05 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/835/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить: визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яка полягає у неперерахуванні і непідвищенні останнім пенсії позивача, та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії по всім викладеним позиціям з урахуванням письмових доказів.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає про нарахування відповідачем пенсії у неповному обсязі. За доводами позивачки, спір наявний і триваючий, який полягає в недостатньому нарахуванні їй пенсії, що не був врахований відповідачем, у чому і полягає бездіяльність цього державного органу, а відтак розмір пенсії позивачки не був піднятий до достатнього рівня, як-то передбачено чинним пенсійним законодавством України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 отримує зменшену пенсію. На переконання позивачки, відповідачем не нараховується, а, відповідно, не виплачується пенсія по всім зазначеним критеріям.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/835/25; витребувано докази.
До Полтавського окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів позивача.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
14.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою з приводу розміру пенсійного забезпечення.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.01.2025 №273-21154/Ц-02/8-1600/25 повідомило, що при визначенні розміру пенсії до уваги взято страховий стаж 43 роки 03 місяців 08 днів, у тому числі набутий стаж 37 років 08 місяців 14 днів та додатковий стаж 5 років 03 місяці 24 дні (коефіцієнт cтpaxoвoгo стажу - 0,423000).
Заробітну плату враховано на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.07.2000 по 30.06.2024 (коефіцієнт заробітної плати - 2,09402). Обчислення пенсії проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують 2024 року (2021-2023 роки) - 13559,41 грн. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив 28393,68 грн. (13559,41* 2,09402) .
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 ''Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян'' передбачено встановлення надбавки на догляд, зокрема, особам з інвалідністю І групи.
Розмір пенсії за віком для обчислення пенсії по інвалідності становив 12561,21 грн та розраховується з наступних складових:
- 12209,28 грн - розмір пенсії за віком (28393,68 грн х 0,43000);
- 306,93 грн - доплата за понаднормативний стаж 13 років (2361 грн х 13 %).
Враховуючи норму статті 33 Закону, розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 по інвалідності становить 12566,21 грн, у тому числі:
- 12561,21 грн - розмір пенсії по інвалідності (100 % пенсії за віком);
- 50,00 грн - надбавка на догляд як особі з інвалідністю І групи.
У зв'язку з відображенням в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про страховий стаж за липень -вересень 2024 рік проведено перерахунок пенсії з дати призначення пенсії 05.09.2024.
Внаслідок допризначення пенсії загальний страховий стаж становить 43 роки 2 місяці 12 днів, у тому числі набутий стаж 37 років 11 місяців 14 днів та додатковий стаж 5 років 2 місяці 28 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,43167).
Заробітну плату враховано на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.07.2000 по 30.09.2024 (коефіцієнт заробітної плати - 2,09402).
У зв'язку з допризначенням з 05.09.2024 розмір пенсії за віком для обчислення пенсії по інвалідності становить 12563,63 грн, у тому числі:
- 12256,70 грн - розмір пенсії за віком (28393,68 грн х 0,43167);
- 306,93 грн - доплата за понаднормативний стаж 13 років (2361 грн х 13 %).
Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 по інвалідності з 05.09.2024 становить 12613,63 грн, у тому числі:
- 12563,63 грн - розмір пенсії по інвалідності (100 % пенсії за віком);
- 50,00 грн - надбавка на догляд як особі з інвалідністю І групи.
Вважаючи розмір пенсійного забезпечення необґрунтованим, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Водночас, статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі за текстом - Закон № 1788-ХІІ) передбачено призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Наведені норми кореспондуються з приписами частини першої статті 9 Закону № 1058-IV, у якій зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 30 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Водночас, відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 33 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
При цьому механізм нарахування пенсій за законом передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого ним страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески.
Відповідно до статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Частина перша статті 40 Закону № 1058-IV передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою: Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Отже, Законом не визначено формули нарахування пенсії, про яку зазначає позивачка, а саме: лише із її середньої зарплати від 20000 до 25000 грн, оскільки вищенаведені формули розраховуються з урахуванням, зокрема, відповідного коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи. При цьому заробітна плата (дохід) застрахованої особи визначається за формулами, наведеними у статті 40 цього Закону № 1058-IV, тобто має декілька складових для її визначення для визначення розміру пенсії за віком.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частинами першою-третьою статті 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
У листі Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.01.2025 №273-21154/Ц-02/8-1600/25 повідомило, що при визначенні розміру пенсії до уваги взято страховий стаж 43 роки 03 місяців 08 днів, в тому числі набутий стаж 37 років 08 місяців 14 днів та додатковий стаж 5 років 03 місяці 24 дні (коефіцієнт cтpaxoвoгo стажу - 0,423000).
Заробітну плату враховано на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.07.2000 по 30.06.2024 (коефіцієнт заробітної плати - 2,09402). Обчислення пенсії проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують 2024 року (2021-2023 роки) - 13559,41 грн. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив 28393,68 грн (13559,41* 2,09402) .
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 ''Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян'' передбачено встановлення надбавки на догляд, зокрема, особам з інвалідністю І групи.
Водночас, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем протиправного розрахунку пенсії позивачці.
Позивачкою, у свою чергу, крім незгоди з застосованим відповідачем розрахунку заробітку, не зазначено чому такий розрахунок зроблено відповідачем помилково та не наведено жодного аргументу та розрахунку такого показника на заявленому позивачем рівні.
Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
Суд зазначає, що згідно із пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Підстави розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( вул. Гоголя, буд.34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Канигіна Т.С.