04 вересня 2025 року м. Рівне №460/6207/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо неврахування до загальної тривалості страхового стажу період роботи з 08.05.1982 по 13.05.1984 - служба в армії, та з 13.02.1998 по 31.02.1998 - член КСП "Правда";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати до страхового стажу період роботи з 08 травня 1982 року по 13 травня 1984 року - служба в армії, та з 13 лютого 1998 року по 31 грудня 1998 року - член КСП "Правда".
Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. При призначенні позивачу пенсії відповідачем протиправно не зараховано до загального страхового стажу позивача періоди проходження служби в армії з 08.05.1982 по 13.05.1984 та роботи в КСП "Правда" з 13.02.1998 по 31.12.1998.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 головуючим суддею у справі визначено суддю Гудиму Н.С.
Ухвалою суду від 14.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача додаткові докази.
Відповідно до розпорядження Рівненського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 №28 призначено автоматизований розподіл справи №460/6207/24 у зв'язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Гудими Н.С. головуючої у справі №460/6207/24.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Дудар О.М.
Ухвалою суду від 27.02.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає про відсутність підстав для зарахування періоду проходження військової служби з 08.05.1982 по 13.05.1984 та періоду роботи в КСП "Правда" з 13.02.1998 по31.123.1998, оскільки у довідці від 12.02.2024 №31, виданій Комунальною установою "Борівський трудовий архів" Борівської селищної ради, зазначено, що у відомостях за 1998 значиться ОСОБА_2 , що не відповідає паспортним даним по батькові " ОСОБА_3 " та у довідці від 27.02.2024 №11/2/64, виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня кінцева дата проходження військової служби, військовий квиток відсутній, а відомості про початкову дату (07.05.1982), вказані у зазначеній довідці, не відповідають запису №1 трудової книжки (08.05.1982). Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду Рівненської області та отримує пенсію за віком.
12.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо надання роз'яснення стосовно нарахування пенсії та просив зарахувати до страхового стажу періоди проходження строкової військової служби з 08.05.1982 по 13.05.1984 та роботи в КСП "Правда" з 13.02.1998 по 31.12.1998.
Відповідач листом від 17.05.2024 №6315-4971/Г-02/8-1700/24 повідомив позивача про відсутність підстав для зарахування періоду проходження військової служби з 08.05.1982 по 13.05.1984 та періоду роботи в КСП "Правда" з 13.02.1998 по31.123.1998, оскільки у довідці від 12.02.2024 №31, виданій Комунальною установою "Борівський трудовий архів" Борівської селищної ради зазначено, що у відомостях за 1998 значиться ОСОБА_2 , що не відповідає паспортним даним по батькові " ОСОБА_3 " та у довідці від 27.02.2024 №11/2/64, виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня кінцева дата проходження військової служби, військовий квиток відсутній, а відомості про початкову дату (07.05.1982), зазначені у цій довідці, не відповідають запису №1 трудової книжки (08.05.1982) (а.а.с.22-25).
Вважаючи дії відповідача щодо незарахування до загального страхового стажу відповідних періодів протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За приписами ст.62 Закону №1788-XII, ст.48 Кодексу законів про працю України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Періоди роботи після набрання чинності Законом №1058-IV враховуються до страхового стажу відповідно до відомостей персоніфікованого обліку (сплати внесків), а до 01.01.2004 - згідно із записами у трудовій книжці особи.
Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (дата заповнення 20.09.1984) (а.а.с.16-17) містить, серед інших, такий запис:
1. Запис №1 з 08.05.1982 до 13.05.1984 - служба в радянській армії (В/Б НК4858324).
Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (дата заповнення 20.02.1987) (а.а.с.18-20) містить, серед інших, такі записи:
1. Запис від 13.02.1998 - прийнятий в члени КСП "Правда".
2. Запис №6 від 17.03.2000 - звільнити із членів КСП "Правда" в зв'язку з реформуванням і перевести в СТОВ "Україна" (п.5 ст.36 КЗпП України) на посаду механізатора на підставі рішення загальних зборів та згідно з Указом Президента України від 03.12.1999 №1529.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.02.2024 №11/2/64 (а.с.29), ОСОБА_1 , 1964 року народження, дійсно був призваний на строкову військову службу 07.05.1982 (а.с.29).
Підстава: алфавітна книга 1964 року.
Згідно із архівною довідкою Комунальної установи "Борівський трудовий архів" Борівської селищної ради від 12.02.2024 №31 (а.с.31), в архівному фонді (колгосп "Правда", колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) "Правда" та СТОВ "Україна") в документах з особового складу є відомості про відпрацьовані вихододні ОСОБА_1 за 1987 - 1990 роки, за 1993 - 1995 роки та за 1999-2000 роки, ОСОБА_2 (так у документі) - за 1991 рік та за 1998 рік.
Підстава: комунальний архів, Ф.Р.-63, оп.№1-0 спр.259 арк.35; спр.269 арк.38; спр282 арк.37; спр.293 арк.38; арк.40; Ф.Р, - 59, оп.№1-0 спр.04 арк.31; спр.16 арк.8; спр.27 арк.31; спр.60 арк.11; спр.68 арк.11; Ф.Р. - 61, оп. №1-01 спр.03.
Відповідно до архівної довідки Комунальної установи "Борівський трудовий архів" Борівської селищної ради від 12.02.2024 №31, згідно з Указом Президента України щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки, КСП "Правда" було реформовано в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) "Україна"/ протокол №1 загальних зборів від 21.03.2000 (а.с.32).
Згідно з п.п.10, 11 Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 №295/5, невідповідність окремих відомостей, що містяться в документах архіву, даним, викладеним у запиті, не може бути перешкодою для внесення їх до тексту архівної довідки, якщо інша документна інформація не залишає сумніву у тотожності особи чи певних фактів.
Прізвище, ім'я та по батькові особи, стосовно якої запитується інформація, подаються згідно з архівними документами. Різночитання, невідповідність їх написання в запиті та в архівних документах позначаються словами "так у документах".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
При цьому, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо заповнення такої. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 23.04.2019 у справі №593/1452/16-а, від 30.09.2021 у справі №300/860/17.
З трудових книжок позивача серії НОМЕР_1 від 20.09.1984 та серії НОМЕР_2 20.02.1987, архівної довідки Комунальної установи "Борівський трудовий архів" Борівської селищної ради від 12.02.2024 №31 вбачається, що такі містить інформацію про його трудовий стаж з відповідними записами, зокрема, як про проходження військової служби у період з 08.05.1982 по 13.05.1984, так і про роботу в КСП "Правда" з 13.02.1998 до 31.12.1998.
Жодних доказів визнання недостовірними записів у трудових книжках позивача та архівної довідки Комунальної установи "Борівський трудовий архів" Борівської селищної ради від 12.02.2024 №31 щодо зазначених періодів відповідачем не надано, а тому зазначені записи безпідставно не взято до уваги під час розрахунку стажу.
При цьому, суд звертає увагу на запис №6 від 17.03.2000 трудової книжки серії НОМЕР_2 , згідно з яким позивача було звільнено із членів КСП "Правда" та переведено в СТОВ "Україна" (п.5 ст.36 КЗпП України) на посаду механізатора.
Зазначена норма, п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України, передбачає переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду, як підставу припинення трудового договору.
Отже, запис №6 від 17.03.2000 свідчить про те, що ОСОБА_1 був не лише членом КСП "Правда", а і працівником цього сільськогосподарського підприємства.
У постанові від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок.
Також у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17 вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права.
Суд звертає увагу на те, що Законом №1058-IV та Порядком №637 не встановлено критерію оцінки оформлення трудової книжки при вирішенні питання щодо призначення пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №1566/11846 від 27.12.2005 (далі - Порядок №22-1), при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з нормами п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Водночас, відповідачем не надано доказів здійснення своїх повноважень щодо отримання додаткових документів, які були б достатніми для підтвердження або ж спростування факту його роботи у спірний період. Також не надано доказів сприяння позивачу в отриманні таких документів.
Таким чином, наведені вище обставини справи та надані суду докази підтверджують, що позивач дійсно у спірні періоди з 08.05.1982 до 13.05.1984 проходив військову службу та з 13.02.1998 до 31.12.1998 працював в КСП "Правда", а подані ним документи були достатніми для зарахування цих періодів до страхового стажу.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у спірних правовідносинах допустило протиправну бездіяльність, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу позивача проходження військової служби у період з 08.05.1982 до 13.05.1984 та роботи у КСП "Правда" з 13.02.1998 до 31.12.1998 відповідно до записів трудових книжок серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 27.02.2024 №11/2/64 та архівної довідки Комунальної установи "Борівський трудовий архів" Борівської селищної ради від 12.02.2024 №31.
Відтак, порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування зазначеного страхового стажу та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача означені періоди проходження військової служби та роботи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення.
Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, сплачений за подання цього позову судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування ОСОБА_1 до його загального страхового стажу періодів роботи з 13 лютого 1998 року до 31 грудня 1998 року у КСП "Правда" та проходження військової служби з 08 травня 1982 року до 13 травня 1984 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 13 лютого 1998 року до 31 грудня 1998 року у КСП "Правда" та проходження військової служби з 08 травня 1982 року до 13 травня 1984 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Борисенка Олександра, буд.7, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 21084076).
Рішення складено 04 вересня 2025 року.
Суддя О.М. Дудар