Рішення від 05.09.2025 по справі 640/33558/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 640/33558/20

05 вересня 2025 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення №0026503506 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29.10.2020, винесене ГУ ДПС у м. Києві стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнати протиправним та скасувати Рішення №0026513506 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності з єдиного внеску від 29.10.2020, винесене ГУ ДПС у м. Києві стосовно ОСОБА_1 , визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-56021-13 від 10.12.2020, винесену ГУ ДПС у м. Києві стосовно ОСОБА_1 .

Позов обґрунтований тим, що відповідачем порушений порядок та умови проведення документальної позапланової перевірки. На думку позивача, положеннями Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не встановлено конкретного строку, протягом якого платником податку має бути подана заява до податкового органу - Законом визначено виключно, що списання здійснюється за заявою платника податків. Вказане означає, що така заява може бути подана платником податків до податкового органу в будь-який момент, якщо таким платником виконані основні умови для подання такої заяви: а) неотримання доходів платником податків від здійснення підприємницької діяльності з 1 січня 2017 р. до дня набрання чинності вказаним Законом. б) подання протягом 90 днів з дня набрання чинності вказаним Законом державному реєстратору заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності; в) подання протягом 90 днів з дня набрання чинності вказаним Законом до податкового органу звітності, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом. Зауважує, що всі вищенаведені вимоги були виконані позивачем ще до дати набрання чинності вказаним Законом, що підтверджується як відомостями, зазначеними в Акті перевірки, документами, поданими до податкового органу, а також документами, що додаються до даної позовної заяви. Окрім того, вважає за необхідне зазначити, що позивач фізично не міг подати документи про припинення та податкову звітність саме у строк протягом 90 календарних днів з моменту набрання чинності Законом, оскільки на момент набрання ним чинності, такі вимоги вже були ним виконані, а також податковий орган склав Акт перевірки та виніс Рішення лише в жовтні 2020 р. (тобто після спливу вказаного 90-денного строку), хоча заява про припинення підприємницької діяльності та проведення податкової перевірки у зв'язку з цим була подана представником позивача в липні 2019 року. Серед іншого також вказує, що станом на момент набрання чинності вказаним Законом позивачу взагалі не було відомо про наявність будь-якої заборгованості щодо сплати ЄСВ та про необхідність подання окремої заяви про її списання до податкового органу, оскільки позивач добровільно сплатив борг з ЄСВ (12.07.2019 р. в сумі 21030 грн. 90 коп. за 2017 р., I-ІУ квартал 2018 р. та І квартал 2019 р. відповідно до Вимоги про сплату боргу від 12.05.2019 р., після цього 24.02.2020 в сумі 3672 грн. 24 коп. за ІІ-й квартал 2019 р. і за частину ІІІ-го кварталу 2019 р. до дати припинення підприємницької діяльності). Про те, що позивачу податковим органом було додатково донараховано штрафні санкції (штраф та пеню) з ЄСВ позивач дізнався виключно після винесення податковим органом оскаржуваних рішень. Вважає, що у спірному випадку податковий орган взагалі не мав права додатково нараховувати позивачу вищевказані штрафні санкції, оскільки податковому органу на момент винесення спірних рішень було достеменно відомо про те, що позивач належить саме до тієї категорії суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія вказаного Закону, а також, що позивачем були виконані всі вимоги, що наведені в Законі. Звертає увагу суду на тому, що з метою неухильного виконання вимог закону, позивачем разом із запереченням на Акт перевірки 06.11.2020 було направлено Відповідачу відповідну письмову заяву про списання нарахованих штрафних санкцій із наведенням фактичних обставин та правового обґрунтування щодо незаконності нарахування штрафних санкцій по ЄСВ згідно з спірними рішеннями. Натомість, відповідачем таку заяву позивача було повністю проігноровано, у відповіді на заперечення на Акт перевірки такій заяві не надано жодної правової та фактичної оцінки. Позивач просить врахувати, що вищенаведені обґрунтування та правові підстави для визнання протиправним та скасування рішень є аналогічними також і у відношенні щодо спірної Вимоги про сплату боргу, оскільки зазначені документи стосуються одних і тих самих підстав щодо стягнення відповідачем заборгованості з позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник Головного управління ДПС у м.Києві подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що відповідачем виконані вимоги п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, що надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної позаплановою виїзної перевірки. На думку представника відповідача, його посадові (службові) особи під час проведення перевірки діяли виключно у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України. Також, доводи відповідача зводяться до правомірності спірних рішень та вимоги. Зокрема, відповідач вважає, що посадовими (службовими) особами контролюючого органу правомірно встановлено порушення ст. 6 п.2 п.п. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-УІ від 08.07.2010 та п.11 розділу ІІІ "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 за №43 (у редакції Наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 за №511), а саме несвоєчасне подання звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2014, за 2015, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік та за 2019 рік.

Так, Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

27.02.2025 дана справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду та Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 справу передано на розгляд судді Дерех Н.В.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 постановлено адміністративну справу прийняти до провадження судді Дерех Н.В.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, замінити відповідача у справі Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Від представника Головного управління ДПС у м.Києві на адресу суду надійшло клопотання, в якому, у зв'язку із незмінністю позиції відповідача у справі №640/3355/20, просить врахувати наявні у справі (відзив та додатки до нього) при новому розгляді справи.

Як встановлено судом, на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, п. 2 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI із змінами та доповненнями, наказу від 08.10.2020 №7116, виданого Головним управлінням ДФС у м, Києві, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок самозайнятих осіб по припиненню підприємницької діяльності управління податкового аудиту фізичних осіб Смірновою І. В., проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань дотримання платником податків вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 12.07.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 12.07.2019 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акту.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 24.10.2020 №1207/26-15-35-06-30-2940300175, яким встановлені наступні порушення: 1) ст. 6 п. 2 п.п. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 зі змінами та доповненнями та п. розділу III « Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нараховане єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511), а саме несвоєчасне подання звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2014 рік, за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік та за 2019 рік, 2) п.8. ст. 9. Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями а саме по періодам: несвоєчасна сплата єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування за 2017 рік, І квартал 2018, II квартал 2018, III квартал 2018, квартал 2018,1 квартал 2019, II квартал 2019, III квартал 2019.

29.10.2020 Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято Рішення №0026503506 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 13252,63 грн.

Також, 29.10.2020 Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято Рішення №0026513506 про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в сумі 1020,00 грн.

Також, 10.12.2020 Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-56021-13, у відповідності до якої станом на 30.11.2020 у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів в сумі 14272,63 грн.

В подальшому, за результатом розгляду скарги позивача щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування єдиного внеску від 29.10.2020 №0026503506 ГУ ДПС у м.Києві, Державна податкова служба України прийняла рішення від 27.11.2020 №33685/6/99-00-06-03-01-06, у відповідності до якого рішення про застосування санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29.10.2020 №0026503506 ГУ ДПС у м.Києві залишено без змін, скаргу фізичної особи ОСОБА_1 за підписом адвоката Дорофєєва О.О. від 06.11.2020 №б/н - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Перевірка призначається не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; протягом десяти робочих днів після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, норми ПК України передбачають обов'язок посадових осіб контролюючого органу дотриматись перелічених процесуальних вимог як передумови для проведення, зокрема, документальної позапланової виїзної перевірки.

Недотримання перелічених вимог має непрямим наслідком протиправність прийнятих за її наслідком рішень.

Як встановлено судом, направлення Головного управління ДПС у м.Києві від 15.10.2020 №1014/26-15-35-06 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та службове посвідчення особи, яка зазначена в ньому, пред'явлено до проведення перевірки 15.10.2020 представнику Соколовій Ю.Є., яка діє на підставі довіреності №1997 від 27.07.2019, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г.В.

Водночас, копію наказу про проведення документально позапланової виїзної перевірки вручено під розписку представнику Соколовій Ю.Є., яка діє на підставі довіреності №1997 від 27.07.2019, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г.В.

З наведеного мотиву, суд критично оцінює доводи позивача з приводу того, що ним та його уповноваженим представником Соколовою Ю.Є. не отримано направлення та наказу на проведення перевірки

Також, посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки, хоча позивач, мав право їх не допускати, якщо вважав, що перевіряючи допустили порушення процедури проведення перевірки. При цьому, суд наголошує, що якщо платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 804/1113/16 від 13.03.2018, у справі №807/2062/17 від 21.02.2019.

Таким чином суд вважає, що відповідачем дотримані порядок та умови проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Щодо суті виявлених порушень податкового законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 1 та 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів) визначає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 (далі - Порядок № 435).

Відповідно до положень пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 435, звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:

засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти;

надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти.

У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу доходів і зборів не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту, передбаченого у розділі ІІІ цього Порядку.

Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі звітністю. При цьому у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу доходів і зборів з вини оператора поштового зв'язку такий оператор відповідає згідно з законом. У такому разі платник єдиного внеску звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої звітності.

Пунктом 6 Розділу ІІ Порядку № 435 передбачено, що звіт має містити такі обов'язкові реквізити: тип форми ("додаткова", "початкова", "ліквідаційна", "скасовуюча", "призначення пенсії"); звітний період, за який подається Звіт; повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також інші категорії страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); код основного виду економічної діяльності; клас професійного ризику виробництва (у разі подання Звіту за період до 01 січня 2016 року); місцезнаходження (місце проживання) страхувальника; код органу доходів і зборів, до якого подається Звіт; дата подання Звіту; ініціали, прізвища, податкові номери або серії та номери паспортів посадових осіб страхувальника; середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності); кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (за наявності); облікова кількість штатних працівників (за наявності); кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності); підписи страхувальника - фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Зазначені реквізити мають бути обов'язково заповнені в усіх таблицях додатків до Звіту, де вони передбачені.

Згідно пункту 2 Розділу ІІІ Порядку № 435 ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Пунктом 9 Розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у пункті 2 цього розділу, такі особи зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до положень пункту 11 Розділу ІІІ Порядку № 435 Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до органу доходів і зборів, зокрема, страхувальники, зазначені у пункті 2 та абзаці 3 пункту 3 цього розділу, - протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Як встановлено судом, самозайнятою особою ОСОБА_1 в РДА Деснянського району отримано свідоцтво про державну реєстрацію від 27.04.2001, взято на облік у ДПІ в Деснянському районі Головного управління ДПС у м.Києві 28.04.2001; 1207.2019 внесено запис №20660060002053868 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Позивачем подано звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску: за 2011 рік термін подання 09.02.2012 фактично подано 24.02.2020; за 2012 рік термін подання 11.02.2013 фактично подано 24.02.2020; за 2013 рік термін подання 10.02.2014 фактично подано 24.02.2020; за 2014 рік термін подання 10.02.2015 фактично подано 24.02.2020; за 2015 рік термін подання 09.02.2016 фактично подано 24.02.2020, за 2016 рік термін подання 09.02.2017 фактично подано 09.08.2019; за 2017 рік термін подання 09.02.2018 фактично подано 09.08.2019; за 2018 рік термін подання 11.02.2019 фактично подано 09.08.2019; за 2019 рік термін подання 10.08.2019 фактично подано 16.01.2020.

Отож, суд погоджується з доводами відповідача щодо вчинення позивачем порушення ст. 6 п. 2 п.п. 4 Закону України Про збір облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI в 08.07.2010 та п. 11 розділу III « Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511), а саме несвоєчасне подання звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2014 рік, за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік та за 2019 рік.

Доказів, які спростовують висновки відповідача про вчинення позивачем порушення ст. 6 п. 2 п.п. 4 Закону України Про збір облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI в 08.07.2010 та п. 11 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", судом не здобуто та учасниками справи суду не подано.

Поряд з цим, як слідує з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування в період з 01.01.2011 по 12.07.2019.

Суд зазначає, що відповідно абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осі підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нараховано за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

В ході проведення перевірки уповноваженими особами контролюючого органу встановлено, що позивачем несвоєчасно перераховано бюджету єдиний соціальний внесок за 2017 рік, І квартал 2018, II квартал 2018, III квартал 2018, ІУ квартал 2018, І квартал 2019, II квартал 2019, III квартал 2019.

Такі обставини у ході розгляду даної справи її учасниками не спростовані, отож, на думку суду, таке свідчить про порушення позивачем абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Поряд з цим, вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно з абзацами першим, третім - п'ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VІ, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон № 592) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-15.

Згідно з внесеними змінами, підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на день набрання чинності Закону № 592, а саме з 03.06.2020, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 9-15, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, а саме фізичним особам - підприємцям на загальній системі оподаткування та особам які провадять незалежну підприємницьку діяльність за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592 (тобто до 31 серпня 2020 р.):

фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування - державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592 (03.06.2020). Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

особами, які провадять незалежну підприємницьку діяльність до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592 (03.06.2020). Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем не було подано заяву про списання штрафних санкцій до проведення перевірки та рішення № 0026503506 від 29.10.2020.

Така заява була подана вже після проведення перевірки 06.11.2020, а отже, на думку суду, списати на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" штрафні санкції, що були нараховані ОСОБА_1 на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29.10.2020 на загальну суму 13252,63 грн. неможливо.

Між тим, оскільки суд дійшов висновку про правомірність спірного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності з єдиного внеску, позовна вимога про визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-56021-13 від 10.12.2020, що винесена ГУ ДПС у м. Києві стосовно ОСОБА_1 , до задоволення не підлягає,

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити повністю.

Оскільки суд дійшов висновку, що у задоволенні позов слід відмовити повністю, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, код ЄДРПОУ/РНОКПП 44116011);

Головуюча суддя Дерех Н.В.

Попередній документ
130007009
Наступний документ
130007011
Інформація про рішення:
№ рішення: 130007010
№ справи: 640/33558/20
Дата рішення: 05.09.2025
Дата публікації: 08.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.09.2025)
Дата надходження: 27.02.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ДЕРЕХ НАДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
відповідач (боржник):
Головне управління ДПС у м. Києві
позивач (заявник):
Яцков Михайло Євгенович
представник позивача:
Дорофеєв Олег Олександрович