Міністрів України, а саме: постановою від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - постанова №975) або постановою №168, оскільки право позивача на отримання такої допомоги не заперечується відповідачем.
Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено: - ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; - військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави; - у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Згідно з п. 2, 4, 5 Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов'язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.
Суд наголошує, що 28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168.
Абзацом 1 п. 2 постанови №168 у редакції, чинній станом на 14.02.2023 (дата смерті дата смерті військовослужбовця ОСОБА_2 ), установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відтак, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №168 положення п.2 цієї постанови щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується сім'ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил вступали у правову колізію з положенням абз. 1 пп «а» п. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, а відтак і п. 5 постанови № 975, які визначають значно менший розмір такої одноразової грошової допомоги, а саме розмір 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
У зв'язку з цим, Законом України від 29.07.2022 № 2489-IX «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» (далі - Закон № 2489-IX) ст. 16-2 Закону №2011-XII доповнено ч. 3 такого змісту: «Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України».
У п. 1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №2489-IX зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім п. 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 24.02.2022.
Тобто, приписи ч. 3 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, якою передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України, підлягають застосуванню з 24.02.2022.
Суд акцентує на тому, що зворотня дія в часі цього нормативного положення фактично розширює право особи, адже її застосування призведе до отримання сім'ями загиблих військовослужбовців більшого розміру одноразової грошової допомоги, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України.
Таким чином, суд виснував, що починаючи з 24.02.2022 особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, така допомога виплачується у розмірі, визначеному п.2 постанови №168, а не у розмірах, визначених п.п. «а» п.1 ст.16-2 Закону №2011-XII та п.5 постанови №975.
Отже, до 23.02.2022 включно діяли положення, які диференціювали розмір одноразової грошової допомоги в залежності від випадку смерті (загибелі) військовослужбовця.
Проте, після введення правового режиму воєнного стану законодавець визначив єдиний розмір одноразової грошової допомоги, яка вплачується членам сім'ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану, 15000000,00 гривень.
У спірному випадку, на підставі досліджених судом документів, що визначають причини смерті військовослужбовця, суд доходить висновку про те, що смерть військовослужбовця ОСОБА_2 знаходиться у прямій залежності із проходженням військової служби та пов'язана із захистом Батьківщини.
За таких обставин позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі її сина військовослужбовця ОСОБА_2 під час дії воєнного стану у розмірі відповідно до п. 2 постанови №168, а не розмірі відповідно до підпункту «а» п.1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ та п.5 Постанови № 975.
Отож, суд дійшов висновку, що у спірному випадку слід визнати протиправним та скасувати пункт 13 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2024, оформлене протоколом № 173/975.
Частиною третьої статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивача із документами щодо здійснення виплати (доплати) одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) її сина військовослужбовця ОСОБА_2 , пов'язаного із захистом Батьківщини та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Згідно з частиною першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 13 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2024, оформлене протоколом № 173/975.
Зобов'язати Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із документами щодо здійснення виплати (доплати) одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) її сина військовослужбовця ОСОБА_2 , пов'язаного із захистом Батьківщини та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова