вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
05 вересня 2025 року Справа № 480/355/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Павлічек В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/355/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2024р. №183450023131;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи у митних органах до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 03.12.2024р. з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок Сумської митниці від 03.12.2024р. №7.24-22-02/13/173, №7.24-22- 02/13/174, №7.24-22-02/13/175 і №7.24-22-02/13/176.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 03.12.2025 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2024р. №183450023131 позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку з відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.
Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує його права.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через систему "Електронний суд" надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що 03.12.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії - перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу». Після реєстрації заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, за принципом екстериторіальності була розглянута Відділом перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Відповідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 15.06.1993 по 02.12.2024 працював в Державній митній службі України Сумської митниці. При цьому стаж державної служби заявнику зараховано з моменту присвоєння рангу державного службовця, а саме: з 01.06.2013 по 14.01.2014 - 12 ранг; з 13.12.2019 по 01.06.2020 - 6 ранг, і складає 1 рік 1 місяць 3 дні. Таким чином, рішенням від 12.12.2024 № 183450023131 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", згідно поданої заяви від 03.12.2024 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. При цьому, виходячи з визначеного законодавством переліку посад, що віднесені до відповідних категорій посад державної служби, Головне управління не має правових підстав для зарахування до стажу державної служби періоди роботи позивача в митниці (а.с. 29-34).
Також представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області було надано витребувані судом докази (а.с. 47-67).
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій підтримує позовні вимоги (а.с. 68).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4а), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що не заперечується сторонами.
Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач, зокрема, працював:
- з 15.06.1993 р. по 12.12.2019 р. та з 22.07.2021 р. по 02.12.2024 р. у Сумській митниці на посадах інспектора, старшого інспектора, провідного інспектора, головного державного інспектора, державного інспектора (а.с. 6-12, 14-16);
- з 13.12.2019 р. по 21.07.2021 р. у Північній митниці Держмитслужби на посаді головного державного інспектора (а.с. 12-14).
03.12.2024 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (а.с. 66).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням від 12.12.2024 р. №183450023131 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було відмовлено позивачу в переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 5, 64).
При цьому в даному рішенні зазначено, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 15.06.1993 по 02.12.2024 працював в Державній митній службі України Сумської митниці.
Стаж державної служби заявнику зараховано з моменту присвоєння рангу державного службовця, а саме: з 01.06.2013 по 14.01.2014 - 12 ранг; з 13.12.2019 по 01.06.2020 - 6 ранг, і складає 1 рік 1 місяць 3 дні (а.с. 5, 64).
Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
10 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято (новий) Закону України “Про державну службу» №889, який набрав чинності 01.05.2016 року.
Відповідно до п. 2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» N 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (далі по тексту - Закон №889-VIII) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із пунктами 10, 12 розділу XI “Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічні положення закріплені у Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (далі - Порядок № 622).
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку;
б) мають передбачений законодавством страховий стаж;
в) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Тобто, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17, від 19.12.2023 року по справі № 600/947/23-а.
З оскаржуваного рішення суд вбачає, що підставою для відмови в переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" є відсутність стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.
При цьому, як зазначено в оскаржуваному рішенні, стаж державної служби заявнику зараховано з моменту присвоєння рангу державного службовця, а саме: з 01.06.2013 по 14.01.2014 - 12 ранг; з 13.12.2019 по 01.06.2020 - 6 ранг. Стаж державної служби складає 1 рік 1 місяць 3 дні (а.с. 5).
В свою чергу відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 позивач, зокрема, працював:
- з 15.06.1993 р. по 12.12.2019 р. та з 22.07.2021 р. по 02.12.2024 р. у Сумській митниці на посадах інспектора, старшого інспектора, провідного інспектора, головного державного інспектора, державного інспектора (а.с. 6-12, 14-16);
- з 13.12.2019 р. по 21.07.2021 р. у Північній митниці Держмитслужби на посаді головного державного інспектора (а.с. 12-14).
06.06.1995 року позивачем було прийнято присягу державного службовця (а.с. 6, 51 (зворотній бік) та протягом зазначеного періоду присвоювались відповідні ранги та персональні/спеціальні звання.
Згідно із пунктом 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Також відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу» обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Частиною 18 ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно із пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283) (в редакції, чинного до 01.05.2016) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи (пункт 4 Порядку №283).
Відповідно до п. 342.1 ст. 342 Податкового кодексу посадовою особою контролюючого органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України.
Пунктом 342.4 ст. 342 Податкового кодексу встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
За приписами п. 342.5 ст. 342 Податкового кодексу посадові особи, які вперше зараховуються на службу до контролюючих органів і раніше не перебували на державній службі, складають присягу державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".
Згідно п. 342.6 ст. 342 Податкового кодексу правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України "Про державну службу" та іншими законами.
Відповідно до статті 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.
Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Згідно ч. 1 ст. 588 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Водночас, норми Митного кодексу України від 11 липня 2002 року, який був чинний з 01 січня 2004 року до 01 червня 2012 року, в період перебування позивача на посадах в органах митної служби, визначали, що працівники митних органів є посадовими особами на них розповсюджується дія Закону України "Про державну службу", в тому числі щодо пенсійного забезпечення, зокрема, стаття 430 визначала, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу", а стаття 408 - що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Аналогічні положення були передбачені Митним кодексом України від 12 грудня 1991 року, що був чинний з 01 січня 1992 року до 16 травня 2008 року, а саме стаття 156 передбачала, що працівник митного органу України є представником державного органу.
З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в митних органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.07.2018 року по справі № 586/965/16-а та від 18.03.2021 року по справі № 500/5183/17.
Враховуючи те, що позивач у період з 15.06.1993 р. по 02.12.2024 працював у митних органах, прийняв присягу державного службовця, обіймав відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері митної політики), йому присвоювались відповідні ранги державних службовців та спеціальні звання, суд доходить висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було протиправно не зараховано позивачу до стажу державної служби періоди роботи з 15.06.1993 р. по 31.05.2013 р., з 15.01.2014 р. по 12.12.2019 р. та з 22.07.2021 р. по 02.12.2024 р. у Сумській митниці та період роботи з 02.06.2020 р. по 21.07.2021 р. у Північній митниці Держмитслужби.
А відтак, враховуючи викладене та оскільки відповідачем було зараховано до стажу державної служби позивача періоди його роботи з 01.06.2013 по 14.01.2014 та з 13.12.2019 по 01.06.2020, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2024 р. №183450023131; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи з 15.06.1993 р. по 31.05.2013 р., з 15.01.2014 р. по 12.12.2019 р. та з 22.07.2021 р. по 02.12.2024 р. у Сумській митниці та період роботи з 02.06.2020 р. по 21.07.2021 р. у Північній митниці Держмитслужби.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 03.12.2024р. з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок Сумської митниці від 03.12.2024р. №7.24-22-02/13/173, №7.24-22- 02/13/174, №7.24-22-02/13/175 і №7.24-22-02/13/176, суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Крім того у даному спорі суд не обраховує загальний стаж роботи та стаж державної служби позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу та стажу державної служби, а обов'язковою передумовою призначення пенсії є наявність визначеного законом загального стажу.
Таким чином з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведенні на пенсію за іншим законом) та визначення підстав, за яких призначається пенсія (переведенні на пенсію за іншим законом) або приймається рішення про відмову в її призначенні (переведенні на пенсію за іншим законом), суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 03.12.2024 року щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, з урахуванням висновків суду.
А відтак, позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 03.12.2024р. з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок Сумської митниці від 03.12.2024р. №7.24-22-02/13/173, №7.24-22- 02/13/174, №7.24-22-02/13/175 і №7.24-22-02/13/176, задоволенню не підлягають.
Дана позиція суду, узгоджується з позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 25.06.2025 року по справі № 480/564/25.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму судового збору в розмірі 605,60 грн, сплаченого відповідно до квитанції від 16.01.2025 року (а.с. 21).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2024 р. №183450023131 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, Харків, Харківська область, 61022 код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи:
- з 15.06.1993 р. по 31.05.2013 р., з 15.01.2014 р. по 12.12.2019 р. та з 22.07.2021 р. по 02.12.2024 р. у Сумській митниці;
- з 02.06.2020 р. по 21.07.2021 р. у Північній митниці Держмитслужби.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, Харків, Харківська область, 61022 код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 03.12.2024 року щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, Харків, Харківська область, 61022 код ЄДРПОУ 14099344) суму судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек